Закінчила Інститут журналістики КНУ ім.Т.Шевченка.
Ще студенткою почала співпрацювати з Українським Радіо: від кореспондентки до музичної ведучої, від авторки програм до продюсерки. На сьогодні суміщає творчі та менеджерські функції, працює в ефірі, очолює редакцію, координує різні проєкти.
Про рішення працювати на радіо Олена розповідає: "Ще під час навчання в університеті мене майстерно скоординував професор Віктор Якович Миронченко, гуру вітчизняної радіожурналістики, творчий "батько" багатьох сучасних радіо- і тележурналістів. Саме він навчив і прищепив любов до радіо. Тут у студіях панує особлива атмосфера, тут багато простору для індивідуального: від технічної до творчої складових. Тут можливість оперативно фіксувати й висвітлювати час і події, постійно вчитися, змінюватися, зростати професійно. Це той унікальний випадок, коли оптимально можуть поєднуватися професійне й позаробоче життя і коли поради на кшталт "не дозволяйте роботі поглинути вас" не мають сенсу".
Відзначена грамотами Держкомітету телебачення і радіомовлення, Верховної Ради, а також вищою Урядовою нагородою — Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Крім роботи, Олена любить подорожувати, самостійно прокладаючи маршрут (різними містами та країнами), організовуючи все так, щоб, наприклад, у 3 дні вмістити одразу кілька країн, подбавши заздалегідь про квитки, житло й культурну програму.
Окрім ефірів на радіохвилях, стежити за Оленою можна, підписавшись на її сторінку у фейсбуці.
Передачі з архіву Українського радіо
Головком Олександр Сирський заявив, що Україна відмовляється від класичної "війни на виснаження" й переходить до асиметричної стратегії. В умовах, коли Росія має перевагу в живій силі та техніці, ставка робиться на технології, точкові удари, дрони, ефективне планування та максимальне виснаження ворога. Чи означає це зміну всієї логіки бойових дій на фронті — і чи може Україна таким чином перехопити ініціативу та компенсувати таким чином перевагу рф в ресурсах? Гість — Антон Земляний, старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці.
В російській пропаганді з’явилася "лякалка" про українську армію — тепер там вигадали так званих "шпрехен-фюрерів" і "мовні загороджувальні загони". Звучить настільки карикатурно, що скидалося б радше на невдалий сюжет для сатири, якби ці повідомлення не поширювали цілком серйозно пропагандистські ресурси. Щоб надати фейку бодай якоїсь правдоподібності, автори вкиду ще й перекрутили реальну заяву уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської. Російський вкид помітив і спростував проєкт "СтопФейк".
Окупаси в Іспанії: чому колючий дріт на балконі дієвіший за закон.
Діти війни: еміграція і боротьба за майбутнє молодого покоління. Як Україна втрачає своїх дітей, і чи здатна повернути їх додому? Чи не опиниться країна після війни без молоді? Як не втратити покоління, яке вже будує своє життя за кордоном? І чи можуть мотиваційні ток-шоу та кампанії на кшталт "Вдома краще!" замінити дітям і батькам те, що вони шукають в інших країнах: безпеку, якісну освіту, здорову конкуренцію, стабільність і віру в майбутнє? Гість — Денис Мінін, директор Всеукраїнського молодіжного центру при Міністерстві молоді та спорту України.
Понад 10 тисяч дітей в Україні потрапили в родину у 2025 році. З них 1150 дітей були усиновлені, решта дітей знайшли родину через сімейні форми виховання. Скільки дітей перебувають на обліку з усиновлення, скільки ще досі проживають в інституційних закладах та що робить держава, аби кожна дитина могла реалізувати своє право на сімʼю.
Про реформу системи догляду та підтримки дітей в Україні, яка включає не лише розвиток усиновлення та інших форм виховання, але й підтримку сімей з дітьми, забезпечення повернення евакуйованих дітей в безпечне середовище та інші аспекти. Гостя — Олена Ремень, керівниця експертної групи з розвитку сімейних форм виховання та усиновлення Координаційного центру.
Скільки має коштувати проїзд у громадському транспорті: у Львові вже підвищили, київська влада наполягає на підвищенні, чи обгрунтовані розрахунки міських чиновників? Чи здатні люди платити стільки? Чому місцева влада традиційно ніколи не підвищує тариф плавно, якщо вже треба, а тягне, а потім різко підвищує одразу в кілька разів? Гість — Дмитро Беспалов, експерт з транспортного планування.
Україна переписує правила війни на морі. Від фрегатів до морських БпЛА. Як дрони змінюють баланс сил у Чорному морі? Хто виграє майбутню війну за море? Як Україна змушує НАТО переглядати військову доктрину? Та чи готова Росія до нової епохи флотів та морських дронів нового покоління? Гість — Андрій Риженко, капітан першого рангу запасу, заступник начальника штабу ВМС ЗСУ України (2004-2020).
У соцмережах і месенджерах масово з’являються такі собі "вигідні пропозиції". Здати в оренду банківську картку чи рахунок і швидко заробити без жодних зусиль. Формулювання прості — "потрібен рахунок для переказів", "легальна робота з фінансовими операціями", "гарантована винагорода". Але за цією зовнішньою легкістю ховається кримінальна схема, у якій людину намагаються зробити так званим "грошовим мулом". Про цю схему та її наслідки повідомляє Кіберполіція.
Хто такі "грошові мули"? Їх ще називають "дропами" — це люди, які передають свої банківські реквізити третім особам або погоджуються проводити через власні рахунки чужі кошти.
Як саме вербують "дропів", чому такі оголошення масово з’являються у соцмережах і месенджерах, та як не втягнутися у схему, яка може коштувати свободи й фінансового майбутнього? Про механіку цього шахрайства і про те, як розпізнати ризики на ранньому етапі.
У провінції Альберта восени пройде необов'язковий референдум щодо виходу зі складу Канади.
У Києві презентували англомовну книгу "Полювання на крейсер "Москва": від ідеї до практичних рішень. Також аналізуємо останні ураження ворожих плавзасобів. Гість — Олександр Чудновець, голова ради ГО “Київське військово-історичне товариство”, співавтор книжки "Полювання на крейсер "Москва".
