Ніхто не сумнівається в тому, що музика впливає на наш настрій. А от чи може музика справді лікувати? Усувати хворобу - ні, але музика може суттєво покращувати наш стан. Про це, поговоримо в програмі "ФізКультура".
Ведуча:
Дарія Озерна
Про музичну терапію говорять в США та інших країнах в контексті допомоги пацієнтам із хворобою паркінсона, тривожністю, депресією, а також із аутичним спектром порушень. Мета музичної терапії - викликати в пацієнта зміни в поведінці шляхом зміни в самому мозку.
Це не заклик до самолікування, але хочеться донести думку, наскільки важлива музика в нашій повсягденності і що нею можна користуватися не тільки для розважання. Музика сприймається різними ділянками мозку. В цьому вся сила її впливу, бо так вона об'єднує і синхронізує мозок. Одночасне збудження нейронів, особливо завдяки музичному ритму, допомагає їм утворювати зв'язки, а отже - вчитися.
Крім так званої звукової кори головного мозку, музика діє на ділянки, що нас винагороджують, мотивують і сприяють навчанню. Так само як їжа чи краса, музика запускає в голові хвилю задоволення. Подекуди, навіть змінюється кровообіг в голові, коли чуємо саме нашу улюблену музику.
Тому пацієнтам, яким важко ходити, які переймаються власним станом, які є тривожними та розгубленими, згадування улюбленої ритмічної пісні запускає нібито оновлення мозку, він заспокоюється і, отримавши дозу винагороди, стає готовим діяти. Людина знову повертає собі контроль над власним тілом. Такий прийом радять людям із хворобою паркінсона.
Музику сприймає й ділянка мозку, яка регулює нашу тревожність та відчуття безпеки. Музика навіть може активувати наш вроджений імунітет. В хороших клініках людям, які йдуть на опрерацію чи які відновлюються, дозволяють слухати та співати улюблені пісні.
Гра на ударних інструментах має доведену позитивну дію і добре впливає на людей із аутичним спектром порушень. Ностальгійні хвилі музики часів молодості кожного із нас дают найпозитивніші впливи, коли необхідно зменшити тривогу.
А ось шум навпаки все псує. Він заважає нам запам'ятовувати та навчатися, бо пригнічує нейропластичність. Саме шум гальмує збудження у гіпокампі, який ми часто згадуємо в програмі "ФізКультура". Гіпокамп є ділянкою, яка допомагає пам'ятати та не губитися. Не дивно, що в шумному мегаполісі ми раптом починаємо відчувати себе розгубленими.
Досліди на щурах показують, що дитинчата, яким було шумно в животі мами, згодом гірше вчаться, а от слухання музики ненародженими щурами сприяло нейропластичності.
Слухайте улюблену музику!
Прослухати детальніше можете за посиланням
