Ілюстративне фото із сайту Pixabay
"Говорити, що зараз є якась загроза пташиного грипу для людини, думаю, не варто"
Наскільки досліджений пташиний грип? Чи змінюється він із роками?
Грип як інфекційна хвороба досліджується протягом багатьох десятиліть і в Україні, і у світі. Перша така пандемія була на початку ХХ століття ― це "іспанка", коли загинуло 40 млн людей. З одного боку, це ніби банальна інфекція, про яку можуть чути українці, а з іншого ― йдеться про загрозу, про яку іноді кажуть різні фахівці, насамперед, Держпродспоживслужби та Міністерства охорони здоров’я. Колись ми мали договір про співпрацю з американцями, це були 2006-2007 роки, після загрози у 2004-му, коли в Китаї та Камбоджі почалося захворювання людей на пташиний грип ― високопатогенний Н5N1. Тоді ми дуже широко обстежували ділянки Південної України, райони дикої природи і справді знаходили осередки, де птахи хворіли, особливо під час міграції. Тоді виникла загроза, більш-менш реальна, хворіли люди, але не було головного ― передачі збудника від людини до людини. А це основна умова будь-якої епідемії чи пандемії. Відтак говорити, що зараз є якась загроза, думаю, не варто. Природні процеси тривають, але є випадки загибелі птахів, особливо свійських. В Україні було кілька випадків серед диких птахів, і найвідоміший, коли у Львівській області 40 лебедів загинули від пташиного грипу наприкінці 2024 року.
"Водоплавні птахи є природними резервуарами ― носіями інфекції"
Після цього випадку з лебедями ― чи досліджували, чому саме птахи інфікувалися? Яка причина?
Водоплавні птахи є природними резервуарами ― носіями інфекції. Качки та гуси можуть хворіти ніби безсимптомно, тобто є штам вірусу, але птахи не помирають так швидко, як інші види птахів. Імовірно, лебеді прилетіли з якоїсь місцевості, де вони отримали цей вірус, а коли екологічна обстановка і стан самого птаха не дуже добрий, то імунна система втрачається і вірус швидше б’є по організму. Такі випадки по Україні можуть з’являтися, особливо під час міграції та зимівлі, коли птахи збираються разом. Великої загрози немає. Слід постійно моніторити такі ділянки, у жодному разі не вбивати птахів, збирати послід та швидко його досліджувати.
"Це було зроблено штучно ― щоб дати мисливцям можливість безкарно полювати"
Нещодавно був такий випадок у Білгород-Дністровському районі на Одещині, коли дозволили відстрілювати перелітних птахів, аби, мовляв, не допустити поширення грипу. Чиновники Саратської селищної ради пояснювали свою ініціативу нестабільною епізоотичною ситуацією у світі. Як далі розгорталися події?
Ми перебуваємо біля Саратської селищної ради і стежимо за всіма ситуаціями, які там виникають. Я маю досвід понад 50 років спостережень за птахами, але не бачив ознак того, що може бути епізоотія (масове поширення інфекційної хвороби тварин, птахів на значній території ― ред.). Це типовий процес міграції, коли скупчується багато птахів. На фоні ситуації у світі, коли фіксують певні осередки зараження, якась імовірна загроза існує. Але в Одеській області Держпродспоживслужба ухвалила спеціальне рішення відстрілювати птахів, причому таких різноманітних видів, які абсолютно не дотичні до цієї проблеми. Адже ми говоримо лише про ті види, які роблять масові скупчення ― лебеді, качки, гуси, а чиновники туди включили поодиноких яструбів, наприклад, для яких ця хвороба не притаманна. На нашу думку, це було зроблено зумисно для того, щоб дати мисливцям можливість безкарно полювати, причому не запитавши нас, працівників парку "Тузлівські лимани", які постійно тут працюють і знають обстановку. Отже, це було штучно зроблено, для того щоб полювати. Зараз ця ситуація призупинилась, тому що був шалений розголос. Хочу підкреслити: якщо справді треба досліджувати пташиний грип, то потрібно постійно моніторити точки скупчення і швидко досліджувати послід. Але вбивати птахів ― безглуздо, це абсолютно нічого не дає. Коли ми досліджуємо послід і бачимо ознаки того, що з’являється патогенний штам, лише тоді, можливо, треба відстрілювати птахів ― щоб дізнатися більше.
"Елементарні правила поводження у дикій природі: не чіпати птахів, не торкатися посліду"
Як лікують людину, якщо вона хворіє на пташиний грип?
Лікувати практично неможливо. Коли з’являється новий високопатогенний штам грипу, який не передається від людини до людини, то абсолютно безглуздо робити щось у лабораторії, виготовляти якісь вакцини, тому що вони не будуть адекватно виконувати свої функції. Як себе убезпечити від захворювання? Якщо є осередок, де птахи збираються на зимівлю, а люди можуть близько до них підходити, то треба бути обережними: не чіпати птахів, не торкатися посліду. Якщо йдеться про свійські ферми, то там є своя технологія вирощування та безпеки, її треба дотримуватися. Але пташиний грип ― підступна хвороба. Вона може виникнути в будь-який час у будь-якому місці, тож слід інформувати населення про те, як треба себе поводити із дикими птахами. Якщо люди годують десь лебедів, то не потрібно їх обіймати, бо вони можуть цей вірус залишити на ваших руках. Не треба відстрілювати птахів та руйнувати їхні місця скупчення, особливо під час гніздування, як це було вирішено в Одеській області. Немає великої загрози, якщо людина знає елементарні правила гігієни та поводження у дикій природі.
Іван Русєв. Фото: facebook
"Дехто зловживає ситуацією і каже, що потрібно стріляти ― проти сказу, африканської чуми і пташиного грипу"
Як людині зрозуміти, що у неї пташиний грип?
Симптоми можуть бути такі ж, як і при звичайному грипі. Але маємо знати, що типовий для людини грип передається дуже легко від людини до людини. Пташиний грип не передається таким шляхом, слава Богу. Якщо є неміч та інші ознаки, то треба йти до лікаря і не варто хвилюватися, бо майже на 100% це не може бути високопатогенний H5N1. Адже він виникає лише у великій скупченості птахів, коли або свійські птахи масово мруть, або ж дикі птахи. У 2006 році на Куяльницькому лимані ми спостерігали осередки птахів, які прилітали з Африки й одразу просто падали на землю. Ми їх збирали і виявляли цей штам. Тоді був спеціальний наказ МОЗ, як це робити, цей алгоритм не змінився. Але зараз, на жаль, немає головної науково-дослідної установи ― інституту, який працював в Одесі. Там були екологи, епідеміологи, вірусологи, інші науковці, ми досліджували і давали прогнози. Зараз діють обласні органи МОЗ, які відповідають за моніторинги разом із Держпродспоживслужбою. Алгоритми не змінилися, але у воєнний час дехто зловживає ситуацією і каже, що нам потрібно стріляти ― проти сказу, африканської чуми і пташиного грипу.
А чи є можливість довести, що це зловживання, а не добрі наміри?
Ми спілкуємося листами з різними установами і можемо довести, що це ― зловживання. Немає жодних підстав ― і по кількості птахів для відстрілу, і по кількості видів, які абсолютно не дотичні до цієї інфекції, і по територіях, котрі не мають жодних проблем та ознак епізоотії, тобто масового мору птахів. Ми можемо навести всі документи.
"У Європі, Америці та Україні ― майже однаковий алгоритм моніторингу"
А які алгоритми виявлення цього вірусу діють у Європі?
Останніми часами у Європі серед диких птахів ― у Німеччині та Голландії ― було виявлено осередки, де з’явився високопатогенний пташиний грип, але потім він зник. У Європі, Америці та Україні ― майже однаковий алгоритм моніторингу таких ситуацій. Я вже згадував про спалах 2004 року, коли ми працювали разом із американцями. Схема дуже проста. Моніторимо природне середовище, де птахи можуть сідати скупченнями, відбираємо проби і швидко досліджуємо, якщо потрібно, вірусологічними реакціями. Великої різниці між країнами немає.
Щоб не було пташиного грипу, стріляти птахів не треба
Чи можна в Україні зменшити поширення вірусу пташиного грипу?
В Україні є все для того, щоб ми жили гідно, зберігали природу і не хворіли. Щоб не було пташиного грипу, не потрібно стріляти птахів. Ми маємо збалансоване розуміння того, що є загроза і є служби, які можуть це попередити. Тому все треба робити відкрито і не маніпулювати. Маніпуляції у цій сфері дуже небезпечні, вони викликають недовіру до установ.
