Про життя регіонів України, про проблеми, які найбільше турбують міста, містечка, громади або села, про те, як місцева влада та громадськість, представники бізнесу або певної галузі, намагаються знайти можливості розв’язання проблеми. У програмі проаналізовані шляхи подолання викликів і варіанти рішень. Слухачі отримають ґрунтовну інформацію про життя свого або іншого регіону, а також про потреби людей, які проживають у сусідній області або за сотні кілометрів, дізнаються, що те, що турбує їх, часто непокоїть і їхніх сусідів і на прикладі успішного досвіду інших можуть знайти рішення викликів для їхнього регіону.
Передачі з архіву Українського радіо
У Харкові розширили освітній простір для жителів, які евакуювалися з прифронтової Курилівської громади і тепер мешкають у Харкові. Наразі у хабі зареєстровані 2700 людей.
Як і чим у Курилівському хабі допомагають переселенцям із громади — розповідають журналісти Харківської редакції Українського Радіо Роман Кривко і Тетяна Кривоніс.
На території Дніпропетровської області в долині Дніпра і річки Оріль розташований Дніпровсько-Орільський природний заповідник. У ньому налічують тисячі тварин, сотні видів птахів та десятки видів риб, а також 800 різновидів рослин. Як нині зберігають природу в заповіднику та як війна вплинула на нього — розповідає журналістка регіональної редакції УР у Дніпрі Мальвіна Карпенко.
На Вінниччині активно розвивається адаптивний спорт для ветеранів та ветеранок війни. Чому він є важливою складовою в процесі фізичного відновлення, психологічної реабілітації, соціальної інтеграції та самореалізації людей, які прийшли з війни? Що сприяє розвитку адаптивного спорту для великої спільноти ветеранів війни в регіоні? Наскільки підтримують цей процес обласна та міська влада — дізнавалась журналістка Вінницької регіональної редакції Українського радіо Наталя Тукало.
Водопілля на Полтавщині. Які переваги, ризики і наслідки великої води в області для природи і людини розповідає журналістка регіональної редакції УР у Полтаві Світлана Ісаєнко.
Затримання 18-річної харків’янки, причетної до теракту у Львові 22 лютого, стало черговим нагадуванням, що війна трансформується і переходить у цифровий простір. У зоні ризику — підлітки, які шукають роботу, а знаходять кураторів із російських спецслужб. Про те, як працюють вербувальники та як розпізнати небезпеку дізнавалася журналістка Львівської регіональної редакції Українського радіо Юлія Буричка.
У Черкасах в приміщенні колишнього дитсадка відкрили тимчасовий прихисток для переселенців. Цей новий простір став третім у громаді. Він розрахований на понад сотню мешканців, про це розповіла заступниця міського голови Марина Гаркава. Для кого цей прихисток і яку потребу в житлі він покриває — дізнавалася журналістка Черкаської регіональної редакції Українського радіо Альона Ніколенко.
Як досвід співжиття різних народів на Закарпатті допомагає Україні виконувати вимоги для вступу в ЄС та доводить, що різноманітність допомагає країні триматися в єдності під час війни. Програму підготувала команда регіональної редакції УР в Ужгороді.
Окупація — це не лише про контроль територій. Це також про боротьбу за історію та пам’ять. На тимчасово окупованих територіях Запорізької області російські військові системно вивозять музейні експонати, нищать культурні об’єкти та використовують українські музеї для власної пропаганди. Що саме відбувається з культурною спадщиною в окупації? Які експонати вивозять росіяни і з якою метою – розповість журналіст Українського радіо у Запоріжжі Олександр Пашненко.
Корнхол, петанк, диск-гольф, ампфутбол, регбі на кріслах колісних, волейбол сидячи. Ці та інші види адаптивного спорту популяризують і допомагають розвивати у громадах на Хмельниччині обласний ветеранський простір "Ветеран ПРО" та управління масового спорту. Навчають, як стати тренером, як створювати гуртки, команди, адаптивні спортивні клуби для ветеранів і членів їхніх сімей. Програму підготувала журналістка Хмельницької регіональної редакції Українського радіо Алла Коломея.
Сумський волонтерський осередок імені Івана Сірка виготовляє одноколісні вантажні візки для військових на Сумському напрямку. За майже два роки, за словами директора благодійного товариства Сергія Кіяшка, волонтери зробили 132 таких візки. Бійці 17-ї танкової бригади назвали їх "Валєра" — на честь першого оператора Валерія Большакова, детальніше про унікальність виробу розповідає журналістка Сумської редакції УР Валентина Погорєлова.
