Фото: Facebook Миколи Бровченка
Незважаючи на те, що я пишу більше слова, ніж музику, але я сповідую принцип головний: пісня злітає, коли в неї є мелодія. Пальне пісні – це мелодія. Це найголовніше
Тільки-но пролунала пісня KOZAK SYSTEM "Коли закінчиться війна", текст якої написав гість нашого сьогоднішнього етеру. А скільки ще його пісень лунає на наших хвилях! – сподіваємось, ми здивували вас цим переліком. І хочеться щиро в такі моменти побажати кожному українському автору, виконавцю, митцю, артисту гідного визнання. В першу чергу, на своїй землі, тому що саме такі люди варті того, щоб їхні імена і прізвища були на вустах, їх знали і за іменем, і в обличчя. Пане Миколо, доброго ранку! Доброго здоров'ячка!
Доброго ранку із залаштунків!
Дякуємо вам, що знайшли можливість із нами поспілкуватись сьогодні в етері! І давайте зробимо такий от тізер, як то кажуть, спокусливий перегляд вашої зустрічі з шанувальниками в рамках події, про яку ми вище зазначили. Все таки, поет-пісняр і просто поет – це два різні поети? Чому?
Ви знаєте, одразу скажу, що не дуже люблю, коли називають мене поетом або поетом-піснярем.
Вибачте. А як щодо "сонграйтера"?
Сонграйтер ближче. Я взагалі досліджую поетичну діяльність людей і пісню, зокрема. І вигадав слово "музослів'я". Це нормальне українське слово – музослів'я. І цим людство займається тисячоліттями, і в усіх культурах пісня існує. Оця пігулка щастя на 3-5 хвилин дуже розповсюджена, і мене це дивує. Я без відриву від виробництва займаюся на нейробіологічному рівні дослідження цього, чому одним дуже потрібно це чути щодня, а інші не можуть не робити це, не займатися цим музослів'ям.
Це попри класичну музику – вона сама по собі існує, – та інші жанри, пов'язані суто з музикою. А пісня як явище мене дуже приваблює, в неї є свої закони, якісь такі магічні… така побутова магія, яка впливає чомусь на людей... Коротше, це дуже вибухова суміш.
Анна Заклецька: Я просто пригадую, коли була менша і теж пробувала писати свої пісеньки в 8-9 класі – про те, що старшокласник мене не полюбив (сміється), – пам'ятаю, що мені мама каже: "Доця, хто ж виспівує "И"? Коли йдеш на гору, то треба брати якусь букву "А", яку легше брати!"
Справді, там стільки різних примочок і законів – від фонетики до лінгвістики, до мелодійних моментів. Бо незважаючи на те, що я пишу більше слова, ніж музику, але я сповідую принцип головний: пісня злітає, коли в неї є мелодія. Пальне пісні – це мелодія. Це найголовніше.
Анна Заклецька: Згодна з вами на 100%! Для мене взагалі, як не крути, а музика первинна. От якщо мене мелодія зачепила, то я буду слухати.
І дивіться, на доказ цього постулату можу сказати, що ми часто не пам'ятаємо слів пісень, які були 30-40 років тому – як іноземні, так і наші. Ми іноді не пам'ятаємо достеменно всіх слів – а мелодію можемо проспівати. Вона пробиває час і простір.
Ну і до речі, про музикантів, з якими ви співпрацюєте. Як ви одне одного знаходите? Як ви розумієте, кому можете довірити свої тексти? Хтось прийшов і каже – мовляв, хочу заспівати, покласти на музику ваш вірш! Чи все-таки для вас це такий особливий, сакральний момент?
За кожною піснею стоять настільки різні історії! По-різному буває. Наприклад, "Як відгримить війна". Хлопці робили музику і, власне, хотіли зробити пісню до якогось, по-моєму, серіалу. Це відбулося після нашого першого знайомства. Я їм написав англомовну "Мамай" і так далі. Ми шукали ще якісь. І в них була ця мелодія. А мене дуже приваблює, коли є мелодія – і вона мене чіпляє. То Іван Леньо звернувся до мене і сказав, що в них є мелодія, а серіал нібито буде присвячений війні.
Це ще був 2018 чи 2019 рік. Тривала вже війна. І я раптом, послухавши мелодію, знайшов слова. Я вважаю, що мелодії самі розказують нам, про що вони – тільки треба здогадатися і знайти з десятків варіантів, про що буде ця пісня. Тобто, я просто пошукав – і раптом легли ці слова. Незважаючи на те, що невідомо було, коли це закінчиться, як це закінчиться і так далі. Але хлопці були вже на нулі і вже гинули. І вже треба було якось думати про те, як вони повернуться додому.
Закидати цей посил у космос, як то кажуть…
Так, просто закинули. І так вийшло. І хлопцям легло. І зараз вони гастролюючи Україною, роблячи величезну роботу для війська в тилу…
… Як же жаль, що саме на цьому моменті у нас перервався зв’язок з паном Миколою! Можливо, це через те, що проголосили повітряну тривогу в Києві і трошки реби втрутились в нашу розмову… Друзі, Микола Бровченко – легендарний автор легендарних улюблених вами хітів (навіть коли ви про це не здогадуєтесь), був з нами на зв'язку. Нагадаємо, що 18 вересня в рамках днів "Книжкової країни" на ВДНГ у Києві таки відбудеться концерт "Тишком-нишком" з творами авторства Миколи Бровченка. Може, там і зустрінемось з вами?..
