Ілюстративне зображення із сайту Pixabay
Загрози TikTok для України
Почнімо з того, як працює алгоритм TikTok. Наразі ця соціальна мережа збирає найбільше наших даних, причому не тільки про дії безпосередньо на платформі, а й поза нею: що ми шукаємо в Google, які запити подаємо в YouTube тощо. Такий величезний обсяг інформації дозволяє їм дуже швидко огортати нас інформаційною бульбашкою, яка, звісно, є в кожній соціальній мережі. Але в TikTok вона формується і змінюється дуже швидко. Приміром, ви завжди дивитеся відео про собачок, але якщо переглянули одне випадкове відео про котиків, то далі ви бачитимете відео про котиків. TikTok намагається максимально слідкувати за вашими зацікавленнями й переналаштовуватися під них, щоб утримувати вас на платформі. Відповідно, щойно ви (навіть випадково) подивилися шкідливий контент, дуже ймовірно, що ця інформаційна бульбашка швидко вас огорне.
І назву другий важливий аспект. Колеги з Texty.org.ua дослідили, як узагалі формуються рекомендації TikTok, і помітили важливий факт: якщо ви навіть ґуґлите чи шукаєте в цій соцмережі інформацію українською, дивитеся українські відео, усе одно TikTok пропонуватиме вам російські відео. Експериментували з гумористичним контентом: якщо ґуґлити гумор і переглядати відповідні українські відео, вам запропонують не просто російський гумор, а, скажімо, заполітизований "Comedy Club". Тобто навіть базовий ризик у TikTok, без додаткових дій російської пропаганди, достатньо значний.
Шкода TikTok на практиці
Для прикладу, згадаймо так званий флешмоб "Я ухилянт", який РФ запустила фактично того тижня, коли в Україні приймали закон про мобілізацію. Чітко охопили сегмент людей, які не мобілізуються і не збираються цього робити. До цього тренду вони перебували в нелегалізованому інформаційному просторі, оскільки про це було соромно говорити. Спочатку запустили відео, в яких нібито українці — бо ми не знаємо напевно, хто це — знімали свій відпочинок за кордоном, на тлі красивих пейзажів: мовляв, отак прекрасно почуваються ухилянти. Згодом це переросло в інші різноманітні явища. Власне, коли людина, що не хоче мобілізуватися, натрапляє на такий контент, її огортає інформаційна бульбашка, яка це легалізує і романтизує, тож індивід іще більше зміцнюється в своїй думці. Водночас протилежний сегмент, на який це так само розраховано, — люди, які вже у війську, або їхні рідні. Коли вони бачать подібний контент, абсолютно прогнозовано ставляться до людей, які ухиляються від служби, ще негативніше й радикалізованіше. Починаються дискусії, емоційне обговорення, що потрібно ворогу для розколу нашого суспільства.
Оксана Мороз. Фото: ФБ-сторінка Victor Voznyuk
Ефективні інструменти російської пропаганди
Бачимо виразну тенденцію — на жаль, російська пропаганда вже якісніше працює. Раніше спостерігалися примітивніші прийоми, що тривають донині, те ж масове залучення ботів. Тепер вони створюють дуже продумані сторінки, які, наприклад, нібито підтримують Зеленського, завуальовані під "Слугу народу" тощо, й інформація подається начебто проти Порошенка. Тобто це вже не впізнавані кострубаті маркери, а тонша робота на кшталт звичайної дискусії без емоцій.
Чимало бачу прикладів у різних соціальних мережах, не лише у TikTok, де вони працюють вельми продумано й легендовано. Зокрема, активізувалася робота з нашими так званими корисними ідіотами: абсолютно українські блогери, часто експолітики, ведуть свої сторінки як опозиційні до влади, але їхня риторика ледь не на 100% наслідує всі російські меседжі, які ворог оперативно підхоплює і подає з точки зору українця: це ж мовби опозиція, у людей загострюється критика влади, проривається голос народу. Тому не варто недооцінювати ворога, який вчиться й удосконалюється. Те саме легендування, яке вони добре освоїли ще з часів царату і КДБ, нині масово переносять в онлайн.
Як розпізнати російські ІПСО
Хоч би скільки ми розповідали, на що звертати увагу, та коли люди безпосередньо зіштовхуються з такими явищами в соцмережах, емоції переповнюють. Під час емоційного сплеску нам усім важко думати раціонально і зауважувати додаткові фактори. Наприклад, Росії вдалося (звісно, враховуючи не дуже вдалу українську комунікацію) захопити й сформувати перше враження, що нібито працівники ТЦК хапають усіх за кожним рогом. На жаль, перебити це можливо тільки формуванням альтернативного інформаційного поля, пояснюючи людям нюанси, розслідуючи факти порушень тощо.
Єдиний виразний маркер — емоційність. Якщо натрапляєте на контент будь-якого спрямування й емоції вас охоплюють так, що кортить одразу його поширювати, — чітка ознака, що тут попрацювали маніпулятори. Чим і як саме маніпулюють у цьому відео? Чи воно взагалі сфальсифіковане? Чи це відео, де замінили голос? Зокрема, у TikTok дуже багато реальних відео, в яких накладається інша аудіодоріжка й застосовується коректування. На жаль, розпізнати це вкрай важко. Власне, потрібно звертати увагу на емоції: якщо вони виникли, необхідно охолонути, перемкнутися на іншу діяльність, щоб згодом подивитися на ситуацію з холодною головою.
Чи потрібно заборонити TikTok в Україні
Я проти всіляких заборон. Це веде нас від демократії, тож я за те, щоб певні речі врегульовувати просвітницькою роботою. Так, свого часу заборона Однокласників і ВКонтакті була ефективною, але порівнювати з теперішньою ситуацією недоречно. Тоді аудиторія перейшла у Facebook, але нині, крім нього, є Instagram, Telegram, WhatsApp, TikTok тощо, і концентрація людей у Telegram і TikTok значна. Якщо ми забороняємо ці дві соціальні мережі, користувачі підуть в інші, де вже наявні російські інструменти, бо вони всюди. Росія просто сконцентрується на одній мережі, що значно гірше, бо не буде диверсифікації. Заборони проблеми не вирішують. Можна точково блокувати канали, це дуже хороший інструмент, і я рада, що Центр протидії дезінформації на цьому акцентує.
