Передачі з архіву Українського радіо

Україна ізолює окупований Крим "найближчим часом". Поточна кампанія українських безпілотників по окупованих росією територіях вже порушила військову логістику, зокрема поставку палива. Через це окупаційна влада Криму була змушена запровадити жорстке нормування продажу пального. Яка насправді ситуація з логістикою довкола Криму? Чи впорається окупаційна влада з викликами, які перед нею постають? І чи означає ймовірна ізоляція Криму його подальшу деокупацію?

Блокада сухопутного коридору до окупованого Криму, паливна криза, туристи, які застрягли, чергові удари по російських військових об'єктах та джанкойській залізничній станції. Україна заблокувала російський сухопутний коридор до Криму.

Україна успадкувала від СРСР третій у світі арсенал ядерної зброї — більше було лише у США та росії. Втім, 2 червня 1996 року офіційно втратила цей статус. Ешелон з останньою ядерною боєголовкою виїхав до росії. Натомість Україна залишилася з підписаним Будапештським меморандумом. Чому так сталося? В який момент історії України ядерне роззброєння стало неминучим? І чи могло бути інакше? Розповідають: Юрій Костенко, народний депутат 4-х скликань, у 90-х член Комісії з питань ядерної політики та безпеки; Іван Заєць, народний депутат 5-ти скликань; Микола Філатов, командир колишньої 46-ї дивізії ракетних військ стратегічного призначення, генерал-майор Збройних Сил України; Мар'яна Буджерин, старша дослідниця Центру політики ядерної безпеки Массачусетського інституту технологій, авторка книги "Бомба у спадок. Розпад СРСР і ядерне роззброєння України".

Міністерство освіти і науки України спрощує процедуру визнання результатів навчання для школярів та молоді з окупованих територій. Відомство оновило правила для тих, хто прагне визнати результати середньої освіти в Україні. У міністерстві зазначили, що нові правила розширюють доступ до освіти для учнів та молоді. Чи справді це так? Якими є очікування від цьогорічноі вступної кампанії і куди, натомість, росія агітує вступати кримчан?

"Не бригади творили хаос, а хаос творив бригади".

Кримінал 90-х. В Україні у 90-х роках різко послабився державний контроль. Водночас стрімко погіршувався рівень життя. На цьому тлі почали активно зростати кримінальні угруповання. У країні не було жодного спокійного дня. Кількість замовних убивств, перестрілок і силових конфліктів вражала. Як кримінал став одним із сумних символів 90-х років? І як державі вдалося з цим впоратися? Розповідають: Микола Голомша, колишній заступник Генерального прокурора України; Григорій Омельченко, народний депутат 5-ти скликань, генерал СБУ; Руслан Болгов, приватний детектив, працівник тодішньої міліції.

"Гроші, що згоріли".

10 000%. Саме такого рівня сягнула інфляція в Україні у 90-тих роках. Ціни зростали у тисячі разів. Зарплати і пенсії затримували, а заощадження миттєво зникали. Українці мали на руках мільйони карбованців, однак фактично перебували за межею бідності. Чому так сталося, і як люди виживали у ці непрості часи? Розповідають: Олег Пендзин, кандидат економічних наук, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, Андрій Павловський, колишній народний депутат України, експерт із питань соціальної політики, Володимир Паніотто, засновник і керівник Київського міжнародного інституту соціології.

"Україна 90-х. Третій ядерний арсенал у світі".

Україна у 90-х роках успадкувала від СРСР величезний військовий арсенал. На її території залишилася одна з найбільших кількостей ядерної зброї у світі — фактично третя за обсягом. Більше було лише у США та Росії. Разом із цим Україні дісталася значна частина радянської військової системи: армії, ракетні частини, авіація та Чорноморський флот. Куди ж подівся цей військовий потенціал, і чому у 90-х усе кардинально змінилося?

Розповідають:

Василь Павлов, військовий історик, директор ГО "Центр мілітарної історії";

Григорій Перепелиця, професор політології Київського національного університету імені Шевченка;

Андрій Риженко, капітан 1-го рангу запасу;

Іван Заєць, народний депутат України 5-ти скликань.

Польща звільнила археолога Олександра Бутягіна, екстрадицію якого домагалася Україна за незаконні розкопки в Криму. Його віддали в межах обміну ув'язненими між Польщею та Білоруссю. Серед звільнених Мінськом — політв'язень і лауреат премії Європарламенту імені Сахарова за свободу думки Анджей Почобут. Обмін відбувся за сприяння адміністрації Трампа. Чому Польща віддала саме Бутягіна, якого затримали на запит України? Чи можна буде його все ж таки притягнути до відповідальності за його діяльність? І як діяти Україні у подібних випадках?

"Радянські люди, які хотіли жити як в Європі".

Україна, 91-й рік. Суміш ейфорії, надії і віри в краще майбутнє. Українці нарешті отримали історичний шанс створити нову державу. Але реальність — шокувала.
Як ухвалювалися перші державні рішення, від яких залежало існування України? До чого не були готовими ані влада, ані суспільство? І чому Україна не пройшла шлях "шокових реформ", як сусідня Польща?

Розповідають:
Іван Заєць, народний депутат п’яти скликань;
Володимир Паніотто, засновник і керівник Київського міжнародного інституту соціології;
Єнджей Ходжинський, польський економіст.

Радіофільм Олени Бадюк охоплює період від героїчної ліквідації та консервації реактора — до нових викликів, російської окупації 2022 року, знеструмлення і обстрілів, що знову поставили під ризик об’єкт глобальної безпеки. Своїми спогадами поділяться: Михайло Судніцин, ліквідатор аварії на ЧАЕС; Людмила Козак, інженерка служби фізичного захисту ЧАЕС, яка разом із колегами провела майже 4 тижні на роботі, без відпочинку і під наглядом російських окупантів, що захопили ЧАЕС; Сергій Тараканов, генеральний директор Чорнобильської атомної електростанції; Шон Берні, старший ядерний спеціаліст "Greenpeace Україна".