Перекритий міст у Києві. Фото: Суспільне
Мости проєктують із великою кількістю коефіцієнтів запасу міцності
Росіяни атакували безпілотниками Південний міст в Києві. Які навантаження, зокрема, ударні чи вибухові, здатні витримувати такі споруди? З яким запасом міцності вони проєктуються і будуються?
Міст — це цивільна інженерна споруда, дуже відповідальна. Вона розраховується на цілий комплекс навантажень та їхні комбінації. Зокрема динамічні навантаження — це і власна вага, і динаміка вітру, снігу, автомобілів, залізничних потягів різного роду, і впливу дощу, вітру, снігу, льоду тощо. І потім це все ще додатково помножується на велику кількість коефіцієнтів запасу міцності, на мільйони разів навантаження-розвантаження. Тобто це динамічна споруда, тому вони зазвичай достатньо міцні. Але все-таки це не є військовий фортифікаційний об'єкт, який розраховується на удари балістики чи дронів.
Втім, так, це дуже потужні інженерні конструкції. Вони достатньо прості за своєю суттю, тобто основа — це ґрунт, на ній стоять опори, на опорах стоять прольоти, на прольотах лежить дорожнє полотно. Причому прольоти й опори не з'єднані жорстко, а прольоти наче ходять на шарнірах, щоб передавалася динаміка. Але вони дуже потужні з точки зору несучої здатності. І тому навіть сотні тонн тротилового еквівалента не сильно можуть його зруйнувати. В основному руйнується частина прольотів чи огородження. 30, 40, 50, 100 кілограмів дрона — це не є значною масою вибухової речовини для таких споруд.
Скільки часу може зайняти відновлення?
Зараз розвинена будівельна хімія, є речі, які прискорюють твердіння бетону, арматура достатньо потужна, і за нормальної роботи зробити локальний ремонт якоїсь частини, умовно кажучи, 2–3 метри, можна за дні або тижні. Тобто це не є великою проблемою, бо такі технології є. І українська інженерна школа мостобудування та великих споруд, шляхопроводів, метробудівців тощо достатньо потужна, зокрема і для ремонтних робіт.
"Треба розвантажувати ту частину Києва, яка більш завантажена"
Зараз Київпастранс поширив інформацію про режим роботи мостів. Це інформація з брифінгу заступника голови КМДА Петра Пантелеєва. Південний міст перекритий. Міст Метро — частково обмежено рух однією смугою в напрямку з лівого на правий берег. Міст Патона — рух обмежується під час повітряних тривог у напрямку з правого на лівий берег. Північний — рух обмежується під час повітряних тривог у напрямку з правого на лівий берег. Подільсько-Воскресенський мостовий перехід — рух обмежується під час повітряних тривог у напрямку з правого на лівий берег. Дарницький — без обмежень. З чим пов’язано, яку сторону обмежують?
Я думаю, що там і стан конструкції, і про стан мосту Патона всі знають, що це достатньо цікава інженерна конструкція, яка є візитівкою українського інженерного мистецтва, але він достатньо аварійний. Але це пов’язано, мені здається, ще з потоками руху з усього лівого і правого берегів. Тому що ми ж бачимо, яка динаміка руху обох берегів і куди пропускати. Я думаю, що Київпастранс і КМДА розуміють, у якому напрямку зараз більше машин. Відповідно, треба розвантажувати ту частину Києва, яка більш завантажена. Я думаю, тут такі міркування, з одного боку. З іншого, можливо, є ще військово-адміністративні речі, які впливають на такий регламент руху транспорту.
"Маємо бути готові до того, що доведеться наводити понтон через Дніпро"
А де в Києві можливе наведення понтонних мостів?
Де ширина Дніпра вужча, там і потрібно робити. Я думаю, що фахівці, військові і спеціальні інженерні підрозділи наведення понтонів та аварійних мостів уже мають такі проєкти, де це може бути. Це може бути і вище дамби, вище Вишгорода. Я думаю, що в самому Києві це робити буде трошки важче. Ймовірніше за Українкою — південніше, і Вишгород — вище по Дніпру. Маємо бути готові до того, що по всьому каскаду Дніпра — і біля всіх шести наших електростанцій, і біля мостових переходів у Дніпрі, Запоріжжі, де їх найбільше, Кременчуці, Кам’янському, аж до Каховки — можуть виникнути проблеми з транспортним сполученням. Адже все це фактично розділяє Україну на правобережну та лівобережну частини. Тому нам треба бути готовими до того, що, можливо, доведеться налагоджувати додаткові автомобільні шляхи. Оскільки зруйновано понад 450 мостів, невеликих і великих, а відновлено кілька десятків. Тож маємо бути готові до того, що, можливо, доведеться наводити такі понтони і не лише в Києві.
