Закінчив КНУКіМ (за спеціальністю "Диктор і ведучий телепрограм").
Нині працює ведучим у структурі "Суспільного", на Українському Радіо. Від липня 2018 року вів проєкт "Ранковий формат", а з травня 2022 року доєднався до загального марафону. Досвід роботи на ТБ — 10 років. У 2012–2019 рр. — телеканал "Київ" (був ведучим програм різних форматів, зокрема ранкового шоу "Ранок по-київськи", суспільно-політичних ток-шоу, також був бренд-войсом, ведучим щотижневих інтерв’ю з очільником міста Віталієм Кличком). З березня 2019 до січня 2022 рр. — "4 канал" (ведучий розмовних студій на суспільно-політичну тематику "О порі" та випусків новин).
"Пригадую себе маленьким хлопчиком: літні канікули, бабусина кухня, з радіоприймача лунає музика, а ще — такий гарний та впевнений голос диктора. Потім він же супроводжував мене і під час сніданків, збираючись до школи. Саме тоді я вперше подумав про магію радію, і про те, як би круто було опинитись по той бік мікрофона. Тому, коли прийшов час обирати радіостанцію, я жодної хвилини не сумнівався в тому, що це має бути саме Українське Радіо. І не помилився у своєму виборі. А нині в роботі найбільше надихають слова знайомих, які мешкають на тимчасово окупованих територіях й розповідають, що їм вдалось спіймати хвилю і почути українські новини", — каже він.
Серед захоплень — садівництво: Владислав любить спостерігати, як з маленької насінини з’являється неймовірна рослина. Заквітчаний балкон улітку — милує око не лише йому та його сім’ї, а й сусідам. Любить подорожувати: на авто об’їздив пів України. Після завершення війни неодмінно продовжить мандрівки.
Передачі з архіву Українського радіо
2025-й як "рік переговорів", або сценарії завершення війни за версією The New York Times. Гість — Артур Колдомасов, експерт із політики США, аналітик із дезінформації "Детектора медіа", позаштатний співробітник Інституту глобального управління (Брюссель).
Західні сусіди України на тлі активізації дипломатичних зусиль щодо закінчення війни. Гість — Віталій Дячук, головний редактор Infopost.
Від зустрічі з Трампом у Парижі до саміту ЄС у Брюсселі. Переговори про закінчення війни та інтереси України. Гість — Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова.
Про суперників збірної України та її плани на 2026-й рік. Які матчі і з ким граємо товариські матчі. Невдалий виступ київського "Динамо" і донецького "Шахтаря" в єврокубках нинішньої осені. Гість: Костянтин Дульцев, спортивний коментатор Українського Радіо і Радіо “Промінь”.
День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Гість: Юрій Костенко, народний депутат України п'яти скликань, міністр охорони довкілля та ядерної безпеки 1992-1998 рр.
Яку функцію для військової логістики ворога виконує Маріупольсько-Бердянська агломерація? Що, в яких масштабах і куди перекидають? В центрі тимчасово окупованого Донецька підірвали начальника Оленівської колонії, в якій стався теракт проти полонених бійців ЗСУ. Що відомо про цей інцидент? З чим пов’язана нова хвиля примусової паспортизації на ТОТ? У Бердянську й Маріуполі знову проблеми з водою. Чи критична ситуація? Як нині функціонує рух спротиву на ТОТ: завдання, операції, виклики. Чи є можливості виїхати з ТОТ? І чи багато охочих це зробити? Гість — Петро Андрющенко, керівник "Центру вивчення окупації".
Міністерство соціальної політики оприлюднило законопроєкт про пенсійну реформу: як зміниться розрахунок виплат і скільки треба буде відкладати на пенсію? Гість — Ярослав Вінокуров, редактор "Економічної правди".
Туреччина як головний вигодонабувач падіння режиму Асада, або хто контролюватиме сирійські газопроводи. Які проєкти може відновити Анкара і як це послабить позиції росії на європейському газовому ринку. Гість — Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія 21".
10 грудня людство святкує День прав людини. Порушення прав людини в умовах збройної агресії рф проти України. Гостя — Вікторія Нестеренко, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA. На зв'язку — Єлизавета Сокуренко, керівниця напряму документування воєнних злочинів Центру прав людини ZMINA.
Гібридні атаки, шпигунство, операції впливу. Росія може бути причетною до майже 100 таких інцидентів у Європі. Про це заявив міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський під час зустрічі міністрів НАТО у Брюсселі. Російські хакери спрямовують атаки на критичну інфраструктуру, зокрема енергетичну та урядові системи, у таких країнах, як Польща, Латвія та Німеччина. Чи успішні такі операції рф? Який мають ефект, якого результату росіяни прагнуть досягнути? Гість — Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки.
