Закінчила Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка.
Вчилася на вечірньому відділенні факультету журналістики й працювала в "Спортивній газеті". В 1992 році перейшла працювати на Українське Радіо до редакції суспільно-політичного мовлення. Впродовж кількох років була авторкою і ведучою програми "Зворотній зв’язок" про соціальні та медичні проблеми в суспільстві. Спільно з Республіканським управлінням ДАІ МВС України готувала й вела в прямому ефірі 50-хвилинну програму "Автомобіль, дорога, ми". У 1995 році була створена молодіжна редакція "Європа-Центр", тож перейшла працювати туди і повернулася до спорту. Напередодні Олімпійських ігор 1996 року в Атланті створила і вела програму "Олімпійське сходження", згодом — "Планета Спорт". На Українському Радіо виходили програми "Хто я?", "Неповторність", "Крупний план" — коротка версія "Неповторності". Коли молодіжна редакція стала частиною Радіо Промінь, то в прямому ефірі вела програми "Культ особи", "Азбука реальності", "Радіопрес. Портрет". У запису виходила програма "Музика на кону. Музика зарубіжного кіно". З 2017 року співпрацює з російською редакцією мовлення іноземними мовами. Спочатку була одна 20-хвилинна програма "Русские украинцы" щосуботи, а з квітня 2018 — прямі ефіри щопонеділка, щовівторка та щосереди. Щоп’ятниці виходила — "Життя без лінії розмежування". Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну було створено програму "Война и русский мир". Нині ведуча програми "Реконструкція".
Журналістика — це спадкове, переконана Олена: "Мій батько, Юхим Шарпанський, був спортивним журналістом і коментатором. Понад 40 років він присвятив роботі на радіо та телебаченні. Тому мій вибір професії — не випадковість. Тепер уже і я можу похвалитися понад 40-річною журналістською кар’єрою. За ці роки займалася різними темами, однак улюблені назвати важко. Мене цікавлять люди, їхні історії, життєвий досвід, уміння долати нездоланне, їхня творчість і погляди на життя. Мені цікаво простежувати причинно-наслідкові зв'язки в політиці, економіці, суспільному житті".
Намагається бути молодою мамою і бабусею. Любить тварин, особливо собак, а також ліс й "тихе полювання" — збирати гриби. А ще тишу і читання. Іноді знаходить час для рукоділля.
За життям Олени можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Сьогодні в центрі уваги — російська пропаганда. Як вона працювала в 90-ті, як діє зараз. Особливо ганебно роспропагандисти поводяться з історією не лише України, а й Грузії та Ічкерії. На власному досвіді в цьому пересвідчилася гостя програми, журналістка Ічкерія-Ньюс, спецпредставниця прем’єр-міністра Чеченської республіки Ічкерія Ахмеда Закаєва з особливих доручень Інна Курочкіна.
Сьогодні в центрі нашої уваги буде Арктика. Чому Китай і росія спільно патрулюють в Північному Льодовитому океані. Бо варто пам'ятати, що згідно з міжнародним правом, Північний полюс і прилеглий до нього регіон Північного Льодовитого океану не належить жодній країні. Гість — Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ".
В листопаді 1963 року в Далласі було вбито 35-го президента США Джона Кеннеді. Що він встиг зробити за свій неповний президентський строк? Чому матеріали щодо його смерті й досі частково засекречені? Яким був політиком? Який спадок залишив? Гість — Олександр Цветков, український дипломат, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин факультету права та міжнародних відносин Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Гендерна рівність, права жінок у світі та в Україні. Про певні гендерні перекоси в розвинених країнах, наскільки це впливає на життя, політику, соціальне становище жінок і чоловіків. Гостя — Марина Вороніна, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Г.Сковороди.
Про Ефіопію, єдину країну континенту, яка ніколи не була колонією, про її війни, кордони і штучний голод у 1984-1987 роках — Сергій Сингаївський, письменник і перекладач. Саме в ці роки пан Сергій працював військовим перекладачем у Ефіопії.
Поки в Німеччині вирує політична криза, є час поговорити про історію німецьких партій, бо серед них є "старі", як СДПН, яку представляє нинішній канцлер Олаф Шольц, а є "молоді", на кшталт проросійської "Альтернатива для Німеччини". Які партійні коаліції були ефективними для розвитку і прогресу країни, а які не витримали перевірку часом. Розбиралися разом із доктором історичних наук, професором, головним науковим співробітником Інституту всесвітньої історії НАН України Сергієм Стельмахом.
Як держава існує після геноциду? Це питання і досі актуальне для Руанди — африканської країни на сході континенту. В квітні 2024 року світ відзначив страшну, 30-ту річницю геноциду в Руанді. Тоді за 100 днів представники народності хуту вбили до одного мільйона представників народності тутсі. Який вплив на сусідні країни справили ці події в Руанді? Що зробили для припинення кровопролиття ООН, США і Франція? Говоримо про це з кандидаткою політичних наук, аналітикинею фундації Глобал Юкрейн Мартою Олійник-Дьомочко.
Чи може журналістика бути частиною міжнародної політики? Як газета "День" почала виконувати і досі виконує цю місію. Про міжнародні проєкти газети, і не лише про це ми говорили з головною редакторкою газети "День" Ларисою Івшиною.
"Острів Свободи" — так у радянські часи називали Кубу, навіть у пісні співали "Куба далеко, Куба поряд". Однак сьогодні ситуація у взаємовідносинах України та Куби зовсім інша. І це після щирої допомоги в 1990-х роках у безкоштовному оздоровленні на Кубі дітей, що постраждали від чорнобильської катастрофи. Та в березні 2014 року Куба проголосувала проти Резолюції Генасамблеї ООН щодо підтримки територіальної цілісності України, де-факто підтримавши анексію Криму РФ. Говоримо про Кубу з кандидаткою історичних наук, доценткою кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експерткою Ради зовнішньої політики "Українська призма" Наталею Шевченко.
