Більше повноважень і європейський досвід: Андрій Осіпов про майбутнє Держкіно

Більше повноважень і європейський досвід: Андрій Осіпов про майбутнє Держкіно

В українському кінематографі настав момент, коли масштабні амбіції нарешті отримують міцний державний фундамент. Рішенням уряду Державне агентство України з питань кіно отримало новий статус – центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом. Це не просто формальна зміна вивіски, а стратегічний крок для захисту, розвитку та глобальної промоції нашого екранного мистецтва під час війни. Голова Держкіно Андрій Осіпов переконаний, що це дозволить залучити кращих фахівців і дасть потужний поштовх галузі. За його словами, діяльність відомства розгортається на перетині культури, дипломатії та навіть фіксації воєнних злочинів. Агентство не лише завершує масштабні проєкти за держпідтримки, а й прагне створити окрему інституцію Ukrainian Films за кращими європейськими зразками. Попри кадрові виклики та труднощі воєнного часу, кіногалузь отримує чіткий вектор руху вперед. Про ключові зміни, нові повноваження та фінансові перспективи — у розмові з головою Держкіно Андрієм Осіповим.

0:00 0:00
10
1x

Андрій Осіпов. Фото ukrinform

9 вересня Кабінет Міністрів оновив статус і повноваження Державного агентства України з питань кіно. Відтепер Держкіно має статус центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, який відповідатиме за реалізацію державної політики у сфері кінематографії. Що це означає на практиці? Що означає ось цей статус центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом? Що тепер не так у Держкіно?

Тепер усе нарешті буде так! І ми далі будемо продовжувати працювати над тим, щоб було ще краще. Насправді це був довгий шлях. Вперше ми про це почали говорити ще в червні минулого року. І тут треба сказати спасибі і уряду, і віцепрем'єрці Тетяні Бережній. Нарешті ми маємо визначений рішенням уряду спецстатус. Це дозволить нам сконцентруватися на нашій роботі, адже робота Держкіно – на перетині різних галузей. Це і культура, це і розвиток самостійної галузі кінематографії, це і культурна дипломатія, зв'язки з МЗС, це і фіксування подій сьогодення, і фіксування воєнних злочинів. І багато-багато всього, в тому числі частина, пов'язана із роботою спецслужб. Тому справді багато всього. І це говорить про те, що Держкіно має спецстатус. Але передусім це розвиток положень Закону України "Про державну підтримку кінематографії" та "Про кінематографію". Оновлені закони набрали чинності на початку червня цього року. Відтак просуваємося далі щодо закріплення належного статусу Держкіно.

Тобто коли ми говоримо про межі повноважень, фактично вони стали глибшими? Як це пояснити?

Змін дуже багато, і у нас навряд чи вистачить ефіру, щоб про це детально поговорити. Але я зупинюся лише на основних. Звичайно, це розширення повноважень, це ще більше ускладнення процедури формування Ради з державної підтримки кінематографії, це змінені умови проведення конкурсних відборів Держкіно, це самостійні повноваження Держкіно в організації міжнародних кіноподій і національних фестивалів, це закріплення за нами глибших повноважень, що стосуються саме органу влади. Бо Держкіно – це передусім орган влади, центральний орган виконавчої влади. І тому в нас є реєстри, в нас є повноваження, в нас є нормотворча робота, тож задач дуже багато. Крім того, Рада з державної підтримки кінематографії, яку утворює уряд, теж отримала ширші повноваження. Тепер вони мають і контрольні функції у сфері кінематографії, можуть досліджувати окремі моменти та виходити з ініціативами.

Яка тепер взагалі роль Міністерства культури в українській кінематографії?

З лютого 2025 року Держкіно повернулося до родини органів Міністерства культури. Це наш керівний орган центральної влади, наше керівне міністерство. І хоч голова Держкіно призначається урядом, проте наша діяльність координується через міністра культури. А в нас міністр культури одночасно є віцепрем'єр-міністром України з гуманітарної політики.  Це підвищує статус установи, це моє керівництво. Міністерство культури формує політику у сфері кінематографії, визначає стратегічні цілі та засадничі речі, а реалізовує цю політику Державне агентство України з питань кіно.

Чи потребує ця зміна статусу та нові повноваження додаткового фінансування, додаткового персоналу й взагалі обслуговування цієї нової позиції?

Ми б дуже цього хотіли, бо насправді нам недостатньо людей. Взагалі вся державна влада зараз має певну кількість вакансій, і Держкіно також від цього потерпає. Збільшення матеріального забезпечення держслужбовців дозволило б створити більш конкурентні умови та залучити кращих фахівців. Оскільки ми є органом влади, маємо відокремлений офіс і самостійні повноваження, звичайно, ми б хотіли, щоб наш штат зріс. Проте поки що ми до цього не перейшли: рішення ухвалено щойно, тож наразі це на стадії обговорення.

Щодо фінансування: чи передбачає зміна статусу більше фінансування на сам орган надалі, чи про це не йдеться?

Знаєте, це питання доречно обговорювати спільно з Міністерством культури. Але насправді ми зараз зайняті двома напрямами. Перше – нам потрібно завершити виробництво тих стрічок, які вже замовлені державою. Ми минулого року завершили понад 45 кінокартин за державного фінансування, цього року теж близько 40 завершаться. Зараз, як ви знаєте, триває процедура оформлення договорів за результатами конкурсу "Тисячовесна", де Держкіно мало свої три напрями. Це взагалі безпрецедентна сума – 2,6 мільярда гривень. Це конкурс за ініціативи президента України, яким опікувався безпосередньо уряд на чолі з Тетяною Бережною, а ми були частиною цієї команди. Тож це перший напрям, який ми маємо забезпечити: повноцінне відродження, підтримку та розвиток кінематографу. Але поруч із цим ми не забуваємо про популяризацію українського кіно та про його глибинний розвиток. Це всі наші фестивальні події, які ми проводимо за кордоном, робота зі студентством, фінансування їхніх дипломних робіт, залучення студентів до кінознімального періоду, робота з кінематографічною спадщиною і, звичайно, підтримка державних кіностудій та підприємств, що входять до сфери управління Держкіно.

Ще хотіла б запитати про стадію, на якій наразі перебуває Агенція промоцій українських фільмів. Взагалі, що ми можемо про це розповісти?

Ви маєте на увазі мої плани щодо створення Ukrainian Films?

Так.

Мені дуже шкода, що ми досі не перейшли до його реалізації. Наразі це ідея, яка виникла після того, як минулого року в Мюнхені я поспілкувався з представниками аналогічної агенції German Films. Тоді я й висунув таку ініціативу. Проте, знаєте, це рішення, яке я не можу ухвалити самостійно. Його ухвалення потребує позицій і Міністерства культури, і Міністерства фінансів. Але я хотів би, щоб ми найближчим часом це зробили, адже це дозволить сконцентрувати зусилля та запозичити найкращий світовий досвід. Ось який зразок ми беремо: досвід Франції, де поруч із державним органом (наприклад, CNC) є Unifrance як агенція, яка популяризує кіно. Так само і в Німеччині: є FFA – це, умовно кажучи, держкіно, орган влади, і є German Films, який цього року, до речі, підтримував заходи в Україні, зокрема на МКФ, та багато всього іншого. Тому це нам також потрібно. Як то кажуть: "І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь". У нас є гарні кінотрадиції, проте я вважаю, що це позитивна практика, і сподіваюся, що скоро в нас з'явиться самостійна агенція Ukrainian Films. Але зараз я не буду робити прогнозів. Це хороша, позитивна практика, і я буду радий будь-якій допомозі.