Про життя регіонів України, про проблеми, які найбільше турбують міста, містечка, громади або села, про те, як місцева влада та громадськість, представники бізнесу або певної галузі, намагаються знайти можливості розв’язання проблеми. У програмі проаналізовані шляхи подолання викликів і варіанти рішень. Слухачі отримають ґрунтовну інформацію про життя свого або іншого регіону, а також про потреби людей, які проживають у сусідній області або за сотні кілометрів, дізнаються, що те, що турбує їх, часто непокоїть і їхніх сусідів і на прикладі успішного досвіду інших можуть знайти рішення викликів для їхнього регіону.
Передачі з архіву Українського радіо
Яка ситуація у Полтавській громаді з безпритульними тваринами? Як на неї може і має вплинути рішення депутатів міської ради про створення окремого комунального підприємства, що буде опікуватися безпритульними тваринами? Наскільки готова громада до його появи, чи є місце розташування, коли буде готовий штатний розпис, за яким бюджетом працюватимуть і що дасть нова юридична особа для залучення благодійних і грантових коштів? Про це розповідають журналісти УР із Полтави Олександр Бобошко і Світлана Ісаєнко.
Реформа профільної старшої школи у Вінниці стартує вже з першого вересня 2026-го року. Що зміниться для місцевих школярів, батьків та вчителів з початком нового навчального року? Які школи у Вінниці стануть профільними ліцеями, де навчатимуть учнів з 5-го по 12-й класи, а які заклади залишаться базовими? Про напрями спеціалізації навчання та особистий досвід десятикласників вибору профілю в закладах загальної середньої освіти міста Вінниці розповідає журналістка Вінницької регіональної редакції Українського радіо Світлана Кравінська.
У Чернівецькій області триває реалізація проєкту "Точка опори", який започаткували громадські організації "Інклюзивний культурно-мистецький центр "Чернівці" та "Сталь", щоб допомогти ветеранам та їхнім родинам адаптуватися, знайти внутрішній спокій, порозуміння та повернути відчуття безпеки вдома. Своїми думками діляться ветерани з інвалідністю, психологи, представники громадських організацій та представники влади. Як у Чернівецькій області створюють простір психологічної безпеки для ветеранських родин, розповідає журналістка регіональної редакції Українського радіо у Чернівцях Галина Комерзан.
У Черкаському клінічному центрі онкології вже понад рік працює сучасний лінійний прискорювач. У травні цього року запустили й другий. Для встановлення обладнання в закладі збудували спеціальний бункер. Будівельні роботи тривали близько двох років - із кінця 2022-го. Перший лінійний прискорювач розпочав лікувальну роботу в липні 2025 року. Відтоді на новому обладнанні вже пролікували понад 800 пацієнтів. Що змінилося з появою лінійних прискорювачів для пацієнтів та які можливості дає сучасне обладнання — дізнавалася журналістка Черкаської регіональної редакції Українського радіо Альона Ніколенко.
Дистанційне обстеження, знімки з космосу, проблеми з документами — як працює "єВідновлення" у релокованій Вільхуватській громаді на Харківщині дізнавалися журналісти УР у Харкові Роман Кривко і Тетяна Кривоніс.
Нещодавно у Радушному Криворізького району Дніпропетровщини ворожа ракета вбила багатодітну родину Воронових. Удар був такої сили, що від будинку нічого не залишилось. Під час атаки загинули батьки Артем та Олена, їхні діти, а також півторарічний онук, чий батько служить у лавах ЗСУ. Про загиблу родину і трагедію для Радушного розповідає журналістка УР у Дніпрі Світлана Угнівенко.
На Львівщині триває гасіння торфової пожежі поблизу села Ситихів. Мешканці вже кілька тижнів потерпають від диму та запаху горілого торфу. Чому такі пожежі можуть тривати тижнями, що відбувається під землею, чим небезпечні продукти горіння для людей та чому відновлення водного режиму торфовищ може бути ключем до запобігання новим займанням — дізнавалася журналістка регіональної редакції УР у Львові Галина Тищук.
Війна стала серйозним випробуванням для підприємців Миколаївщини. Значна частина бізнесу була змушена припинити роботу або релокуватися в безпечніші регіони. Водночас, попри постійні обстріли, відкриваються і нові бізнеси. Що їх мотивує і з якими труднощами стикаються? Журналістки регіональної редакції УР у Миколаєві Оксана Хмельова і Галина Самойленко розповідають історії тих, хто знаходить сили і можливість у цих складних умовах розвивати власну справу.
Мед із різнотрав'я і пам'ять: історія родини, яка втілила мрію загиблого захисника. Від початку 2026 року 301 житель Сумщини отримав гранти на започаткування і розвиток власного бізнесу. Загальна сума державної підтримки становить майже 120 мільйонів гривень. Про це повідомила директорка Сумського обласного центру зайнятості Оксана Іщенко. Серед учасників програми "Власна справа" — філологиня за освітою Лілія Лисенко. Завдяки гранту її родина розвиває пасіку та виробництво медової продукції. Як державна підтримка допомогла розширити виробництво та чому цей бізнес став справою пам'яті – пані Лілія розповіла у передачі "Разом". Після загибелі на війні брата Лілії Лисенко Романа її родина вирішила здійснити його мрію — створити власну справу. Спочатку родина продавала натуральний мед. Згодом вирішили розширити виробництво і подали заявку на державний грант "Власна справа", розповідає Лілія. За словами пасічника Володимира Цилюрика, нове обладнання дозволило не лише зробити виробництво ефективнішим, а й самостійно виготовляти якісну вощину, від якої залежить здоров'я бджолосімей і майбутній медозбір. Нині тут виробляють мед із різнотрав'я, акації, липи, соняшнику та фацелії. А будинок у селі Юсупівка Сумського району, розповідає пані Лілія, для родини став місцем сили. Лілія Лисенко каже: державна грантова програма допомагає не лише масштабувати власну справу, а й створювати робочі місця, сплачувати податки та підтримувати економіку прикордонної Сумщини.
