Ілюстративне фото: www.pyrohiv.coм
У всіх європейських народів було і є це свято
У нас дещо змінився календар церковних свят, відповідно, змінилася і дата святкування Івана Купала. Коли цьогоріч ми йдемо стрибати через багаття?
Громовиця Бердник: Почнімо з того, що Івана Купала – це вже християнський конструкт. Насправді це свято Купала, або Літа. Так його називають в сучасній вікканській традиції (сучасна неоязичницька релігія, яка відроджує древні релігійні та магічні практики – ред.). Мідсомар – так це свято називається у скандинавських народів, ліго – у балтійських народів. Тобто в усіх європейських народів, у всіх народів північної півкулі було і є це свято. Наприклад, в Скандинавії це досі офіційне свято, його потужно святкують на офіційному рівні. В цей день там державний вихідний. Це – день літнього сонцестояння.
Точка, коли світло остаточно перемагає темряву
Громовиця Бердник: Календар людський змінюється. Календар придумали ми, люди, для того, щоб впорядкувати своє життя в лінійному часі. Але астрономічні, космічні, вселенські ритми вічні. Тому я глибоко переконана, що ми святкуємо в день літнього сонцестояння. Це і є та найкоротша ніч, найдовший день, день найповнішого втілення сонця і світла. Якщо говорити з езотеричної точки зору – це точка, коли світло остаточно перемагає темряву. Тому що все життя – це гра, боротьба двох протилежностей. Пітьма і світло – це не добро і зло. Це дві рівно великі сторони, які утворюють наш матеріальний світ, і взагалі світ.
Природні ритми завжди сильніші, ніж усі людські календарі
Громовиця Бердник: Як мені розповідали мольфари, так влаштований світ. Це велика рівновага. На цьому він тримається. І зараз настає момент, коли ця світла сторона повністю остаточно перемагає. Найдовший день, найкоротша ніч, і за кілька днів сонечко поступово починає скорочувати свою силу. Ми йдемо до осені, і через пів року святкуємо найкоротший день і найдовшу ніч. Так міняються ритми, цим тримається світ. Власне Купала в слов'янській стародавній і в народній традиції після прийняття християнства – це найдовший день і найкоротша ніч. Ця найкоротша ніч – це ніч напередодні сонцестояння. Я вважаю, що природні ритми завжди сильніші, ніж всі людські календарі.
Але календарне свято Івана Купала, календарна купальська ніч, традиційна народна – це ніч з 23 на 24 червня. Нарешті наш календар наблизився до природних ритмів. Тому що наші українські рідновіри святкують купальську ніч саме в ці дні. Купала у них настає 24 червня. Вони вважають, що відбувається літнє сонцестояння, минають кілька днів, після цього Купало, як бог Сонця, бог Світла, бог літньої снаги остаточно сходить на землю. Я не рідновірка і не вікканка, я живу за своїми ритмами, і мені здається, що ця ніч – з 20 на 21 червня. Ця ніч плинна, тому що астрономічні ритми такі, що сонце кожного року дещо відрізняється, коли настає точка сонцестояння.
Поясніть, будь ласка, що таке точка сонцестояння.
Громовиця Бердник: Точка сонцестояння – це та астрономічна точка, коли сонце займає те місце на небі, в екліптиці, коли починається відлік найдовшого дня. Це якщо дуже по-простому.
Хто такий Іван
У багатьох з нас перші спогади про Купала пов'язані з багаттям, запусканням вінків на воду. Я в дитинстві, йдучи на це свято, завжди думала над тим, чому це свято називається Івана Купала. Хто такий цей Іван?
Громовиця Бердник: Цікавий момент в тому, що це свято збереглося саме в народі. Якщо всі інші язичницькі вірування, традиції, святкування якісь відмерли, якісь абсолютно переродилися, якісь розчинилися і трансформувалися, то це свято збереглося. Його прив'язали до дня народження Івана Предтечі. І це теж дуже цікавий момент. Адже християнство святкує дні народження тільки трьох персонажів. Це – Христос, Богородиця та Іван Предтеча. У всіх інших святих зазвичай відзначають дні пам’яті, дні, коли вони загинули. Але саме тут зберігся повністю комплекс святкування: вогні, вінки, ворожіння.
З цим нічого не змогли зробити ні священики, ні богослови, ні полемісти. Наприклад, відома полеміка Івана Вишенського була спрямована саме проти Івана Купала. Це, мовляв, поганські звичаї, які недостойно святкувати чесним християнам тощо. Але з цим нічого не могли зробити. Це свідчить про те, що для людей це свято було дуже-дуже важливим з якоїсь дуже глибокої сакральної точки зору. Це очищення: вважається, що у того, хто тричі стрибнув через вогонь згорають всі хвороби. Відбувається і очищення вогнем, і очищення водою. Дівчата ворожили, пускаючи вінки по воді на суджених.
Громовиця Бердник. Фото: Інтент/Наталя Довбиш
Ніч еротичної вседозволеності
Громовиця Бердник: Більше того, в старовину, і саме з цим насамперед боролася церква, це була ніч певної еротичної вседозволеності. Чому це відбувалося? Спробуємо проаналізувати ритм і стиль життя наших предків. Восени зазвичай відбувалися весілля. І це був певною мірою законний дозвіл людям, які збираються брати шлюб, ближче познайомитися. Всі прекрасно розуміли, що домовленості домовленостями, і шлюб ніколи не був романтичною справою, емоції теж мають бути. Слово фрустрація тоді не знали, але це явище було прекрасно відоме. Це був той момент, коли люди могли виплеснути цю свою емоційну та сексуальну енергію. Все те, що ми вкладаємо в поняття емоції. Один раз на рік був негласний офіційний дозвіл на спілкування, танці, і це все сакралізувалося. Любов цієї ночі дає силу землі родити урожай. Людська любов збільшує енергію сонця, відтак врожай буде хорошим, земля буде плодоносити. Чим більше буде любові в цю ніч, тим більше буде добробуту і всього хорошого.
Купала – це мить купчення, об’єднання
Як довго тривали ці переконання на нашій території?
Громовиця Бердник: Якщо взяти ту ж полеміку Вишенського, а це ХVI - XVII століття, то він саме проти цього і боровся. Але поступово це звелося просто до народної розваги. Дівчата і хлопці танцюють та співають, дорослі за ними спостерігають. Все відбувається, як то кажуть, в межах пристойності, але разом з тим оцей сакральний момент зберігається й досі. Досі дівчата плетуть віночки і пускають їх по воді. І навіть якщо ми вже не віримо в ці всі купальські ворожіння, ми все одно віримо, що це нам допоможе. Так само ми стрибаємо через багаття, бо вогонь справді очищає. Всі мольфари, всі знахарі працюють з вогнем. Тобто Вогонь і Вода – це ті дві стихії, з якими працюють всі, хто займається нетрадиційною медициною, всі ворожки, знахарі і мольфари. Всі чаклуни в усіх культурах. І це також той день, коли поєднуються вогонь і вода. Є ще один важливий момент. Купала – це не тільки той, хто купається. В українській мові це ще слово "купа", купчитися збиратися, об'єднуватися. Це були саме ті дні, коли люди обирали собі пару.
Пошук папороті – це пошук себе
І саме для цього дівчата разом з хлопцями, які їм подобалися, стрибали через вогонь, не розриваючи руки?
Громовиця Бердник: Це саме той ритуал, коли тричі перестрибували через вогонь. І якщо руки не роз'єднаються, якщо вони не попідпалюють собі поли і не попечуться, то вважалося, що вогонь ніби їх благословляє. Сили землі і духи землі благословляли цей союз. Це теж певною мірою було і ворожіння, і перевірка. Чи та людина, яка тобі подобається, чи тобі вона по парі. Адже в цю ніч святкують не лише люди, а й ті істоти які, за легендами, за переказами живуть по той бік світу. Це одна з тих ключових точок року, коли світи, як кажуть, з'єднуються. І коли можна знайти чарівну квітку папороті, яка відкриває скарби духу і скарби серця. Насправді пошук папороті – це історія про те, щоб знайти самого себе. Це той п'ятий елемент, який об'єднує всі інші чотири елементи, з яких складається світ. Ця історія і ці перекази є не тільки в українській міфології і традиції. Шекспірівський "Сон літньої ночі" – це саме про оцю ніч сонцестояння.
Трави в ці дні набувають магічної сили – в це вірять по всій Європі
Чи можемо ми сказати, що якісь країни ближчі до нас або, навпаки, далі до або від розуміння цього свята?
Громовиця Бердник: Відмінності розуміння свята є, тому що культури по-різному розвивалися. Але є дещо спільне в усіх європейських народів. Це – вогні, які мають горіти всю ніч, і хлопці, які охороняють цей вогонь від нечистої сили; це – ворожіння на воді; це – об'єднання родини, общини, сім'ї, села. І ще один важливий момент, який також є в усіх народів. Що трави в цю ніч набувають чарівної сили. День до Купала, день власне Купала і день після Купала – це найкращі дні для того, щоб зібрати лікарські трави. І це, наприклад, досі збереглося в Іспанії та Італії. Список трав дещо відрізняється, але є кілька трав, які вважалися абсолютно священними для всіх народів. А щодо схожості святкування зі скандинавськими країнами, то не варто забувати, що у нас зі скандинавською культурою дуже багато спільного. Багато скандинавських воїнів служили в дружинах київських князів, було багато змішаних шлюбів, було багато пересувань з варяг у греки. Але я хочу підкреслити, що свято Купала – це єдина традиція для всієї північної півкулі. Якщо говорити про європейську спільноту народів, то скрізь, де відбувалося сонцестояння, в ці дні було це свято.
Свято в музеї
Які заходи відбудуться в Національному музеї народної архітектури та побуту України на честь Купала?
Ірина Батюк: Ми підготували цікаву, різнобарвну і насичену програму. Ми запросили різні фольклорні колективи, серед яких "Горлиця", "Королівна" "Сузір'я" і багато талановитої молоді. Це молоді гурти "Щебіт" та "Кам'яне поле". Також у нас виступатимуть хореографічні колективи. Ці виступи ми розбавимо традиційними забавами.
Чи буде проводитися якась, можливо, роз'яснювальна робота для тих, хто ще сперечається щодо язичницьких традицій і того, як вони пов'язані з християнством?
Ірина Батюк: Такі дискусії існують щодо будь-якого свята. Завжди знайдеться хтось, хто захоче це прокоментувати. Проте, ми нічого не вигадуємо. Ми вивчаємо праці етнографів XIX століття. Ми слухаємо давні записи. І всі пісні, які будуть лунати на святі – це ті пісні, які звучали в XIX – на початку XX століття. Ми розуміємо, що язичництво не могло просто зникнути з території, зважаючи на його вікову тяглість. На якісь традиції наклалися певні християнські уявлення, і це нормально.
Ірина Батюк. Фото: www.pyrohiv.coм
Це свято вчить нас радіти життю
Пані Громовице, як краще цю ніч провести?
Громовиця Бердник: Я завжди жартую, мовляв, якщо у вас є партнер або партнерка, ви й самі добре знаєте, що робити в цю ніч. Це ніч, в яку потрібно наповнюватися вітальною силою. Запалюйте свічки, думайте про хороше. Не забудьте зробити донат. Тому що щедрість в цю ніч завжди повернеться сторицею. Ця ніч учить нас тому, що треба святкувати життя і треба радіти життю щомиті. Це свято нагадує нам про те, що життя триває, і ми повинні йому радіти допоки живі. Радіємо. Любимо. Донатимо. І робимо щось для того, щоб Україна стояла і жила.
