Петер Мадяр. Фото: facebook/kormanyzat
Досі не відбулося жодних двосторонніх переговорів між Мадяром і Зеленським, крім рукостискань на полях самітів
Чому Угорщина не захотіла долучатися до формату "Карпатської вісімки"? Україна запрошувала Угорщину стати учасницею цього саміту, лідери кількох країн безпосередньо взяли у ньому участь, але прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр під час виступу в парламенті сказав, що "нас запросили і ми з поважних причин не поїхали". Що це за поважні причини і чому угорці вирішили не брати участь в С8?
Я можу виділити три основні причини. На мій суб'єктивний погляд, першою причиною є те, що угорська сторона могла просто не оцінити такий жест з боку української влади. Тобто це запрошення на новий форум. Бо якщо задуматися, то виглядає так… Я це називаю "спробою увійти в будинок через вікно". Поясню, що я маю на увазі. З моменту приходу до влади в Угорщині нового парламенту, відповідно нового уряду, досі не відбулося жодної двосторонньої зустрічі між Петером Мадяром і Володимиром Зеленським. Так, вони зустрічалися на полях різноманітних самітів, але це було скоріше в форматі рукостискання і на цьому, власне, все.
Вчора Петер Мадяр затвітив, що не можна зараховувати суверенну державу в список членів якоїсь ініціативи, якогось регіонального формату без попередніх консультацій і домовленостей. Там ще була така риторика: "Ми не знаємо одне одного…". І справді виглядає так, що ми не знаємо новий уряд Угорщини, а угорський уряд не знає українську владу. Зустріч готували, але зрештою досі нічого так і не відбулося. Тому що за підсумками роботи робочої групи угорсько-українських експертів, які ще на початку літа переглядали ті абсолютно абсурдні вимоги Орбана-Сіярто щодо прав національних меншин, сторони знайшли якісь компромісні рішення, але після цього нічого не відбулося. Тоді затвердили часовий план підсумку, якого ми мали б притримуватися, але далі жодного законопроєкту, жодної постанови, навіть жодних конструктивних публічних обговорень не було. Хоча угорська сторона неодноразово підкреслювала важливість цього треку і що він іде перед усім. Це причина №1.
"Потрібно заходити через двері, а не через вікно"
Це найголовніша причина, але є ще дві? Чи тут комплекс?
Я думаю, що скоріше комплекс, але перша причина за собою тягне всі інші.
Друга причина – це те, що сам по собі регіональний формат "Карпатської вісімки" наразі концентрується здебільшого навколо тем фінансів, інвестицій, інфраструктурних проєктів. А угорську сторону, зокрема, новий угорський уряд у відносинах з Україною передусім цікавить освітній, мовний компонент, права національних меншин, повсякденне життя. Бо це ті теми, які наразі турбують пересічного угорця, які крутилися в інфопросторі орбанівською машиною пропаганди понад 10 років і це ті теми, з якими Петер Мадяр намагається поводитися максимально м'яко. Бо це такий собі соціальний конструкт, який партія "Тиса" просто не може стерти зі свідомості людей за декілька місяців перебування при владі. Тобто порядок ведення перемовин з Угорщиною тут важливий. І передусім варто вирішити ті питання, які були визначені ще на початку літа. Тобто вкотре показати угорцям, що немає ніякого притиснення прав угорців Закарпаття, немає ніяких проблем з угорською мовою в Україні. А тоді вже переходити до регіональних форматів, говорити про інвестиції, про якісь спільні проєкти.
Хоча, на мій погляд, сам формат "Карпатської вісімки" є безумовно корисним для нашого регіону. І Угорщині він теж потенційно цікавий, але скоріше не в розрізі України, а в розрізі інших партнерів – Сербії, Австрії, Румунії, Словаччини. Попри те, що зі словаками останнім часом динаміка відносин негативна. А виходить так, що головний інструмент – Карпатська ініціатива. І якщо ЄС буде готовий фінансувати, то угорцям, в принципі, буде цікаво. Якщо ні, то регіональних форматів і так вистачає і угорцям буде достатньо того, що є. І тут ключовим є те, що ініціатором і хостом виступає Україна, а форум напряму не адресує головного для Угорщини зараз у відносинах з Україною. Правду кажучи, сама Україна є перспективною для Угорщини з точки зору інвестицій, просто потрібно "заходити через двері, а не через вікно".
"Політика Мадяра в таких регіональних форматах є діаметрально протилежною до політики Орбана"
Якою ж третьою причиною можна пояснити цю відмову?
Третя причина перекреслює взагалі ідею, яка крутиться в нашому дискурсі про ототожнення Мадяра і Орбана. Тому що в нас дуже часто зустрічається якесь чорно-біле ставлення. Тобто спочатку ейфорія через відхід Орбана – це умовне біле, потім радикальний скепсис і думки, що Мадяр ледь не другий Орбан – це умовне чорне. А чогось посередині просто не існує. І, власне, третя причина це все перекреслює і говорить про те, що політика Петера Мадяра навіть в таких ініціативах, в таких регіональних форматах є діаметрально протилежною до політики Орбана. Справа в тому, що орбанівський стиль ведення зовнішньої політики якраз таки передбачав стратегію увійти в усі можливі союзи, ініціативи. Всюди Угорщина мала бути присутньою, всюди мав сидіти угорець, який був покликаний туди для того, щоб передусім забезпечувати виконання інтересів самого Віктора Орбана і тої еліти, яка на той момент була в Угорщині при владі. Змушувати ці ініціативи грузнути в бюрократії, уповільнювати їхній розвиток і створювати "сірі зони", через які можна отримувати певну вигоду. А Петер Мадяр до цього питання підходить з іншого ракурсу, зокрема через те, що в нього немає такої потреби. У нього, як мінімум, є фінансування з Євросоюзу, чого не було в Орбана. Він прямо каже, що вони наразі не зацікавлені і не зацікавлені, зокрема, через ті причини, які я вже озвучив – не можна говорити про ініціативи без відновлення двосторонніх відносин передусім.
"Заява звучить різкувато, але у стилі Мадяра"
Загалом відповідь Мадяра на цю ініціативу долучитися була досить жорсткою. Це наші дипломати трохи недопрацьовують в Угорщині, це занадто різко дозволяє собі говорити Мадяр чи це все по-іншому якось треба сприймати?
Я думаю, це можна списати просто на специфіку того, як Мадяр спілкується зі своїм електоратом, як він себе позиціонує в Угорщині, загалом в медійному просторі, в дискурсі. Він ніколи не був людиною, яка буде 10 разів підбирати слова. І дуже часто можна зустріти подібні приклади навіть в його промовах, які він давав ще до свого прем'єрства. Це радше є його особливістю і можна навіть сказати, що ця особливість своєю різкістю і прямолінійністю певною мірою йому й допомогла виграти ці вибори. Тому тут проблема не в тому, що українська дипломатія якось недопрацьовує чи робить щось не так. Українська дипломатія робить багато, це факт. Тут питання радше в тому, що порядок дій, на мій погляд, був порушений. Бо дійсно, як ми можемо запрошувати представників нового уряду на якусь ініціативу, якщо в нас не було, грубо кажучи, навіть ознайомчої першої двосторонньої зустрічі з цим урядом. Тому тут насправді можна зрозуміти цю логіку. Так, можливо, з якогось більш опосередкованого погляду, якщо дивитися загалом на європейську політику, то ця заява звучить різкувато, але вона звучить у стилі Мадяра. І якихось особливих нюансів, які могли б свідчити нам про те, що в нього упереджене ставлення до України я особисто не бачу.
Перший саміт "Карпатської вісімки". Івано-Франківщина, 18 вересня 2026 року. Фото: president.gov.ua
Мадяр банально не має довіри до концерну MOL, бо серед його акціонерів є люди з кола Орбана
Петер Мадяр виступив також проти будівництва українських нафтосховищ в Угорщині. Відповідний меморандум українська група "Нафтогаз" та угорська компанія MOL підписали раніше. Що ця домовленість передбачала і що маємо нині?
Домовленість між представниками "Нафтогазу" та угорського енергетичного гіганта MOL була укладена недавно, власне, в рамках цієї новоствореної Карпатської ініціативи. Ідея була дуже проста – просто на території Угорщини знайти простір, в якому буде зберігатися резерв української нафти і загалом летючих речовин для того, щоб убезпечити їх від російських ударів. І з угорської точки зору це був цікавий інфраструктурний проєкт, оскільки вони могли також отримати з цього непогані дивіденди.
Що ж пішло не так? Тут є дві потенційні причини. По-перше, Петер Мадяр не має довіри до концерну MOL через банальну причину – серед його акціонерів є люди з кола Віктора Орбана. MOL не є націоналізованим. І зрозуміло, що Мадяру з одного боку доводиться мати з ними справу, оскільки це величезний концерн, який охоплює не лише Угорщину, але й має активи в Словаччині, Хорватії, Румунії та інших державах, але в нього немає довіри. Він розуміє, що це все-таки частково приватна структура, де він не може провести ті заходи, які він проводив, скажімо, коли він очищав владу від слідів Орбана. Тому про які проєкти MOL може йти мова, якщо в Мадяра немає довіри, якщо Мадяр дуже скептично до цього ставиться. До того ж, коли такі угоди ухвалюються фактично за його спиною, як він це сприймає, без відома уряду, то очевидно, що це буде провокувати негативну реакцію, щоб Мадяр міг показати своєму електорату, що, мовляв, ні-ні, чекайте, без мене такі справи не вирішуються. У нас є 25% активів, ви не можете просто домовитися, а ми на це заплющимо очі.
"Зараз ми можемо чути відлуння орбанівських страшилок"
І в цьому, власне, є друга причина. Вона більш соціальна. Останні 4 роки ця сама "машина пропаганди" Орбана розповідала угорцям буквально страшилки про те, що їх от-от втягнуть у війну з Росією. Що Україна це зробить, навіть не спитавши самих угорців, що вони про це думають. І зараз ми можемо чути відлуння цих страшилок. Люди в Угорщині дійсно боятимуться російського умовного прильоту по такому сховищу в Угорщині. Навіть попри те, що там територія НАТО. Тобто в них підсвідомо є таке відчуття страху. І в штабі Мадяра це розуміють, бо сховище на території Угорщини може створити цей ефект нібито залученості до війни, якого Мадяр намагається уникати в своїй риториці як тільки може. Тому що це ризик підірвати довіру до себе, на який угорський уряд очевидно не піде.
Ілля Юрчина. Фото: facebook/ilya.y
Варто рухатися в напрямку зміцнення двосторонніх відносин
Чи може змінитися думка Мадяра і що може на це вплинути?
Я думаю, що ми маємо шанси на те, щоб врегулювати це питання. Звичайно, це довгострокова перспектива і передусім нам потрібно працювати в напрямку того, щоб максимально розряджати цей порядок денний між Україною та Угорщиною. Якщо ми будемо рухатися в напрямку саме зміцнення двосторонніх відносин, якщо ми будемо більше вкладати в розвиток освітніх, культурних проєктів, більше говоритимемо саме про цю інформаційну компоненту, то з часом це орбанівське відлуння відійде і ми зможемо перейти вже до більш конструктивних заходів, до чогось, що буде видно і що приноситиме користь не лише Україні, яка зараз перебуває в стані війни, але й для угорських стейкхолдерів також. Тому перший крок – це налагодити відносини, говорити з угорцями, вирішувати ті проблемні питання, які в нас є. І в подальшому, я думаю, що в нас є всі шанси і можливості вийти на той рівень співпраці з Угорщиною, який дозволить нам ставитися до угорців так само, як ми ставимося до наших великих західних союзників. Звичайно, це довгострокова перспектива, але це можливо за правильних кроків.
