Військові та добровольці, які захищають Україну.
На передовій і в мирному житті, пліч-о-пліч вони відстоюють суверенітет нашої держави.
Не командувати, а вести за собою — принцип офіцера, у котрого здійснилася мрія бути військовим, захисником. Дмитро Тодоров, Герой України, командир роти вогневої підтримки 25-ї повітряно-десантної Січеславськоі бригади.
До повномасштабної боєць з позивним "Кіт" був автомеханіком у Дніпрі. На війні почав у аеророзвідці. Але згодом захопили роботи-трудівники. Костянтин Шкловський — командир взводу наземних роботизованих комплексів батальйону "Альтер Его" 93-ї Холодноярськоі бригади.
Підполковник Дмитро Смоляк — кадровий військовий, прикордонник. Після 86 днів пекельного Маріуполя та понад трьох років ворожого полону повернувся на службу. Повернувся, щоб сказати: Вони (рашисти) нас бояться, бо за нами правда!
До повномасштабної у старшого лейтенанта з позивним "Гаш" було чимало цікавого досвіду. Зокрема, державної служби понад 15 років. Але мужній офіцер свідомий, що у часи лихоліття чи не найважливіша служба — це захист своєї землі від варварів. Почавши із Серебрянського лісу, Кирило Гашицький нині заступник командира роти безпілотних авіакомплексів бригади оперативного призначення "Буревій".
Василь "Васямба" Слісар та Сергій Котенок — піхотинці 152 окремої Єгерської бригади імені Симона Петлюри — тримали позиції на Покровському керунку. Бійці на позиції "Штиль" не лише тримали оборону, а наводили "пташками" ворожі обʼєкти, знищували ворога.
У 2020, залишивши стаціонар Чернівецького національного університету, 20-річний Сергій Бендерський підписав контракт у прикордонних військах України. На повномасштабній він начальник другої прикордонної застави реактивних систем залпового вогню в Луганському прикордонному загоні. Офіцер, котрий мужньо пройшов бойовий гарт фронтовим водієм.
Побратими третього механізованого батальйону 61 Степової бригади знають — якщо санінструктор, бойовий медик Джульєта Шевчук поряд, то завжди допоможе, врятує. Рятувати життя у неї, фельдшера Охтирської підстанції швидкої допомоги — в крові. На визвольній війні вона — воїн!
Кавалер ордена "За мужність" січеславець Роман Капінус усі роки визвольної війни на передовій. Від 2014 — офіцер добровольчого підрозділу "Дніпро-1", полку поліції особливого призначення штурмової бригади "Лють" і наразі — воїн першого самохідного артдивізіону 54 окремої механізованої бригади ім. Гетьмана Івана Мазепи.
Є у батальйоні безпілотних систем "Blach Sky" бригади оперативного призначення "Спартан" відважний екіпаж ударних дронів. Спартанська піхота знає: якщо працюють Механік, Відлюдник та Секунда, то московити знищуються на підступах, красиво, надійно.
Він вистояв у двох пеклах — Азовсталь та чотири роки російського полону. Вистояв, бо вдома чекала маленька донечка. Штаб-сержант Першого Донецького прикордонного загону Олександр Толкачов. Вистояв, бо не втрачав віри в перемогу і після реабілітації та відпустки твердо вирішив повернутися до побратимів на фронт.