Закінчив КНУКіМ (за спеціальністю "Диктор і ведучий телепрограм").
Нині працює ведучим у структурі "Суспільного", на Українському Радіо. Від липня 2018 року вів проєкт "Ранковий формат", а з травня 2022 року доєднався до загального марафону. Досвід роботи на ТБ — 10 років. У 2012–2019 рр. — телеканал "Київ" (був ведучим програм різних форматів, зокрема ранкового шоу "Ранок по-київськи", суспільно-політичних ток-шоу, також був бренд-войсом, ведучим щотижневих інтерв’ю з очільником міста Віталієм Кличком). З березня 2019 до січня 2022 рр. — "4 канал" (ведучий розмовних студій на суспільно-політичну тематику "О порі" та випусків новин).
"Пригадую себе маленьким хлопчиком: літні канікули, бабусина кухня, з радіоприймача лунає музика, а ще — такий гарний та впевнений голос диктора. Потім він же супроводжував мене і під час сніданків, збираючись до школи. Саме тоді я вперше подумав про магію радію, і про те, як би круто було опинитись по той бік мікрофона. Тому, коли прийшов час обирати радіостанцію, я жодної хвилини не сумнівався в тому, що це має бути саме Українське Радіо. І не помилився у своєму виборі. А нині в роботі найбільше надихають слова знайомих, які мешкають на тимчасово окупованих територіях й розповідають, що їм вдалось спіймати хвилю і почути українські новини", — каже він.
Серед захоплень — садівництво: Владислав любить спостерігати, як з маленької насінини з’являється неймовірна рослина. Заквітчаний балкон улітку — милує око не лише йому та його сім’ї, а й сусідам. Любить подорожувати: на авто об’їздив пів України. Після завершення війни неодмінно продовжить мандрівки.
Передачі з архіву Українського радіо
Перемир'я, закінчення війни, тривалий мир – наскільки реальний такий сценарій розвитку подальших подій? Адже 12 травня мало розпочатись припинення вогню щонайменше на 30 днів. Вдалось чи ні Україні та партнерам дотиснути росію до перемир'я? Гість — Ярослав Макітра, політолог, експерт дослідницької компанії "Соціополіс".
Перед парадом у москві до 80-річчя перемоги разом із військовим експертом зробимо ретроспективу парадів за попередні роки. Що змінювалось, а які моменти навпаки залишаються сталими? На скільки російські паради відповідають реальній міцності ворожої армії? Що планують показати цього року — яку техніку? Уперше в історії на параді будуть присутні військові з КНДР. Очікується участь десятків північнокорейських солдатів. Що рф хоче показати таким чином? Нагадаємо, що у 2024 році парад був значно скромнішим: відсутня авіація, представлений лише один танк Т-34 часів Другої світової війни, а участь іноземних лідерів була обмеженою. Що змінилось зараз? І що хоче показати диктатор такою помпезністю святкування? Гість — Андрій Харук, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного.
Чому праворадикальні партії беруть гору у Європі. Наскільки це небезпечно… Гість — Сергій Стельмах, головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України, доктор історичних наук.
Масована атака українських безпілотників на російські летовища. Які технології і озброєння застосовано і як це стало можливим. Гість — Валерій Романенко, кандидат історичних наук, авіаційний експерт, провідний науковий співробітник Державного музею авіації ім. О.К.Антонова.
Верховна Рада ратифікувала угоду про корисні копалини між США та Україною. Голосували майже одностайно. Що далі? Це справді новий етап у відносинах України та США? Чи шлях до миру став коротшим? Безпековий аспект. Гість — Олександр Леонов, виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента".
Спецефір до Дня пам'яті та Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років "Перемога. Український вимір війни".
Перемога. Український вимір у війні. Яку роль зіграли українці і Україна в Другій світовій війні? Як зупинити тенденцію останніх десятиліть зводити роль українців і України у війні до ролі УПА, яка викликає складну реакцію наших сучасних сусідів і союзників. Водночас фактично замовчується, якщо не піддається осуду, роль України і мільйонів українців, які воювали проти нацистської Німеччини у складі Червоної Армії і зробили ледь не вирішальний внесок у цю перемогу, разом з іншими народами тодішнього СРСР. Яку роль зіграли українці і Україна у війні проти нацизму і які жертви принесли? Гість — Владислав Гриневич, доктор політичних наук.
Президент Зеленський доручив максимально прискорити створення української балістичної ракети. Що для цього потрібно і як швидко можна зробити, зважаючи на вже наявні в України розробки? Гість — Костянтин Криволап, аналітик, авіаційний експерт.
Документування поховань загиблих воїнів як частина культури памʼяті в Україні. Мультимедійний проєкт "Квіти на Марсовому" — нова форма вшанування полеглих героїв: як організація поховань героїв перетворюється на нову традицію памʼяті? Що вже реалізовано в межах мультимедійного проєкту "Квіти на Марсовому"? Які проєкти в розробці? Гостя — Сніжана Гусаревич, режисерка мультимедійного проєкту "Квіти на Марсовому".
Бундестаг обрав нового канцлера Німеччини, а напередоні було підписано коаліційну угоду про новий уряд у складі блоку ХДС-ХСС і СДПН. Гість — Віктор Савінок, політолог–міжнародник, аналітик в Західному інституті в Познані.
ВРУ ухвалила в першому читанні законопроєкт про протидію домаганням у війську. Що він передбачає? Наскільки ефективні механізми захисту прописані? Як і хто має реагувати на подібні випадки? Яке покарання за домагання передбачається? Гостя — Оксана Григор'єва, радниця з гендерних ЗСУ.
