Український дрон "Бегемот". Ілюстративне фото з відкритих джерел, джерело фото: Мілітарний
Логістика російських окупантів на Херсонщині та Запоріжжі під великим питанням
Почнімо з моря: те, що названо логістичним локдауном Криму — Чонгар, Арабатська Стрілка, Красноперекопськ, зруйновані мости, але й спалені колони техніки. Якщо спробувати подивитися ширше, куди це нас все веде?
У мене десь тиждень тому мій колега, колишній американський військовий довго розпитував, чи ми проводимо операцію планування в Криму. Така операція — це за стандартами НАТО операція з підготовки до наземного вторгнення, коли знищується логістика, знищуються тили ворога для того, щоб коли уже війська зайдуть, роботи їм було мінімум і вони швидко просунулися. Я йому відповів чесно, що, на жаль, поки що у нас таких сил немає, щоб звільняти Крим, але хід його думок мені подобається.
Якщо простежити далі за цим ходом думок: буде знищена російська логістика, встановлено паливний голод в окупованому Криму, коли вже будуть норми відпуску не тільки для населення, а техніці, наприклад, не стане на чому їздити. Тоді чекатимемо "жесту доброї волі" з боку Росії?
До Криму ще дістатися треба. Й коли ми говоримо про логістичний локдаун на півдні, це навіть не стільки про російських туристів, які їдуть до Криму, скільки про російських "туристів" із автоматами, котрі лізуть на Херсонщину на Запоріжжя. Їх по максимуму треба знищити і от на півдні якраз це найзручніша ситуація, тому що на сході значно складніше реалізувати локдаун із логістикою, бо там ми поєднані з Росією щільною мережею “капілярів” — автомобільних, залізничних доріг. А південь сполучається тільки двома маршрутами. Основна артерія – Крим: через Кримський міст, Керченську поромну переправу, порт Крим, порт Кавказ. Це одна артерія, яку вже добряче підрізали. Кримський міст працює обмежено, в Керченській поромній переправі восени минулого року наші війська зруйнували причали залізничного поромного сполучення, побили залізничні пороми і десь місяць тому контрольний в голову повторили.
З кораблями Чорноморського флоту все зрозуміло. Після того, як "Цезар Куніков", "Новочеркаськ", які возили боєприпаси, фактично випарувалися в Чорному морі, то командування Чорноморського флоту сказало командувачам флотом, що досить досить таких "перемог". Тож ця артерія надрізана.
Друга артерія — це маршрут дублювання. Коли будували Кримський міст, як такий путінський гіперпроєкт, другим після нього шляхом був траса Таврида від Керчі до Сімферополя. Тож після захоплення півдня Запоріжжя та Херсонщини росіяни почали будувати логістику. Трасу, яку вони будували — залізничну та автомобільну — вони назвали спочатку Таврида-2. І от зараз сили безпілотних систем, сили спеціальних операцій та і лінійні підрозділи ЗСУ завдають ударів по ній на всю глибину. Не всю трасу ми контролюємо, але контрольні точки забиті заторами.
Серце всієї цієї системи, яке поєднує ці дві артерії — це Джанкой та кримські перешийки — Перекоп та Чонгар. І останній тиждень фактично руйнується цей зв'язок, який розриває ці дві артерії. Логістика сил противника на півдні — на Херсонщині, на Запоріжжі, під великим питанням.
"Найстрашніший звір Африки — не лев, а бегемот"
Тут іще одне запитання виникає з приводу засобів, якими ми користуємося. Зараз в медіа і в соціальних мережах багато пишуть про "бегемота". Що це за дрон?
Це дрони для middlestrike, для середньої дистанції, але з потужною бойовою частиною. Можливо, конструктори саме тому йому таку назву вигадали, з хорошою мордою, величенькою, як влупить, так мало не здасться. Кажуть, що найстрашніший звір в Африці не лев, не леопард, а зграя бегемотів, тому що коли вони рвуться до своєї цілі, ніщо на їхньому шляху не встоїть. І, власне, так зараз і виглядають і окупований росіянами Чонгарський перешийок, і Арабатська стрілка та інше. Думаю, що ще тиждень в такому темпі й там взагалі ніхто не зможе проїхати.
.jpg)
Павло Лакійчук. Фото: uacrisis.org
Ситуація з Румунією: використання морських дронів навряд чи обмежать
Пане Павле, давайте ще спустимося на воду і подивимося, що з цивільним судноплавством відбувається, тому що з одного боку Росія, наскільки я розумію, не полишає спроб бити і по портах, і по цивільних суднах. З іншого боку, Румунія вже починає не дуже мʼяко натякати, що дрони, що заблукали і час від часу намагаються десь вибухнути біля них, завдають незручностей. І що з цим можна буде зробити? Чи треба якось домовлятися, що це, мовляв, нюанси війни? Чи це якось обмежить використання наших морських безпілотників? Що ви тут бачите?
Навряд чи повністю обмежать використання морських дронів. Пригадайте Польщу з нашими балтійськими друзями під час ударів по Санкт-Петербургу і Ленінградській області по російській "нєфтянці". Росіяни навчилися частково відхиляти РЕБом окремі дрони, вони залітають у повітряний простір Фінляндії, балтійських держав. Наші партнери реагують болісно, але вони з розумінням до цього ставляться.
Те саме гирло Дунаю, це якраз Румунія, навпроти наших дунайських портів Ізмаїла, Рені, Вилкого, Білгород-Дністровського. Вже туди скільки раз російські дрони залітали, але так вже вийшло, що в 90% випадків румуни просто не змогли впоратись. Востаннє російський удар уже прийшовся по багатоповерхівці житловій. І пояснення їхніх військових навіть у цивільного населення викликають нерозуміння. А тут додайте ще й українські морські дрони. Це лякає румунську владу та румунських військових і простіше завжди відіграватись на українців, писати на українців. Тому, я думаю, що це певна напруженість, але нам своє робити.
