Військові та добровольці, які захищають Україну.
На передовій і в мирному житті, пліч-о-пліч вони відстоюють суверенітет нашої держави.
У нього мрія — вільна та незалежна Україна. Її він виборює для своєї маленької донечки. Запоріжець Станіслав Корховий без вагань у 2022 взяв до рук зброю, аби стати бійцем Мелітопольського батальйону 260 окремої бригади ТРО "Хортиця".
На визвольній війні 50-річний колишній міський голова Каховки стає сапером з позивним "Мер" у 54-й окремій механізованій бригаді ім. гетьмана Івана Мазепи. Наразі лейтенант Андрій Дяченко — начальник групи логістики батальйону безпілотних систем "Небесна кара". Забеспечує ефективність звитяжного підрозділу.
Двадцятирічним у 2018 він прийшов на службу. Патріот із Камʼянського на Січеславщині, мужній воїн 60-ї Інгулецькоі бригади головний сержант роти розвідки Ренат Гарифулін з позивним "Ахмет".
Вони ті, на кому тримається українське військо. Будівельник Михайло Савчук, котрий зводив будинки для переселенців, та Сергій Мельничук "Агроном". Вони ті, хто зачищає рідну землю від ворожої нечисті. Вони — солдати 100-ї окремої механізованої бригади — Сталевої сотки.
Крутий воїн, про якого в бригаді складають легенди. Це закарпатець Володимир Косташ, головний сержант 5-го стрілецького батальйону 118 окремої механізованої бригади з позивним "Тамада".
Людина, що має золоті руки. У 58 років не відкосив від армії, а стає бійцем 152 окремої Єгерської бригади. Андрій Джус - солдат ремонтно-відновлювального батальйону.
Окупувавши Мелітопольський район, російський агресор позбавив Дениса рідного дому, дитячих ласощів — мелітопольських черешень… Але окупанти посилили у старшого солдата з позивним "Черчель" жагу боротьби. Що і натхненно робить воїн з побратимами 115 батальйону 260 окремої бригади ТРО "Хортиця", з надією звільнити рідний край.
У них один ворог — московити. І одна мета — перемога! Вони об'єднані у спільній боротьбі. Білорус, боєць тактичної групи Кирило Петровський, кримський татарин "Скіф" та співзасновник волонтерського білорусько-українського центру "Сустреча" Олєна Жаркевіч.
Рівненчанин Володимир Безносюк доброволець з 2014-го. Головний сержант взводу розвідки 15 бригади оперативного призначення "Кара Даг" неодноразово повертається після поранення на фронт. Бо він — воїн з позивним "Ланцюг" — до перемоги.
"Буря нас не лякає, ми самі буря" — такий девіз обрали собі воїни батальйону безпілотних систем "Привід Хортиці" бригади оперативного призначення "Кара Даг". І справді ворог, що потрапляє у їхнє поле зору, не має порятунку - розповідає кавалер ордена "За мужність" командир батальйону Валентин Зубко.