Ярослав Корнієнко (Схід SOS): "Якщо людина вирішила евакуюватись, краще робити це якнайшвидше"

Ярослав Корнієнко (Схід SOS): "Якщо людина вирішила евакуюватись, краще робити це якнайшвидше"

Актуальним питанням уже впродовж десяти років в Україні залишається евакуація людей з територій, де йдуть бойові дії. І вже 10 років цим питанням опікується громадська організація Схід SOS. Ця громадська ініціатива була створена 5 травня 2014 року активістами з Луганська для допомоги внутрішньопереміщеним особам зі сходу України, які змушені були покидати свої домівки внаслідок російської агресії. З часом Схід SOS перетворився на волонтерську платформу, місією якої стала всебічна допомога постраждалим від збройного конфлікту в Україні і ВПО, сприяння демократичним трансформаціям та затвердженню цінностей прав людини в Україні. 

Наразі, з посиленням бойових дій на Донеччині волонтери Схід SOS отримують до 200 дзвінків на день щодо евакуації з небезпечної зони. Люди виїжджають із великих міст області – Покровська, Костянтинівки, Курахова, Слов’янська. Гаряча лінія організації працює майже цілодобово. І рекорд в напружений день може складати до 800 звернень. 

З квітня поточного року організація зосередилась на евакуації маломобільного населення – зокрема, людей літнього віку і людей з інвалідністю. Подробиці реалізації проєкту розсказав у ефірі Радіо Промінь координатор евакуаційного напряму благодійного фонду Схід SOS Ярослав Корнієнко.

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: БФ Схід SOS

Ще на етапі прийому заявки ми намагаємось все з’ясувати про людину максимально. Чи є в неї план дій? Які в неї потреби? Чи потребує вона госпіталізації? Це все важливо і це не має бути сюрпризом під час евакуації

Ярославе, доброго ранку! Дякуємо, що знайшли час поспілкуватись з нами і дякуємо всій вашій волонтерській команді за те, що ви робите такі важливі речі для українців. Ми трохи описали саму проблему й привели грубу статистику. Але хотіли би попросити вас розказати трохи більше про процес евакуації. Куди можна звертатись, скільки на це потрібно часу і як взагалі підготуватись до евакуації тим людям, які потребують вашої допомоги?

Якщо людина прийняла рішення евакуюватись, краще робити це якнайшвидше – з будь-якої точки зору. Тому що людям нелегко наважитись, і зазвичай це робиться вже коли дуже припікає. Скажімо, коли обстріли були всю ніч або весь тиждень – і людина вже не може витримати. І якщо зволікати, то в день коли не буде сильних обстрілів, людина може передумати – бо нібито все заспокоїлось, все нормально і я, напевно, почекаю.

Я жодним чином не раджу чекати! Ми свідки просто сотень і сотень історій, коли родина чекає до останнього, і когось із членів родини просто вбиває снарядом. Тому дуже важливо оперативно реагувати на заявки. І зазвичай у нас, якщо ви сьогодні до вечора зробили заявку, то завтра ми, скоріш за все, вас вже і заберемо. Максимум це 2-3 дні. Все залежить від складності заявки, бо, як ви вказали, ми дійсно займаємось і представниками маломобільних груп населення, і дуже важливо бути підготовленим до стану людини. Бо у всіх дуже різні ситуації зі здоров’ям, родиною, різні обставини, всім потрібна різна допомога. 

І на етапі ще прийому заявки ми намагаємось все з’ясувати про людину максимально. Чи є в неї план дій куди їхати? Які в неї потреби? Може, в неї бракує документів? Можливо, вона потребує госпіталізації? Це все важливо і це не має бути сюрпризом під час евакуації. 

І зараз, в принципі, всі організації і всі структури, які займаються евакуацією, між собою знайомі. І якщо в людини є якась потреба, то хтось із них її може задовільнити. Ми передаємо один одному кейси, якщо ми не можемо їх самі вирішити. Хтось працює більш точково з родинами з дітьми, ми – з представниками маломобільних груп населення більш фахово; але, в принципі, і з багатьма іншими категоріями людей. Допомагаємо і відновити документи, і потрапити до лікаря, і знайти житло тощо.

У всіх у нас різний рівень відчуття небезпеки. І чим довше ми знаходимось поруч з небезпекою, цей рівень падає і падає. І нам стає все звичніше, коли міни прилітають просто у сусідні двори. Це дуже підступна пастка

Ярославе, може недоречно так питати, але все ж: як людині зрозуміти, що вона знаходиться в зоні, з якої краще евакуюватись? От іноземці часто дивуються: як ви там живете в Києві під обстрілами, чому не їдете? А ми дивуємось, як люди живуть в кількох кілометрах від лінії фронту і досі не евакуювались. Ми розуміємо, що людина, яка живе близько до зони військових дій, адаптується, і їй може здаватись, що вона перебуває у відносній безпеці. Як зрозуміти, що час звертатись за допомогою про евакуацію?

Дуже гарне питання. У всіх у нас різний рівень відчуття небезпеки. І крім того, чим довше ми знаходимось поруч з небезпекою, цей рівень відчуття небезпеки падає і падає. І нам стає все звичніше, коли міни прилітають просто у сусідні двори. Це дуже підступна пастка для людей, тому що їм може здаватись, що все нормально – коли насправді все дуже ненормально. Коли артилерія працює по місту, то це вже вагомий сигнал, що треба щось робити, треба переміщатись кудись. Особливо якщо у вас діти. Дуже важливо не залишатись з ними під обстрілами, тому що їм потрібне нормальне середовище, нормальний розвиток, нормальне спілкування з походами в школу, соціалізацією тощо. Їм не потрібно сидіти по підвалах більшість часу – бо це дуже впливає на їхню психіку і дуже травматизує. 

Якщо по місту б’є артилерія, якщо це 20 кілометрів від фронту – будь ласка, подумайте про евакуацію, причому швидко

Звісно, люди в Костянтинівці можуть сказати: "Ми нормально живемо". Але зрозумійте: чим раніше ви плануєте, тим вірогідніше ви знайдете якісь гарні варіанти, якісь опції і якусь допомогу. Тому що якщо велике місто масово евакуюється – то там вже не до вибору, куди вам поїхати і що вам робити, якщо ви не підготували грунт. Просто стихійно вже доводиться тікати. 

Тоді одразу стає дефіцит оренди житла. Якщо ви хочете поїхати на державне розселення, у вас теж буде набагато менше вибору. Це буде залежати, в яких областях ще є місця, де приймають. Тому краще планувати і робити евакуацію цивілізованим спокійним шляхом, знайти собі роботу і житло завчасно.

Я сам із Луганська родом, і ми все це пройшли ще 10 років тому. Тому знаємо, що говоримо, і можемо давати такі рекомендації. 

Війна продовжується і ніхто не може гарантувати, що в якійсь місцині залишатиметься повна безпека і вам точно не доведеться евакуюватись. На жаль, таке може статися. І треба чим раніше, тим краще подбати про свою безпеку і про перспективи нормального – наскільки це можливо в наших умовах життя. Дякуємо вам за вичерпну інформацію про те, як краще спланувати свою евакуацію і подбати про свою безпеку!

Телефон гарячої лінії Схід SOS: 0800 332 614 (безкоштовно). Також заявку на евакуацію можна подати на сайті БФ Схід SOS, звернутись на сторінках в мережі Facebook та Instagram

Останні новини
Ситуація з електроенергією на Одещині складна, але це не блекаут — Рябцев
Ситуація з електроенергією на Одещині складна, але це не блекаут — Рябцев
"Азовсталь", поранення, полон, обмін, весілля. Історія кохання військових Дениса та Ганни
"Азовсталь", поранення, полон, обмін, весілля. Історія кохання військових Дениса та Ганни
Прощання зі старим Голівудом. Кромф, Сотник та Кохан про можливе злиття Netflix і Warner Bros.
Прощання зі старим Голівудом. Кромф, Сотник та Кохан про можливе злиття Netflix і Warner Bros.
"Завдяки книзі "Сьомга" я стала тією письменницею, якою є нині" — Софія Андрухович
"Завдяки книзі "Сьомга" я стала тією письменницею, якою є нині" — Софія Андрухович
"Szponcić" — Молодіжне слово 2025 року
"Szponcić" — Молодіжне слово 2025 року
Новини по темі
Ситуація з електроенергією на Одещині складна, але це не блекаут — Рябцев
"Азовсталь", поранення, полон, обмін, весілля. Історія кохання військових Дениса та Ганни
"Понад 1300 знищених росіян за 2 місяці". Пресофіцер "Хартії" про успіхи Сил оборони у Куп'янську
"Я так розумію, що цей держбюджет влада хотіла під свої вибори зробити" — Ар'єв
Небезпеки витоку радіоактивних речовин немає, але... ― експерт про пошкоджений саркофаг над ЧАЕС