Панорама Львова. Ілюстративне фото: city-adm.lviv.ua
"Маємо 98% готовності"
Як Львів готується до зими? Яка ситуація станом на зараз?
Ми зараз фактично за тиждень або за два тижні, це залежатиме від погодних умов, перед початком опалювального періоду. Це перший етап, в якій ми заходимо. Якщо говорити про місто Львів, то ми маємо 98% готовності. По теплоенерго, звичайно, повна готовність. Ми ще дотягуємо деякі будинки. Наприклад, де форма управління ОСББ треба ще якісь речі відтестувати для того, щоб мати повноцінну гарантію. Але це така річ, яка щороку відбувається. А розуміючи, що ми живемо в час війни, то тут є низка додаткових речей, які ми готували. Мова йде і про додаткові захисти, і про додаткову генерацію. До кінця наступної п'ятниці ми у Львові тестуємо всі альтернативні і резервні джерела теплопостачання. Простою мовою, ми в школах ставимо твердопаливні котли, які зможуть забезпечувати опалення школи, навіть якщо не буде центрального теплопостачання, електропостачання. З одного боку – школа, а з іншого – в найкритичнішій ситуації це як пункт незламності. Плюс генератори всі тестуємо, інвертори, акумулятори, тому що це все управляється тисячами людей. Тому потрібно постійно таку річ робити. Ми це востаннє робили влітку, зараз робимо ще раз і до наступної п'ятниці маємо все протестувати.
"Твердопаливні котли — найпростіший вид опалення"
А Львів не вчадіє, якщо всі львівські школи запустять твердопаливні котли, коли це знадобиться?
Станом на сьогодні ми маємо фактично 41 об'єкт, плюс ще 20. Мабуть, на 61 об'єкт вийдемо. Тобто це не будуть всі школи. Це є найбільші кущові школи міста. Торік ми фактично вже мали близько 30 таких об'єктів. І з минулих досвідів, на щастя, їх не було практичної потреби вмикати, хоча ми час від часу перемикаємо опалення на твердопаливне. Тобто це найпростіший вид опалення, де є пічка, є дрова. Але, звичайно, що всі санітарні норми дотримуються.
З іншого боку ми працюємо і по блочно-модульних котельнях. Як відомо, всі великі міста зосереджені на декількох ТЕЦ, які є дуже вразливими. Тому з одного боку ми рухались шляхом блочно-модульних котелень, а з іншого – Львів має доволі велику мережу котелень. І для того, щоб ці котельні могли працювати без електрики, ми робили великий акцент на те, щоб поставити окремі когенераційні установки. І велику частину котелень ми ще укріпили фактично за останніх пів року.
"Ми розраховуємо значною мірою на котельні та індивідуальні теплові пункти"
У Львові централізоване теплопостачання забезпечують дві ТЕЦ. В якому вони стані і що додатково на них зроблено в плану захисту?
Ми пропрацювали варіант максимального розпорошення теплопостачання в місті. Тому ми розраховуємо не лише на ті ТЕЦи, які є в місті, ми розраховуємо значною мірою на котельні, на індивідуальні теплові пункти, які мають два райони (Сихівський і частина Франківського району). Плюс наступного року ми плануємо додати ще один великий Шевченківський район міста для того, щоб вони могли мати свій окремий резерв. Крім того, ми поставили в них спеціальні акумулятори, які б могли їх запускати без електрики. Це нам вдалося зробити цього року. Ми якраз зараз тестуємо ці акумулятори. І є п'єци. Насправді це дуже серйозна річ. Ми навіть у Ратуші відновили багато п'яців, які протягом минулих зим вже використовували. І в багатьох історичних будинках вони дійсно допомагають. Раніше багато-хто про них не дбав, а сьогодні насправді це дуже велика поміч.
"Цей і наступний тижні є дуже важливими для входження в зиму"
І хочу звернути увагу, що саме цей і наступний тижні є дуже важливими для входження в зиму, тому ми сьогодні звернулися до мешканців і просимо всіх припильнувати 5 дуже простих правил, які працюють.
Перше – перевірити свій багатоповерховий будинок, чи є в нього підписаний акт. Це не бюрократична річ, це річ, після якої мають бути утеплені труби, вікна, щоб зберігалось тепло. І що найважливіше – чи є в них підписаний договір з аварійною службою. Бо якщо вночі щось стається, якщо масово стається, то має бути одразу відпрацьована логістика. Поки є час, це треба зробити.
Друге – найпростіше укриття. Тобто в усіх чи майже в усіх найпростіших укриттях має бути встановлена буржуйка на випадок найскладнішої ситуації. Відповідно, має бути запас дров. Станом на сьогодні ми протестували близько 70% буржуйок, які були встановлені.
Третє – де найближчий пункт незламності. Зрозуміло, що зараз в теплу погоду він не працює, але треба знати, де вони є. Їх загалом по місту 166.
Четверте – запас води. Ми маємо змогу забезпечувати Львів водою без централізованого електропостачання. Ми це протестували ще в 22-му році, коли були перші блекаути. Ми беремо воду дуже далеко, але ми можемо її докачати і підвести до першого поверху, можливо до третього. А де є генератори, то можемо навіть до кінця підвести. Де немає, то можна буде воду набирати в підвалі з крану. А якщо ні, то по місту є близько 100 локацій з водою, де є, наприклад, природні джерела, розставлені великі спеціальні баки, до яких можна підключитися. Просто поцікавтесь, де є така локація.
І п'ята річ – це сусіди. Ми маємо на обліку близько 25 тисяч людей, які можуть потребувати додаткової допомоги. Якщо ви знаєте своїх сусідів, які потребують такої додаткової допомоги, то запитайте, чи приходила до них соціальна служба. Якщо не приходила, то повідомте, будь ласка, нас на гарячу лінію міста – 15-80.
Андрій Москаленко. Фото: facebook/andriy.moskalenko
"Кошти фізично є, але…"
Що зараз із фінансами для цих робіт в умовах того, що з державним бюджетом є питання? Як у вас із грошима на рівні міста?
Цього тижня ми маємо насправді дуже складну ситуацію, оскільки станом на сьогодні через казначейство не проводяться критичні платежі. Станом на сьогоднішній ранок, як мене повідомив керівник теплоенерго, не проводяться через скарбницю платежі оплати за газ, за електропостачання і низки супутніх видатків. З іншого боку, теж уже декілька днів в казначействі не проводяться оплати заробітної плати двірникам міста. А також зарплата водіїв трамваїв і тролейбусів, це комунальне підприємство. Вона в нас оплачується через транспортну роботу, через саночистку, тому казначейство вочевидь трактує їх як третю чергу, хоча це зарплата, це захищена стаття, яка має йти першою чергою. Ми звернулися вчора до прем'єр-міністра, до профільних міністрів, спілкуємося щодня з казначейством, інформуємо всіх, але… У нас є чіткі терміни, зарплата – захищена стаття, тому ми в понеділок маємо виплатити зарплату двірникам, а в середу працівникам електротрансу. З іншого боку, повертаючись до зими, не проплата за газ створює напругу. Тобто кошти фізично є, місто має ці гроші агреговані, але вони мають проходити через державний банк, яким є казначейство. Ми розуміємо складну ситуацію, яка є в державі. Думаю, всі це розуміють, що не від простого життя впроваджується багато обмежень. Але якщо ці обмеження створюють додаткові проблеми… Прем'єр чітко озвучив, що захищені статті, критична інфраструктура і зарплата військових – це ключове. Тому так і має бути.
Про укриття
Львів – одне з міст, в якому дуже багато історичного житлового фонду. Центральна його частина – фактично суцільний об'єкт ЮНЕСКО. І це, вочевидь, додаткові виклики для міста. Які це виклики і що ви з ними робите?
Безперечно. Коли цього року ми впроваджували декілька додаткових програм щодо укриттів, ми проаналізували переважно центральну частину міста, де була доволі велика мережа спеціалізованих укриттів, які мали два входи, доволі якісне перекриття. На початку 90-х вони всі були зняті з обліку як укриття, але вони переважно збережені. І ми вирішили запровадити таку програму, де місто від 70 до 90% буде компенсувати їх відновлення. Звичайно, десь вони захаращені, але дуже багато є якісних будівель, збережених конструкцій. І ми фінансуємо фактично 90%, а мешканці 10%. І ми маємо зараз доволі велику активність, зокрема по центральній частині міста, по районах, які примикають до центральної частини. Тому це така додаткова річ, яку ми відкрили також цього року, спільно напрацювавши з мешканцями.
"У Львові сьогодні мешкає до 200 тисяч українців з інших міст"
Зима очікується складна і ворог очевидно точно намагатиметься спричинити ще більше переміщення людей на захід. Чи припускає міська влада Львова появу нової хвилі людей, чи готові ви до цього?
Станом на сьогодні у Львові мешкає приблизно до 200 тисяч українців з інших міст. Хтось мешкає довший час, хтось коротший. Звичайно, що завжди зберігається певна сезонність. Наприклад, з вересня дуже багато студентів в місті є – понад 150 тисяч. Ми маємо низку законсервованих модульних містечок, які повністю були заповнені в 22-му році. Тобто ми маємо певну готовність з точки зору, якщо буде додаткова потреба для того, щоб можна було розгортати оперативні місця для розміщення людей. Дай Бог, щоб це нікому не знадобилося, але мусимо розуміти і готуватись, що ситуація може бути складною.
