Закінчила Інститут журналістики КНУ ім.Т.Шевченка.
Ще студенткою почала співпрацювати з Українським Радіо: від кореспондентки до музичної ведучої, від авторки програм до продюсерки. На сьогодні суміщає творчі та менеджерські функції, працює в ефірі, очолює редакцію, координує різні проєкти.
Про рішення працювати на радіо Олена розповідає: "Ще під час навчання в університеті мене майстерно скоординував професор Віктор Якович Миронченко, гуру вітчизняної радіожурналістики, творчий "батько" багатьох сучасних радіо- і тележурналістів. Саме він навчив і прищепив любов до радіо. Тут у студіях панує особлива атмосфера, тут багато простору для індивідуального: від технічної до творчої складових. Тут можливість оперативно фіксувати й висвітлювати час і події, постійно вчитися, змінюватися, зростати професійно. Це той унікальний випадок, коли оптимально можуть поєднуватися професійне й позаробоче життя і коли поради на кшталт "не дозволяйте роботі поглинути вас" не мають сенсу".
Відзначена грамотами Держкомітету телебачення і радіомовлення, Верховної Ради, а також вищою Урядовою нагородою — Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Крім роботи, Олена любить подорожувати, самостійно прокладаючи маршрут (різними містами та країнами), організовуючи все так, щоб, наприклад, у 3 дні вмістити одразу кілька країн, подбавши заздалегідь про квитки, житло й культурну програму.
Окрім ефірів на радіохвилях, стежити за Оленою можна, підписавшись на її сторінку у фейсбуці.
Передачі з архіву Українського радіо
Євросоюз готується до військової трансформації через загрозу росії. Відповідні рішення обговорять на саміті у Копенгагені 1 жовтня. Якою тут може бути роль України? Гість — Андрій Рудик, доктор філософії в галузі соціальних та поведінкових наук, політолог.
Російська пропаганда знову випробовує на міцність наше критичне мислення. У соцмережах розлетілася дивна картинка-ребус нібито зі шкільного підручника: завдання для дітей — доповнити пропущені букви у слові з п’яти букв: починається на букву “З”, далі дві букви пропущені, і закінчується на “ДА” ("З _ _ Д А"). Завдання, власне, полягає в тому, що треба відгадати це слово, яке описує, “на чому ж тримається Україна”. Прямо на зображенні вже хтось дитячим почерком "дописав" олівцем літери — вийшло слово "ЗРАДА". А під завданням навіть додали так звану правильну відповідь — "ЗГОДА".
30 вересня 1999 року почалася друга російсько-чеченська війна.
Бабин Яр і не тільки: київські адреси нацистського терору, чому про це потрібно пам'ятати? Гість — Антон Дробович, кандидат філософських наук, керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки.
Білорусь хоче побудувати АЕС для постачання електрики на окуповані рф території. Що це означає для України? Гість — Ярослав Чорногор, кандидат історичних наук, директор програми російських і білоруських студій аналітичного центру "Українська призма".
В Молдові 28 вересня відбулися парламентські вибори, які результати і хто сформує новий уряд країни, як надалі будуть будуватися відносини Молдови з Україною і ЄС? Гостя — Маріанна Присяжнюк, політична аналітикиня фонду "Демократичні ініціативи" та координаторка проєкту "Дельта-24" про регіон "Україна-Молдова-Румунія”.
29 вересня — День міста Маріуполь, дата була встановлена рішенням міської ради в 2018 році. Як жило і живе місто в умовах бойових дій окупації. Гість — Євген Сосновський, фотограф, корінний маріуполець, ІТ-фахівець, фотолітописець історії міста, перебував у блокадному місті 62 доби; на зв'язку — Петро Андрющенко, ексрадник міського голови Маріуполя, нині керівник Центру вивчення окупації.
Тези нової статті Залужного, підсумки двадцятимісячного наступу рф, ситуація на фронті. Гість — Олексій Гетьман, військовий аналітик.
У соцмережах знову шириться провокаційне фото: нібито бабуся президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн у 1940 році тисне руку самому Адольфу Гітлеру. Автори дописів не шкодують емоційних коментарів, аби підживити теорію про "спадкову зіпсутість" політики ЄС.
Парламентські вибори в Молдові.
