Заслужена журналістка України, режисерка-постановниця, сценаристка.
Закінчила факультет журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, вищі режисерські курси Всесоюзного інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення і радіо Держтелерадіо СРСР (за спеціальністю "Режисер телебачення").
Авторка сценаріїв і режисерка-постановниця серії радіофільмів "Світочі епохи".
У медіа з 1994 року. Усе починалося в Полтаві з роботи дикторки та редакторки. Одна з ініціаторів створення Полтавського міського радіо, а потім телебачення, які пізніше очолювала. Як головна редакторка стояла біля витоків Полтавського обласного телебачення. Паралельно писала для газет "Літературна Україна", "День", "Урядовий кур’єр", "Голос України", "Сільські вісті", "Говорить і показує Україна", журналу "Україна".
З 1992 року на студії "Укртелефільм" як авторка сценаріїв, режисерка і ведуча створила понад 100 документально-художніх фільмів про діячів культури і мистецтва України.
На Українському Радіо — з 2003 року: ведуча, головна редакторка, перша заступниця директора Радіо Культура, з 2011 до 2014 рр. — директорка Радіо Культура.
Переконана, що "радіо — особлива царина мистецтва, а робота зі звуком — неймовірна втіха".
Вважає, що "коли люди пишуть у соцмережах чи телефонують зі словами вдячності — це найвища нагорода: бо твоя робота потрібна людям".
Лауреатка літературно-мистецької премії ім. Дмитра Луценка та премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності.
Захоплюється життям, хорошими людьми, красою природи, музики та хорошої поезії, любить готувати страви і багато іншого, що не вмістити в короткий список.
За життям і натхненням Неллі можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Як українські митці і мисткині, попри війну, продовжують тримати культурний фронт. Історія мовознавиці, соціолінгвістки, авторки бестселера "Мова і політика" та наукової консультантки Радіодиктанту національної єдності Лариси Масенко.
Як українські митці і мисткині, попри війну, продовжують тримати культурний фронт? Історія кобзаря, бандуриста, лірника і очільника гурту "Хорея Козацька" Тараса Компаніченка.
Як українські митці і мисткині, попри війну, продовжують тримати культурний фронт? Історія Павла Дворського, естрадного співака та композитора.
Митці і мисткині, що попри війну, продовжують тримати культурний фронт. Історія видатного режисера Михайла Іллєнка.
Як українські митці і мисткині, попри війну, продовжують тримати культурний фронт? Історія всесвітньо відомої оперної співачки Сусанни Чахоян.
Митці і мисткині, які тримають культурний фронт. Історія драматургині, поетеси, критикині та журналістки Неди Неждани.
Митці і мисткині, які тримають культурний фронт. Історія Народного артиста України Анатолія Гнатюка.
Як і чим живуть українські митці в ці непрості воєнні дні? Історія художника Юрія Камишного.
Чим живуть українські митці в ці непрості воєнні дні? Історія Володимира Шейка, диригента Заслуженого академічного симфонічного оркестру Українського радіо, художнього керівника радіо-ансамблів, що працюють у Будинку звукозапису Українського радіо.
Як і чим живуть українські митці в ці непрості воєнні дні? Історія ілюстраторки Катерини Штанко.
