Віктор Ляшко у студії Українського Радіо
Серцево-судинні хвороби "помолодшали" на 10-15 років
Як роки повномасштабної війни вплинули на наші серця? Чи є цифри, дослідження, наскільки зросла кількість інфарктів та інсультів?
Те, що війна впливає на наше здоров'я — це факт. І неодноразово різні дослідження підтверджували таку статистику по всіх збройних конфліктах, які були. Ми ведемо певну статистику з початку 2014 року, коли в нас розпочалася антитерористична операція. І ми бачили, що у людей, які в той час перебували на лінії вогню, інфаркти та інсульти стали молодшими. Що таке "молодшими" — вони на 10-15 років реєструються раніше, ніж це зазвичай було для країни. Коли ми говорили про довоєнний період, це були чоловіки — 55, жінки — старші 60 років. Зараз — на 10-15 років молодші. Це було спочатку серед тих, хто брав участь в АТО. А роки повномасштабного вторгнення показують, що ми бачимо таку статистику і серед усіх українців. Чи варто вже розпочинати панікувати? Не потрібно панікувати. Хотів би сказати про основні причини, чому так відбувається.
Серед основних причин виникнення серцево-судинних захворювань, які призводять до інфарктів та інсультів у подальшому, варто виділити чотири фактори:
►Нездорове харчування. Якщо ми правильно переглянемо підходи до харчування, виключимо шкідливі продукти (смажені та солоні продукти), це дозволить зменшити ризики виникнення серцево-судинних захворювань.
►Фізична активність. Здавалося б, банальна річ, але навіть коли ми робимо відповідні кроки (загальновизнано 10 тис. кроків на день, хоча це не підтверджено науково), коли ми говоримо про рухливість, то ходьба потрібна, бажано це зробити в парку або лісі. Це дозволяє значно покращувати фізичне здоров'я і має позитивний вплив на ментальне здоров'я.
►Повноцінний здоровий сон. Я розумію, що сьогодні під час повномасштабного вторгнення із цим є проблема, бо великі повітряні тривоги дуже впливають. І це призводить до опосередкованого впливу війни на стан нашого здоров'я.
►Шкідливі звички. Зокрема, алкоголь і тютюнопаління.
Ці чотири фактори призводять до виникнення 80% випадків серцево-судинних захворювань. Здавалось би — все у твоїх руках. Виключай ці чотири фактори — і тільки у 20% людей виникнуть серцево-судинні захворювання. Можна це зробити? Можна. Чи можна це зробити під час повномасштабного вторгнення? Здебільшого — так. Не треба йти за міфами, що під час війни можна трішки алкоголю або інші речі. Це не впливає позитивно ані на фізичне, ані на ментальне здоров'я.
"Профілактика набагато дешевша, ніж будь-яке лікування"
А коли ми говоримо про програми та державні підходи, ми ж не вирішуємо якусь одну точкову проблему. Буквально вчора ми збиралися в Черкасах на конгресі місцевих і регіональних влад при Президентові України, це були конгресові слухання по шкільному харчуванню. Там також розглядали питання, як ми місяць вересень прожили з новими вимогами до шкільного харчування. Бо з 1 вересня у кожній школі кожна дитина отримує повноцінну порцію обіду, який приготовлений за новими нормами. Ці нові норми включають здорове харчування. Там обмежена кількість солі та цукру, залучені сезонні фрукти й овочі. І нас часто запитують: "Навіщо ви це робите зараз, під час війни — дитяче харчування?". Але ж це внесок у нашу здорову націю, у здорове майбутнє. Ми розуміємо — якщо першокласники в наступні свої роки навчання будуть споживати здорову їжу, то вони звикнуть споживати обмежену кількість солі. Це правильно вплине на організм і зменшить ризики виникнення серцево-судинних захворювань у подальшому. Тому ключова фраза мого першого виступу — "Здоров'я в наших руках". Бо профілактика набагато дешевша, ніж будь-яке лікування.
Після демобілізації — розширений медичний скринінг
Окремо хотів би згадати про військових. Зараз у Міністерстві охорони здоров'я відстежується, чи побільшало проблем безпосередньо у військовослужбовців?
Питання в тому, що війна точно не робить нас здоровішими. Особливо тих, хто в лавах Збройних сил України. Тут додається безпековий фактор, стресовий фактор та умови, в яких люди перебувають. Адже перебувати в окопах і бліндажах під час різної температури зовнішнього повітря — це дуже впливає на здоров'я. Плюс застосовується велика кількість різних енергетиків, які стимулюють організм для того, щоб весь час ти був уважним, тому що якась помилка неуважності може коштувати життя. Це зовсім інші умови, до яких організм, включаючи всю свою можливість адаптуватись, віддає великі сили, а це призводить до виникнення хвороб, які потрібно компенсувати. Тому й розробляються такі державні заходи — щоб коли людина вже демобілізуватиметься, зробити розширений медичний огляд, скринінг того, з якими медичними проблемами ми відпускаємо її в цивільне життя, для того щоб розуміти потім, як часто профілактувати подальший розвиток тієї чи іншої хвороби. Якщо ми говоримо про статистику, то сьогодні розуміємо, що більшість людей демобілізується через поганий стан здоров'я або отримане поранення, яке призвело до неможливості в подальшому виконувати посадові обов'язки у Збройних силах.
"Маємо привчати дітей їсти здорову їжу"
Ви зазначили, що серцево-судинні хвороби помолодшали. Це стосується виключно дорослих чи і в дітей спостерігається більше захворювань серцево-судинної системи?
Це стосується в першу чергу дорослих, тому що в дітей є певні компенсаторні можливості. Тож згадані чотири фактори потребують тривалого часу впливу, щоб призвести до захворювання. І якщо ми вчасно виявляємо предиктори хвороби й оперативно на них реагуємо, то можемо зменшити ризик виникнення серцево-судинної захворюваності.
Але ми аналізували стан здоров'я дітей, у тому числі по тих станах, які можуть призводити до виникнення в подальшому серцево-судинних захворювань. І ми побачили також сумну статистику, зокрема щодо наявності надмірної ваги, ожиріння та діабету серед дітей. Це для нас проблема, оскільки ми бачимо, що відсутність здорового харчування, а також велика кількість часу за різними ґаджетами призводять до зниження фізичної рухливості, що разом зі шкідливими звичками харчування (солодкими газованими напоями, солодкими батончиками, чипсами) призводить до появи надмірної ваги та ожиріння. І це те, що ми повинні дітям роз'яснювати: не все солоденьке і солоненьке є корисним для здоров'я. Маємо привчати дітей їсти здорову їжу. Я розумію, що українські традиції багато мають солоного у приготуванні страв (зокрема, наші квашені помідори, капуста, огірки, солоне сало), бо це те, що дозволяє зберігати продукти, але все одно над цим треба працювати. Якщо ми вживаємо традиційну солону їжу, то повинні бути компенсатори: не підсолювати гарніри, щоб була компенсаторна можливість не перевищувати ту норму солі, яка передбачена нормативами.
720 тисяч українців пройшли скринінг здоров'я "40+"
Багато українців — хтось валідол чи корвалол може приймати, хтось сам собі приписує якісь заспокійливі засоби. А це все також впливає на серце?
Самолікування — це також одна з українських традицій. Перед тим, як іти до лікаря, сходять до сусіда, сусідки, проконсультуються у ChatGPT. І часто розпочинають вживати препарати, говорячи: "А от Галі допомогло, або Кирилу допомогло". Але питання в іншому.
Ми запустили цього року скринінг здоров'я "40+". Усі, хто старші 40 років, можуть звернутися (або через "Дію" оформити картку, або через ЦНАП), отримати 2000 гривень та обрати будь-який заклад охорони здоров'я, який є в переліку. Ви можете провести скринінг здоров'я "40+", який саме й спрямований на виявлення серцево-судинних захворювань. І що показали результати на вересень 2026 року? 720 тисяч людей скористалися такою можливістю, і понад 70% цих людей, які пройшли скринінг здоров'я "40+", мають підвищений рівень холестерину! Про що це свідчить? Це свідчить, що треба коригувати свій раціон.
Отже, багато людей не ходять до лікаря на профілактичні огляди, не виявляють приховані симптоми, про які вони не знають, невчасно коригують свій спосіб життя, а в разі якщо коригування вже не допомагає — невчасно розпочинають медикаментозне лікування. При тому, що медикаментозне лікування для серцево-судинних захворювань (на всі препарати, які є сьогодні в протоколах лікування і не є інноваційними) включає діючі речовини, які є у програмі "Доступні ліки". Тобто — ви прийшли до свого сімейного лікаря, він вам виписав рецепт, ви приходите в аптеку і отримуєте безкоштовно ліки (або із незначною доплатою за упаковку). І ви приймаєте це пожиттєве лікування, або лікар коригує вам дозу. Все! І тоді питання в тому, щоб запобігти виникненню ускладнень — інфаркту чи інсульту — але це вже контрольована ситуація. Головне — знати про ці симптоми. А вони зазвичай у серцево-судинних захворюваннях так розвиваються, що ти про них не знаєш взагалі. Аж раптом бац — і може бути інфаркт.
"Скористайтеся програмою скринінгу здоров'я "40+"!
Кілька уточнень про скринінг здоров'я "40+". Пане Вікторе, ви згадали цифру понад 700 тисяч українців. Це очікувана кількість чи така кількість людей перевищила можливості цієї програми? Зараз програма справляється — грошей достатньо?
Грошей достатньо, але кількість неочікувана. Ми готові на більше і спонукаємо, щоб українців проходило більше. Тому що ми розуміємо: понад 10 мільйонів українців 40+ проживає на території нашої країни, і вони спокійно можуть пройти програму скринінгу здоров'я. Ми розраховували, що на цей рік можуть десь 5 мільйонів скористатися, але бачимо, що скористається мільйон, якщо такими темпами все відбуватиметься.
Але хто ще не скористався — скористайтеся програмою скринінгу здоров'я "40+"! Замовте картку, прийдуть гроші, оберіть свій заклад або сходіть до свого сімейного лікаря, пройдіть ці обстеження (лабораторні та інструментальні, а також огляд лікаря), для того щоб зрозуміти, чи є у вас проблеми, чи потрібно вам коригувати спосіб життя, чи потрібна вам медикаментозна терапія. Все це можна зробити, не відкладаючи на завтра чи на післязавтра.
"Варто мати постійний діалог зі своїм сімейним лікарем"
А наскільки українці нехтують тиском? Досить часто можна почути навіть серед досить молодих людей: "Болить голова — якусь знеболювальну пігулку закинув і все пройшло". А був це підвищений тиск чи низький тиск — невідомо. Чи варто зараз мати тонометр, вміти ним користуватися?
71% із 720 тисяч українців, які пройшли скринінг здоров'я "40+", мали підвищений холестерин, а понад 130 тисяч українців дізналися про те, що в них підвищений тиск. Вони з ним жили і не розуміли причини, чому інколи мають такий стан: можуть "мурашки" бігати перед очима або головний біль чи інші симптоми. Тому ключова задача — варто мати постійний діалог зі своїм сімейним лікарем. Знайти причину і розпочати працювати з цією причиною. Якщо дозволяє фізична корекція змінити спосіб життя, харчування і поправити ситуацію, то це можна зробити. Якщо лікар бачить, що не можна фізично, а є причина, тоді розпочинається медикаментозна корекція артеріального тиску. Це треба зробити невідкладно. Бо це основна причина, яка потім призведе, що якогось дня з'явиться тиск на грудину, ніби хтось камінь чи бетон поклав. А це перший симптом інфаркту, який потім віддає болем або за лопатки, або в ліву руку, або в нижню щелепу. І ми часто думаємо: спина болить або зуб заболів. Проте це вже перші симптоми, за якими треба телефонувати на 103.
