Фото з фейсбук-сторінки senenkoanton
"Ми стикнулись із тим, що у військах потрібні не просто нові машини, які поповнюють ті позиції, які були "вибиті", а військам потрібні ремонти машин"
Антоне, "РеабіліТАЧКИ" — про що це?
Цей проєкт є логічним продовженням нашого з Мартином Брестом (він же Олег Болдирєв — український письменник, волонтер, військовий, який воював у 2015-16 рр.) проєкту "42 Тачки на ЗСУ", де ми просто привозили машини з Європи, так само їх доводили до ладу, ремонтували і передавали у війська. І ми стикнулись із тим, що у військах потрібні не просто нові машини, які приїжджають з Європи й поповнюють ті позиції, які були "вибиті", наприклад, артилерією або FPV-дронами, а військам потрібні ремонти машин. Тому що ремонти повнопривідної техніки — дуже дорогі, дуже складні. І бійці, ні для кого не секрет, самі зі своїх зарплат, або їхні родичі й небайдужі громадяни скидаються на машини. І так само бійці змушені за власний кошт фактично закривати ремонти цих машин. І це насправді дуже важко і логістично, і фінансово. Тому що уздовж лінії фронту всі СТО перевантажені, там величезні черги. Тож ми з Мартином вирішили, що також будемо долучатись до цієї ініціативи. Ми не єдині волонтери, які цим займаються. Просто вирішили назвати проєкт "РеабіліТАЧКИ" і запустились.
.jpg)
Антон Сененко (ліворуч) / Фото з фейсбук-сторінки senenkoanton
"Це машини на чорних номерах, які відкатали, подекуди, по два роки вздовж лінії бойового зіткнення й приїжджають до нас у плачевному стані"
Я заходжу зараз на ваш сайт 42trucks.online і закликаю всіх зробити те ж саме. На сайті є фото конкретних автомобілів і те, в якому вони стані. Там можна й допомогти, наскільки я розумію?
Там знизу є реквізити. І на цьому сайті, от ви конкретно зараз дивитесь на 42 тачки на ЗСУ, — це машини, які ми привозили й передавали у війська. І там є ще вкладення "РеабіліТАЧКИ" вгорі зліва. Якщо перейти на "РеабіліТАЧКИ", то там можна побачити машини, які ми вже відремонтували, або які зараз ремонтуються й які приїхали з військових частин, від морської піхоти, з 241-ої бригади, 120-ої бригади і т.д. Тобто це вже діючі машини на чорних номерах, які відкатали, подекуди, по два роки вздовж лінії бойового зіткнення й приїжджають до нас в достатньо такому плачевному стані. Деякі обходяться дешево й легко, а от вчора приїхала машина від 5-ої ОШБр прямо з позиції. Машина дуже "сумна", але нічого, будемо піднімати.
"Машини на фронті — це, фактично, все, якщо ми не говоримо про зброю"
Тобто тут йдеться про автівки, які безпосередньо використовують наші воїни та вивозять поранених?
Звісно, я люблю повторювати, що автівки — це кров війни, хоча багато про що так можна сказати. Але насправді роль автівок на війні важко переоцінити. Це й доставка БК до позицій, це й евакуація, евакуація до стабілізаційних пунктів, тому що не завжди є броня, броню "вибивають", в принципі, це й логістика вся. Важко навіть уявити задачі, де не використовуються машини. Машини на фронті — це, фактично, все, якщо ми не говоримо про зброю.
Антоне, люди зайдуть на ваш сайт, побачать різні автомобілі. Чи є якась пріоритетність важливості, на який саме автомобіль краще надіслати свої 10-100 грн?
Ні, у нас процедура проста ще з моменту старту проєкту "42 Тачок". У нас просто черга, й коли накопичуються кошти на закриття потреби якомусь підрозділу чи ремонт машини, ми його закриваємо. Решта підрозділів стоять сумлінно в черзі й чекають, допоки ми не закриємо питання тих, хто попереду них. Так у нас працює, тому що всі підрозділи, яким ми робимо або ремонтуємо машини, вони всі бойові і виділяти пріоритетність ми не можемо. Тобто, хто раніше став у чергу, той першим ремонтується.
Тобто висновок простий: чим більше коштів буде, тим швидше буде рухатись черга.
