Закінчила Інститут журналістики КНУ ім.Т.Шевченка.
Ще студенткою почала співпрацювати з Українським Радіо: від кореспондентки до музичної ведучої, від авторки програм до продюсерки. На сьогодні суміщає творчі та менеджерські функції, працює в ефірі, очолює редакцію, координує різні проєкти.
Про рішення працювати на радіо Олена розповідає: "Ще під час навчання в університеті мене майстерно скоординував професор Віктор Якович Миронченко, гуру вітчизняної радіожурналістики, творчий "батько" багатьох сучасних радіо- і тележурналістів. Саме він навчив і прищепив любов до радіо. Тут у студіях панує особлива атмосфера, тут багато простору для індивідуального: від технічної до творчої складових. Тут можливість оперативно фіксувати й висвітлювати час і події, постійно вчитися, змінюватися, зростати професійно. Це той унікальний випадок, коли оптимально можуть поєднуватися професійне й позаробоче життя і коли поради на кшталт "не дозволяйте роботі поглинути вас" не мають сенсу".
Відзначена грамотами Держкомітету телебачення і радіомовлення, Верховної Ради, а також вищою Урядовою нагородою — Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Крім роботи, Олена любить подорожувати, самостійно прокладаючи маршрут (різними містами та країнами), організовуючи все так, щоб, наприклад, у 3 дні вмістити одразу кілька країн, подбавши заздалегідь про квитки, житло й культурну програму.
Окрім ефірів на радіохвилях, стежити за Оленою можна, підписавшись на її сторінку у фейсбуці.
Передачі з архіву Українського радіо
Гарячий липень. Поки США відновили війну з Іраном, у Сенаті США все більше шансів на ухвалення законопроєкту пам'яті Ліндсі Грема про санкції проти Росії. Крім того, в контексті переговорів активізувалася Туреччина. Проаналізуємо ці тренди. Гість — Роман Кот, журналіст Українського радіо.
Достатньо одного повідомлення в месенджері, щоб втратити доступ до свого облікового запису. Особливо якщо це повідомлення виглядає як службове попередження: мовляв, у вас "підозріла активність" або є "ризик блокування". Людина отримує такий сигнал і швидко реагує, бо боїться втратити свій профіль, контакти і доступ до листування. Саме на цьому страху і грають шахраї. Вони маскуються під технічну підтримку, пишуть від імені адміністрації сервісу, використовують шаблонні формулювання і створюють відчуття терміновості. Далі все залежить від того, чи натисне користувач на посилання чи введе свої дані — і тоді доступ до акаунта може перейти до зловмисників.
Значення гребель для людства: переваги та недоліки.
Підбиваємо підсумки Чемпіонату світу з футболу. Гість — Костянтин Дульцев, спортивний коментатор Українського радіо і Радіо "Промінь".
Сталкінг без покарання. Чому в Україні досі не можуть ефективно захистити людей від нав'язливого переслідування? В Україні зареєстрували петицію із закликом якнайшвидше запровадити відповідальність за сталкінг і кіберсталкінг. Її автори наголошують: систематичне переслідування — як у реальному житті, так і в інтернеті — може роками руйнувати життя людини, однак дієвих механізмів захисту досі бракує. Чому українське законодавство не встигає реагувати на сучасні форми психологічного насильства? Як відрізнити нав'язливу увагу від кримінального переслідування? І що має змінитися, аби жертви отримали реальний захист? Гості: Марта Павлишин, юристка, менеджерка програм Центру "ЮрФем: освіта"; Альона Головіна, практикуюча психологиня, гештальт-терапевтка, супервізорка, тренерка.
Минулого тижня Україна отримала новий склад уряду, Верховна Рада завершила політичний сезон кадровими рішеннями, а відставка міністра оборони Михайла Федорова викликала суспільні протести. Водночас Президент Володимир Зеленський продовжує проводити окремі наради з військовим командуванням щодо ситуації на фронті та ключових напрямків оборони. Чи свідчать ці процеси про формування нової моделі управління державою в умовах війни? Як змінюється баланс між президентом, урядом, парламентом і військовим командуванням? І які політичні наслідки це може мати? Гість — Андрій Рудик, доктор філософії з галузі соціальних та поведінкових наук, політолог.
Війна входить у фазу взаємної ескалації. Росія посилює балістичні удари по Києву, не припиняє наступальних дій на фронті. Водночас Україна дедалі активніше уражає військові об'єкти в російському тилу. На цьому тлі знову заговорили про можливу нову хвилю мобілізації в рф. Чи свідчать ці події про підготовку до нового етапу війни? І чи здатна Україна змінити баланс завдяки ударам по тиловій інфраструктурі противника? Гість — Павло Нарожний, засновник БО "Реактивна пошта" та військовий експерт.
Польсько-українські відносини зараз переживають складний період: політичні суперечки, історичні конфлікти й дискусії щодо українських біженців справді створюють ґрунт для тривожних прогнозів. Російська пропаганда користується цією напругою і намагається видати можливий сценарій за вже ухвалене рішення: мережею поширили підроблений сюжет із логотипом Euronews, у якому стверджують, ніби Польща готується депортувати 50 тисяч українських біженців. Жодних підтверджень саме такого рішення немає, але фейк розрахований на те, що в нинішній атмосфері ця теза здаватиметься правдоподібною.
Цей фейк поєднує одразу кілька тем, які викликають сильні емоції: українських біженців, польсько-українські відносини та історичну пам’ять. А щоб неправдива історія виглядала ще переконливіше, пропагандисти вкотре використали підроблений сюжет під брендом відомого міжнародного телеканалу Euronews. Насправді ж телеканал такого матеріалу ніколи не публікував.
Міжнародний день шахів.
Як неповнолітньому виїхати з окупації? На такий крок наважитися важко, адже небезпека чатує на кожному кроці. Але молоді люди, які зробили цей вибір, точно не залишаться без підтримки. Про безпечні шляхи перетину кордонів, оформлення документів, виплати та державну підтримку розкажуть керівниця юридичного напрямку благодійної організації Save Ukraine Мирослава Харченко та Євгеній Щибря, який сам виїхав з окупованого міста.
