Мовне питання або явище, що резонує в суспільстві чи захоплює своєю глибиною – суперечлива норма, нова тенденція, резонансна помилка в медіа, а також цікава історія про походження слова, забута традиція чи відкриття, що дозволяє пізнати себе через мову. Академічні знання про мову – живою мовою, для кожного. Перед українцями постає чимало мовних питань: змінили Правопис, ввели нові норми, легалізували фемінітиви, заборонили суржик… Чому варто говорити чорнОслив і звертатися Катерино, а не Катерина, хто Я і що означає моє прізвище, що вміщує в себе моя мова – соціальні мережі та мовні блогери дають неперевірену, часто суперечливу інформацію, тоді як академічне знання залишається замкненим у наукових колах. "Мовний аргумент" дає фахові відповіді з вуст провідних українських експертів, науковців: тих, хто досліджує мову і створює її норму. Програма демонструє, що мова – це цікаво, пізнавально, красиво.
Передачі з архіву Українського радіо
Статус, функціонування, державна підтримка мови – усе це вміщує поняття мовна політика. Хто формує та відповідає за неї в Україні, для чого і в який спосіб росія намагається вплинути на творення засад мовної політики у нашій держави та як діяти нам, українцям, для збереження своєї мови та кордону. Гість — директор Інституту мовознавства Богдан Ажнюк.
Скільки слів в українській мові фіксують мовознавці: що входить до словників і яку кількість слів використовує людина за життя? Шлях слова від появи до фіксації у словнику. Гостя – Оксана Тищенко, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України.
Переклад українською найвидатнішої книги людства Біблії зайняв сорок років: хто спричинився до роботи над перекладом, чому підпалили майно П. Куліша з єдиним примірником рукопису Старого Завіту та якими перекладами Святого Письма сьогодні користуються сучасні церкви. Гостя — кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України Наталія Пуряєва.
Які механізми маніпуляції в тексті використовують медіа, телеграм-канали, блогери. Як виявити маніпуляцію в медіатексті та чим загрожує поширення неправдивої інформації. Гість — доктор філологічних наук, професор кафедри стилістики та мовної комунікації КНУ ім. Тараса Шевченка Дмитро Сизонов.
Про що розповідає імʼя людини: етнічне походження, релігійну належність, родинні зв'язки і стосунки, світосприйняття. Як формувалась традиція іменування в Україні, які традиції збереглись до сьогодні та з чим повʼязана поява екзотичних імен в українському іменнику. Гостя — Ірина Голотова, доктор філософії, молодший науковий співробітник Інституту мовознавства.
Що для українців означає перехід письма з кирилиці на латиницю: чи наближає до Європи та віддаляє від Росії, чи навпаки загрожує втратою тисячолітньої традиції та української спадщини. Гість — Олександр Скопненко, кандидат філологічних наук, заступник директора Інституту мовознавства імені О.О.Потебні.
Чи замислювались ви, що ментальність народу найбільше відображена у мові? Адже світоглядні уявлення, досвід, цінності фіксуються та номінуються саме через мову. Що вміщує в собі українська мова, які культурні концепти несе та чим відрізняється від інших мов? Гість — Павло Гриценко, професор, доктор філологічних наук, директор Інституту української мови.
Фідбек, дедлайн, кейс, коуч, скіл — усе більше англізмів проникають у мову щоденного вжитку та професійну комунікацію. З чим повʼязане явище англізації та які питомі відповідники існують в українській мові на заміну англізмам. Гостя — Галина Сюта, професор, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України.
Статус нецензурної лексики в українській мові: яке її походження та як звучить питома українська лайка, які сенси несе, чи регулюється вживання ненормативних слів законом України. Чим замінювати лайливі слова, аби звучати гідно в культурному середовищі. Гостя – Євгенія Карпіловська, доктор філологічних наук, професор, завідувачка відділу Інституту української мови НАН України.
Чому певний населений пункт, регіон чи місцевість має саме таку назву, яку ми знаємо сьогодні та яку інформацію містять ці назви? Чи справді існував Кий, який заснував Київ? Що таке "народна етимологія" та чому самостійне тлумачення назв та їхнє походження часто є хибними? Гість – Святослав Вербич, доктор філологічних наук, старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України. Голова Української ономастичної комісії.
