Многая літа, Мішо Правильний!

Многая літа, Мішо Правильний!

Репер, журналіст, публіцист, блогер, а з початку цього року ще й військовослужбовець Міша Правильний святкує сьогодні день народження. Він із тих артистів, яким важливі не стільки біти, скільки історії, які за ними стоять. А його треки — це, зазвичай, дорослі роздуми про життя, внутрішні кризи та спостереження, часто приправлені самоіронією. 

Тяга до сторітелінгу в нього не випадкова, адже Міша — музичний журналіст, який тривалий час був головним редактором порталу rap.ua. Зараз він головний редактор інтернет-платформи "Surma Media", співзасновник незалежного книжкового видавництва "Дві стіни", а також письменник (минулого року видав дві книги). З яким настроєм зустрів день народження, що подарували побратими, а також про бажання пробувати себе в інших напрямках Міша Правильний розповів ведучим "Ранку на Радіо Промінь" Дмитру Захарченку й Лесі Антипенко.

0:00 0:00
10
1x

 Фото надане співаком

"Мені хочеться трішечки розширювати інструментарій, тому що про реп все зрозуміло. А є щось іще. Є люди, які не сприймають реп. І якщо я пишу вірш, наприклад, або це мелодекламація, це краще їм лягає на вухо. А в мене ж задача не тільки бути молодцем, а й щось розповідати людям, ділитись досвідом" 

Привіт. Хочеться привітати тебе з днем народження в твоєму стилі, як ти це зробив в інстаграмі. Тому бла-бла-бла, з днем народження. Здоров'я, щастя, бла-бла. Успіху, бла-бла. [Сміється — ред.] 

Дуже приємно, бла-бла. Дуже ціную. Дякую.

Насправді зичимо тобі міцного-преміцного здоров'я. Бажаємо, щоб ти знав, чого хочеш. Щоб вистачало сил, натхнення, мотивації в усіх напрямках твоєї діяльності, а вона в тебе достатньо широка.

Дякую, друзі!

Якщо розшифрувати ці "бла-бла-бла", то з якими емоціями ти підійшов до цієї точки?

Я не знаю. Чесно, я не знаю. Це ж прийнято, що кожен день народження ми підбиваємо якісь підсумки, щось там робимо, плануємо надалі. І вперше в житті я зрозумів: а що ти будеш планувати надалі, якщо ти в Україні сьогодні? Це ж що я маю планувати надалі, там, на три і п'ять років вперед, як я звик? Я кажу: "Ха-ха". Це смішно. Я радий, що живий. Я радий, що знаходжусь там, де знаходжусь, — нині на службі. Бували й веселіші дні народження в мене, які я зустрічав, але нині так треба, і це добре. Не жалкую про це. З яким станом? Наскільки це можна, як ми любимо казати, все добре. Робиться робота, пишуться книжки, пишуться пісні. Щось я встигаю і по творчій частині.

Ще одну книгу пишеш?

Я вже написав. Це художня книга, побачите незабаром, вона друкується зараз. Вона розбита на маленькі книги. Це фентезі, воно підліткове. Ось я сказав фентезі, і десь замайорів Олександр Пономарьов.

Це правда. [Сміється — ред.] Ти склав йому конкуренцію. Або ні.

Не хотілося б. При всій повазі, сподіваюсь, що в мене вийде краще. Але  книгу Олександра куплю і ви купуйте, друзі, безумовно, вона може зрости в ціні через сто років. 

Як і твоя, власне.

То вже п'яте діло. Моя хай дешевше. Це будуть короткі в коміксному форматі декілька серій книжок по двадцять чотири сторінки. Ми хотіли більше розповсюдити її, і потім вже воно все буде зібрано і доповнено в велику книгу. Дуже вона класна, дуже красива, красиві люди, талановиті долучались до неї. Думаю, що протягом місяця я вже про неї розкажу. Моновиставу зробив теж. Чекаю, коли буде час, щоб її презентувати. Коротше, все йде. Хлопці-побратими працюють, є досягнення, здобутки, звитяги. Дивлюсь на них, надихаюсь. Радий, що знаходжусь поруч. Наскільки все має бути, воно так і йде.

Раді чути тебе в такому настрої і в такій активній позиції, коли ти робиш дуже багато і багато чого виходить. Будемо чекати, звісно. А побратими привітали?

Частково. Гоня від лиця побратимів подарував мені вчора приставку PlayStation, на якій я не маю можливості і не буду грати ще дуже багато часу, просто щоб я на неї дивився.

Яка ж гадюка! [Сміється — ред.]

І я дивлюсь на неї зараз там, де я знаходжусь, і вона красива, друзі. Я дякую. Дуже такий обережний дизайн, мінімалістичний, і пакет фіолетовий класний. Я радий.

Це справжній друг, так?

Так, я люблю його. 

Повертаючись до творчості, можливо, це мені лише здалося, але є в відчуття, що ти все далі хочеш відійти від репу до книжок, моновистав і так далі. Чи дійсно цей шлях буде розвиватися за таким вектором? 

Просто хочеться більше пробувати. Є напрямок, де я читаю реп. Зараз це мілітарна двіжуха. Нас там четверо: Гаррі Шульц, мій побратим Гоня, ми служимо разом, Тур, він служить в іншій інституції. Але ось ми вчотирьох пишемо, часто і колаборуємо, і пишемо те, що зараз прийнято називати мілітарі-реп. Він жорсткий, більше олдскульний. 

Що стосується мене, мені хочеться трішечки розширювати інструментарій, тому що про реп все зрозуміло. Коли ти читаєш реп багато років, то вмієш його читати по-всякому. А є щось іще. Є люди, які не сприймають реп. І якщо я пишу вірш, наприклад, або це мелодекламація, це краще їм лягає на вухо. А в мене ж задача не тільки бути молодцем, а й щось розповідати людям, ділитись досвідом. Тобто в мене така ціль. Типу не ставати артистом, а ділитись власним досвідом з максимальною кількістю людей, тому і розширюємо.

І в мене запитання, дочитне до твоєї попередньої книги про власну ідентичність, про українськість. Думаю, ти слідкуєш за новинами, за заявами інших людей.

Перепрошую, я вас переб'ю. Якщо ми будемо говорити про фізичні вади, які виникають від української мови, то я до всіх хочу звернутись: нас нагнули. Кожну людину, яка про це сказала, посміялась з цього і сказала, як це погано, нас ось ці два персонажі нагнули як лохів просто. Ми дали стільки охоплень людям, і воно потім відфільтрується, хейт спаде, а охоплення залишаться, і цитувань у них купа. Це піар-технології. Перестаньте про них згадувати взагалі. Це краще, що ми можемо зробити. Жодного слова я про них не сказав і жодного слова я не скажу про людей, які мене так само, як і вас дратують і будуть дратувати. І я не хочу, щоб вони повертались і тут співали. Але не треба нічого з цим робити. Прошу вас, друзі, Христом Богом. Не треба, будь ласка.

Але ж ми маємо проговорити, що саме відбувається. 

Це люди, яких викинули з поїзда, й вони не можуть віддуплити, що їм робити. Вони такі: ага, є мільйон людей, наприклад, або там два, або сто тисяч з такою точкою зору. Ми будемо бити в ту аудиторію, а вихлопу, профіту нам дасть аудиторія, яка нас не любить, тому що вони нас запостять в усіх новинах. Геніально!

Чи існує зараз твоє особисте завдання як творчої одиниці на найближче майбутнє?

У нас є проєкт, який називається "Додому". Це величезна така довгобудова. Туди входить і моновистава, і книжки мої, і не тільки моя творчість, і музичні альбоми (вже два я випустив і буде третій), і серія лекцій для студентів, школярів, військових про ідентичність, зокрема культуру пам'яті і так далі. Ми зараз дороблюємо сайт, розбираємось, коли презентувати моновиставу і де. Я дуже сподіваюсь, що це не тільки буде Україна. Купа людей в цьому задіяно і я думаю, що це те, чим я буду займатись дуже багато років. Принаймні вірю в це.

"Якщо хочете підтримати, можна купити мою книгу, воно все рівно йде на Сили оборони, а мені на щастя. І загалом, друзі, підтримуйте Україну. Всім важко, і втома, і ще буде, але хлопці й дівчата гарують. Я щодня бачу, як вони в нормальному настрої, принаймні зовні, без втоми виконують свою роботу" 

Можливо, є збір, і треба зайти до тебе на сторінки для того, щоб щось закинути, привітати тебе з днем народження?

В мене точно в профілі інстаграму висить якийсь збір або на бригаду, або на батальйон. Я не пам'ятаю, що там закріплене. А взагалі, якщо хочете підтримати, можна купити мою книгу, воно все рівно йде на сили оборони, а мені на щастя. І загалом, друзі, підтримуйте Україну. Всім важко, і втома, і ще буде, але хлопці й дівчата гарують. Я кожного дня бачу, як вони в нормальному настрої, принаймні зовні, без втоми виконують свою роботу. Це не дуже легко, але вони, повірте, і будуть це робити. Тому, незважаючи на все, що зараз несеться, незважаючи на те, що важко всім, зайвий раз, якщо не задонатили, то просто напишіть їм, спитайте, як у них справи і скажіть, що їх чекають вдома.

Неодмінно зробимо те, що ти сказав. Тебе ще раз вітаємо з днем народження і бажаємо все ж таки пограти на тій приставці, яку подарував Гоня.