Закінчила Інститут журналістики КНУ ім.Т.Шевченка.
Ще студенткою почала співпрацювати з Українським Радіо: від кореспондентки до музичної ведучої, від авторки програм до продюсерки. На сьогодні суміщає творчі та менеджерські функції, працює в ефірі, очолює редакцію, координує різні проєкти.
Про рішення працювати на радіо Олена розповідає: "Ще під час навчання в університеті мене майстерно скоординував професор Віктор Якович Миронченко, гуру вітчизняної радіожурналістики, творчий "батько" багатьох сучасних радіо- і тележурналістів. Саме він навчив і прищепив любов до радіо. Тут у студіях панує особлива атмосфера, тут багато простору для індивідуального: від технічної до творчої складових. Тут можливість оперативно фіксувати й висвітлювати час і події, постійно вчитися, змінюватися, зростати професійно. Це той унікальний випадок, коли оптимально можуть поєднуватися професійне й позаробоче життя і коли поради на кшталт "не дозволяйте роботі поглинути вас" не мають сенсу".
Відзначена грамотами Держкомітету телебачення і радіомовлення, Верховної Ради, а також вищою Урядовою нагородою — Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Крім роботи, Олена любить подорожувати, самостійно прокладаючи маршрут (різними містами та країнами), організовуючи все так, щоб, наприклад, у 3 дні вмістити одразу кілька країн, подбавши заздалегідь про квитки, житло й культурну програму.
Окрім ефірів на радіохвилях, стежити за Оленою можна, підписавшись на її сторінку у фейсбуці.
Передачі з архіву Українського радіо
Супутниковий зв'язок під час війни.
Професія — військовослужбовець. Максим, оператор пункту управління ББпС. У цивільному — ресторатор. На своєму досвіді розповідає, як можна вдало використати переваги своєї професії до долучення до війська. Розповідає як у 61 ОМБр відгукнулися на його навички, як підтримали та допомогли обрати професію. Гість — Максим "Знахар", cолдат 61 ОМБр, пілот.
Тиждень по старту Зимової Олімпіади в Італії. Україна затвердила склад збірної — хто поїде до Мілана та Кортіни? Які атлети будуть представляти цього разу країну? Які сподівання на медалі і в яких дисциплінах? Гість — Вадим Гутцайт, президент Національного олімпійського комітету України, олімпійський чемпіон.
Життя на показ: батьки часто виставляють контент про своїх дітей в соцмережах та заохочують дітей до віртуального життя. Розпаковки, подарунки, ютуб канали з "дитячим" рекламним контентом — які наслідки це може мати для самих дітей. Про небезпеку поширення приватних моментів з життя дитини в інтернеті та необхідність законодавчого регулювання в плані цифрової дитячої безпеки. Гість — Олексій Костенко, завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України, доктор філософії у галузі права.
У Києві в частині житлових будинків тимчасово обмежено постачання гарячої води для відновлення тепла. Як це допоможе врятувати теплосистему і теплопостачання до багатоквартирних будинків? Що можуть зробити самі мешканці? Чи можна більш ефективно використовувати цю енергію, яка є в наявності в будинку, квартирі? Гість — Вадим Литвин, голова Асоціація енергоаудиторів України.
Переговори в Абу-Дабі без Віткоффа і Кушнера. Параметри закінчення війни та сценарії — в газеті WSJ вийшов матеріал, де змодельовано три можливі варіанти розвитку війни у 2026 році. "Хороші сигнали" з Європи — допомога з ППО, розвіданими та санкціями проти тіньового флоту. Розвідка і Президент попереджають про небезпеку чергових обстрілів, тим часом воєнні російські пабліки поширюють інфу про нібито енергетичне перемир'я. Що стоїть за цими "вкидами"? Гість — Павло Лакійчук, керівник безпекових проєктів Центру глобалістики "Стратегія 21".
ЄС визнав Корпус вартових ісламської революції терористичною організацією.
Переговорний процес щодо російсько-української війни: чи може тристоронній формат розширитися за рахунок представника ЄС? Що це може змінити і на що вплинути? Гостя — медіаекспертка Лариса Волошина.
Культовому київському кінотеатру "Жовтень" виповнюється 95 років. Гостя — Вікторія Федоріна, директорка кінотеатру "Жовтень".
ООН оголосила стан "водного банкрутства". Це означає, що водні ресурси виснажуються швидше, ніж природа здатна їх поповнити, зокрема і через пошкодження водно-болотних угідь та озер, через що відновити систему до її початкового стану неможливо. Україна — одна з найменш забезпечених водою країн Європи, зі значним дефіцитом водних ресурсів на півдні та сході країни. З початку війни негативний вплив на ресурси став дуже масивним: пошкоджено багато водоочисних споруд і каналів, які є частиною іригаційних систем. Вплив воєнних дій на водні екосистеми надзвичайний. Важливим є впровадження заходів з очищення стічних вод та раціонального водокористування. Які наслідки для українців? Що можна зробити, щоб зупинити процес зневоднення України. Гостя — Мар'яна Гінзула, магістерка екології, кандидатка географічних наук, експертка з охорони водних ресурсів.
