Закінчила Інститут журналістики КНУ ім.Т.Шевченка.
Ще студенткою почала співпрацювати з Українським Радіо: від кореспондентки до музичної ведучої, від авторки програм до продюсерки. На сьогодні суміщає творчі та менеджерські функції, працює в ефірі, очолює редакцію, координує різні проєкти.
Про рішення працювати на радіо Олена розповідає: "Ще під час навчання в університеті мене майстерно скоординував професор Віктор Якович Миронченко, гуру вітчизняної радіожурналістики, творчий "батько" багатьох сучасних радіо- і тележурналістів. Саме він навчив і прищепив любов до радіо. Тут у студіях панує особлива атмосфера, тут багато простору для індивідуального: від технічної до творчої складових. Тут можливість оперативно фіксувати й висвітлювати час і події, постійно вчитися, змінюватися, зростати професійно. Це той унікальний випадок, коли оптимально можуть поєднуватися професійне й позаробоче життя і коли поради на кшталт "не дозволяйте роботі поглинути вас" не мають сенсу".
Відзначена грамотами Держкомітету телебачення і радіомовлення, Верховної Ради, а також вищою Урядовою нагородою — Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.
Крім роботи, Олена любить подорожувати, самостійно прокладаючи маршрут (різними містами та країнами), організовуючи все так, щоб, наприклад, у 3 дні вмістити одразу кілька країн, подбавши заздалегідь про квитки, житло й культурну програму.
Окрім ефірів на радіохвилях, стежити за Оленою можна, підписавшись на її сторінку у фейсбуці.
Передачі з архіву Українського радіо
Українцям буцім-то пропонують дрова за оформлення кредитної картки — таку чергову історію російські пропагандистські ресурси поширюють у соцмережах і проросійських медіа. Здавалося би, де дрова, а де — пропаганда! Утім, фейкороби не лише вигадали цю "акцію", а й глузують із неї: публікують нібито акційну пропозицію одного з українських банків і в глузливому, зневажливому тоні стверджують, що замість бонусів чи кешбеку українцям "видають дрова".
Рада підтримала перейменування копійки на шаг.
Надання фінансової допомоги на створення мікробізнесу для вразливих категорій у рамках програми BLOOM від Центру зайнятості вільних людей: хто, на яких умовах і куди може подаватися? Гостя — Людмила Гордієнко, проєктна менеджерка ГО "Центр зайнятості Вільних людей", програми BLOOM.
Як зі стихійних громадянських протестів виокремлюються нові спільноти та до яких змін у суспільстві вони ведуть? Суспільне підтримало спецвідзнакою премії імені Ігоря Козловського ініціативу "Люди з картонками". Гостя — Зінаїда Аверіна, координаторка інціативи "Люди з картонками".
Гривневі перспективи. Яким буде курс валют в 2026 році та чи очікувати на девальвацію гривні? Що стоїть за новими вимогами МВФ до Нацбанку і як це відобразиться на курсі гривні? Депозити, золото, валюта чи державні облігації: як українцям надійно вкласти гроші та які прибутки реально отримати? Гість — Віталій Романчукевич, перший віцепрезидент Асоціації українських банків.
Активи розбрату. За інформацією Politico Адміністрація Трампа тисне на ЄС, щоб ті відмовились від плану використати 210 млрд євро заморожених активів рф на фінансування України. Нагадаймо в яких країнах найбільше зосереджено таких активів? Чи вистоїть ЄС під тиском? Які методи тиску може задіювати президент США? Гість — Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі АНТС.
18 грудня в Україні відзначають День військової контррозвідки СБУ. Як змінилась робота розвідок? Сучасні підходи в роботі розвідників витісняють традиційні? Чи все ж це поєднання новацій та досвіду? Також про початок російської стратегічної наступальної операції. Гість — Олексій Гетьман, військовий аналітик.
Останнім часом почастішали схеми шахрайства, націлені на клієнтів великих банків. "У вас заборгованість за кредитом перед Ощадбанком" — такі СМС-повідомлення почали масово отримувати українці. Проблема в тому, що розсилають їх будь-кому, навіть тим, хто не має в цьому банку відкритих рахунків. Погрозливий тон, терміновість і лінк для начебто "перевірки заборгованості" — усі ці риси вказуть на класичну фішингову атаку: "фішинг" — від англійського слова "риболовля". Мета таких атак — заволодіти даними вашої картки і поцупити звідти гроші.
Заборонені музичні інструменти (18 грудня 1920 року Раднарком УРСР затвердив постанову "Про облік музичних інструментів"). Цей нормативний акт московсько-більшовицьких окупантів розглядався як репресивний метод проти художніх цінностей та культурного значення українських кобзарських інструментів.
КМІС провів нове дослідження громадської думки щодо "мирного плану": на які поступки готові українці і що думають про пропозиції США. Гість — Антон Грушецький, виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології.
