Інколи в пресі трапляються заголовки: рано чи пізно біляві люди щезнуть, лишаться лише темноволосі. Сумна перспектива. Але чи це справді так дізналися в ефірі UA:Радіо Культура в програмі "ФізКультура".
Ведуча:
Дарія Озерна
Біляві люди народжуються відносно рідко. Генетика спадкування кольору волосся досить складна, але спрощено це виглядає так. Для прояву темного волосся достатньо одного гену, від тата або від мами. А щоб народитися білявими, треба від обох батьків успадкувати однакові гени. Це вже складніше. Генетика кольору волосся чи очей, це як гра в камінь, ножиці, папір та кидання гральних кісток водночас. І світлі ознаки програють.
Світловолосих та білошкірих людей із блакитними очима найбільше в північних широтах. Науковці вважають, що величезне різноманіття кольорів волосся, шкіри та очей європейців є наслідком природного добору. До речі, з точки зору антропології, європейці та європейські мігранти на всіх континентах називаються кавказька популяція.
Гени білявості мають вищу частоту в певних країнах. Тому там їх шанси зустрітися і дати біляву дитину - більші. Звісно, міграція людей змінює частоти генів. Відбір за ознакою білявості більше не діє - біляве волосся вже не означає більше дітей, і отже - більші шанси передати свої гени наступному поколінню. Тому двом генам світлого волосся буде важче зустрітися. Проте, вони ніколи не щезнуть із генофонду. Час від часу будуть народжуватися біляві діти. Адже можна мати русяве чи чорне волосся, і бути носієм рецесивного гену білявості. Ген може передаватися дітям і не проявлятися. Але через кілька поколінь, в парі із ще одним носієм гену білявості, можуть народитися біляві діти. Якщо в тата і мами темне волосся, а вони носії гену білявості, шанс появи світловолосих дітей один із чотирьох. А якщо хтось із батьків світловолосий, а інший темний, проте носій гену білявості, то шанс один із двох. А ось якщо і тато, і мама біляві, то всі діти будуть такими ж.
Рецесивні гени ніколи не щезають із генофонду. Біляві, чи зеленоокі, руді або білошкірі люди можуть стати більш рідкісними через міграцію чи меншу кількість дітей в родинах, але вони не щезнуть навіки, як то нас лякають газетярі.
