Наслідки російської атаки на АЗС в Харкові. Фото ДСНС
"Попереду ще буде подорожчання мінімум на 3 гривні"
Ціни на пальне в Україні знову зростають. Що відбувається на АЗС сьогодні і чого чекати нам в найближчому майбутньому?
Я не впевнений, що сьогодні ми щось побачимо. Вчора був черговий етап подорожчання на гривню, не виключаю, що сьогодні деякі мережі теж піднімуть. Але зрозуміло, що в найближчий тиждень-півтора будемо мати підвищення. Ми вже пройшли пару гривень з початку нової хвилі подорожчання і я думаю, що попереду в нас ще буде подорожчання мінімум на 3 гривні. Судячи з того, що відбувається на біржах в Європі, то десь гривні 3 ціни на бензин і дизельне пальне ще додадуть.
"100 грн поки немає, але це дуже близько"
Психологічну межа в 100 грн поки що не долає, наприклад, дизель?
Поки що цього не видно, але дуже близько. За нашими розрахунками, якщо ця нова хвиля починалася з середньої ціни дизелю в межах 91 грн за літр, то плюс 5 гривень це нове подорожчання в світі вже згенерувало фактично. Тобто ціна буде десь 96 грн, а в преміум-мережах мабуть 98-м. Тобто 100 грн поки немає, але так, це дуже близько.
"Цей дощ надовго"
Що тисне сьогодні на ціну? Наскільки впливають удари по АЗС, наприклад, можливо ще якісь чинники?
Тут точно можна сказати, що тиснені те, що заявляють американські урядовці, що це, мовляв, Україна винна в подорожчанні енергоносіїв у світі, зокрема дизельного пального. Тому що українські удари призвели до скорочення експорту Росією в діапазоні 1-1,5 млн барелів на добу, тоді як американська війна забрала в Ормузькій протоці приблизно 10 млн барелів на добу. Тому тут питання, що ж насправді вплинуло на ціни? Питання насправді немає – вплинула війна в Ірані. Вона продовжується, там зараз знову спалахнуло, знову активні бойові дії. Я думаю, що "цей дощ надовго", тому така ціна пального, на жаль, поки що буде триматися.
"Світовий ринок так не працює"
Але ж ми уже бачили періоди дорогої нафти, при цьому цифри на стелах АЗС були не такими великими. Чому зараз так? Можливо, це суто інфляційні процеси? І наскільки швидко ця хвиля між новими ударами в районі Ормузької протоки і конкретними цінами за заправках доходить до України? Цей лаг скоротився чи я помиляюсь?
Насправді, навесні було багато питань. Мовляв, де та Ормузька протока і де ми, що ж ми на це реагуємо вже, коли звідти ще навіть нічого не виїхало, а в нас уже подорожчало? Насправді, світовий ринок так не працює. Тобто є біржі, зокрема для нафтового ринку – це Лондонська біржа, на яких формується ціна, виходячи з очікувань. Не з фізичних постачань, а того, що ринок очікує. Тобто, якщо всі бачать, що війна набирає обертів, поліпшення постачань не буде, то всі розуміють, що буде нестача і що треба вже закуповуватись. Тобто треба наперед "стелити солому". Тому тут усе дуже швидко відбувається. Ніхто не чекає, поки фізично щось десь "пересохне" чи кудись приїде і тоді щось будемо вирішувати. Ні, насправді це вже працює, тому реакція дуже швидка. І це ще раз говорить про те, що тут не фізика вирішує, а вирішують саме очікування ринку. А оскільки ми все імпортуємо зі світових ринків, які на ту ж біржу дивляться, то відповідно ми теж реагуємо дуже оперативно.
Сергій Куюн. Фото: enkorr.ua
"Резервуари з пальним — мішень, яка була пріоритетною для ворога з перших днів повномасштабного вторгнення"
Чи може нам створити певний захисний буфер розпорядження про будівництво чи принаймні розробку документації для будівництва підземних сховищ? Це дозволить нам формувати оперативні резерви і, можливо, якимось чином демпфувати цінові стрибки?
Ні. Насправді те, про що ви говорите, про що зараз уряд з компаніями активно дискутують, називається мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів. Така програма і практика є в Європі. Ми, до речі, як кандидат у члени підписалися синхронізувати це законодавство, цю практику. Єдине, що і панове європейці, і наші урядовці іноді чомусь забувають, що у нас все-таки війна. І резервуари з пальним – це мішень, яка була пріоритетною для ворога з перших днів повномасштабного вторгнення. Я не знаю жодної нафтобази в Україні, яка хоча б раз не була атакована. На Лівобережжі, я навіть не знаю, чи взагалі залишились цілі нафтобази, резервуари. Там просто біда – Дніпропетровська область, Запоріжжя, Харків, Суми. Тому про які запаси на землі сьогодні можна говорити, чесно кажучи, мені незрозуміло. Але бачимо, що прогрес є. Є розуміння, що якщо запаси створювати, то захищені, а саме підземні. І про це зараз йде мова. Там держава має деякий потенціал, приватні компанії вже проєктують такі сховища. Тому створення цих запасів буде йти не так швидко, як передбачено чинним законом, але це буде хоча б гарантовано. Бо який сенс в запасі, який в тебе завтра згорить? Це не запас. Це просто збитки, які ти сам собі генеруєш. Тому зараз усі рухаються в такому руслі, що якщо запаси і створювати, то тільки під землею і вони будуть стратегічними. Тобто це запас на якісь форс-мажорні екстремальні ситуації. Уряд розробляє перелік таких ситуацій, при яких ці запаси відкриваються. Але це не для боротьби з цінами. Це для боротьби з тим, щоб ми могли пережити якісь екстремальні періоди.
Росіяни атакували уже 300 АЗС, але приблизно 80% цих станцій поновлюють роботу
Медіа наводять цифру, що з квітня було атаковано понад 200 українських АЗС. Окрім фізичної відсутності пального і дефіциту, бо частина його просто горить, як ще це впливає на ринок, зокрема на ціни?
За останніми даними нашого міністра енергетики, росіяни атакували уже 300 автозаправних станцій. Але те, що вони атаковані не означає, що вони зруйновані. Приблизно 80% цих станцій поновлюють роботу, зокрема в частині реалізації пального. Так, там нема вже красоти, яскравих стел, табло, але свою основну роботу вони продовжують виконувати. На ціни це особливо немає впливу, тому що ціна однакова, що у Львові, що в Харкові, що в Києві чи Одесі. Це все йде в збиток операторів. І для ринку це теж немає особливого значення, тому що фактично все продовжує функціонувати.
