Оксана Юринець: Україна завжди демонструє свою готовність до спілкування

Діалог між Польщею та Україною. Чого очікувати від зустрічі Анджея Дуди і Петра Порошенка у Брюсселі під час саміту НАТО?

В ефірі Українського радіо у програмі "Сьогодні. Ввечері" перспективи українсько-польських відносин коментувала народна депутатка України, голова підкомітету з питань регіонального і транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС парламентського Комітету з питань європейської інтеграції Оксана Юринець.

Про що будуть говорити Анджей Дуда і Петро Порошенко? Чи є точки перетину, на базі яких можна знайти спільну мову, зважаючи на такий не дуже позитивний досвід попередніх днів і місяців.

Досвід є різний. Скажу відверто, що  Асамблея НАТО, яка відбулася у Варшаві, заяви і виступи, які були (президента, прем'єра, міністра закордонних справ Польщі), були дуже проукраїнськими.

Україна демонструє завжди свою готовність до спілкування, ми відкриті до розмови. Є питання, які ми вже впродовж тривалого періоду намагаємося переосмислити, обговорити, прийти до якогось спільного знаменника, дуже важко йде. Але те, що стосується євроатлантичної інтеграції, жодним чином ніколи не було розмінною монетою і не буде.

Я вважаю, що зустріч Порошенка і Дуди є дуже правильним кроком, бо президенти України і Польщі не встигли зустрітися і поговорити цими вихідними. Зустріч, насамперед, перед самітом НАТО, дуже потрібна. Ми і надалі маємо шукати спілкування і розуміння. Дуже важливо розмежовувати речі, які є внутрішньо-польсько-українські, і тут не потрібна участь третьої сторони. Це правильна ініціатива президента України говорити з президентом Польщі.

Чи допоможе ця зустріч зняти якісь напружені питання?

Думаю, що це не буде формат  того, що вже між двома країнами довго обговорюється. У нас були складні сторінки історії, вони не виносяться на формат НАТО. Сьогодні Польща почала витрачати значно більше на оборону, бо вона відчуває небезпеку. Польща розуміє, що війна в Україні дуже близько до неї. Думаю, що цей факт працюватиме на те, що ми таки будемо шукати порозуміння.