Радіодиктант-2025. Фото: Суспільне
"Це буде наш перший Радіодиктант у складі команди"
Чи готуються писати Радіодиктант національної єдності в Республіці Філіппіни?
Юлія Федів: Так, готуємося. У нас новостворене посольство. Ми відкрилися тільки в грудні 2024 року, тому це буде наш перший Радіодиктант в складі команди. У нас команда невелика, з України – це лише четверо людей, включно зі мною – двоє дипломатів і один колега, який працює в адміністративній частині. За філіппінським часом це буде 16:00, тому ми плануємо теж доєднатися. Ми також поширили інформацію серед української громади. Вона невелика у Філіппінах. Офіційно зареєстровано близько 100 людей, але маю надію, що українці з різних куточків Філіппін також доєднаються разом з посольством до написання Радіодиктанту і підтримують таку чудову традицію Суспільного мовника.
"Між філіппінцями і українцями досить багато спільного"
Яку роботу проводить нині посольство, як просуває або знайомить з українською культурою, мовою не тільки українців у Філіппінах, а й філіппінців?
Юлія Федів: Напрямок культурної публічної дипломатії є одним з важливих напрямків роботи новоствореного посольства, тому що потрібно розповідати про Україну, про нашу культуру, звичаї, традиції. Загалом між філіппінцями і українцями досить багато спільного, тому це завдання не є настільки складним для нас, як для посольства. По-перше, філіппінці – це християни, 80% населення Філіппін сповідують католицизм, що є для нас теж близьким. Відповідно, тут є певне єднання. Так само, як і ми, філіппінці плекають свою культурну спадщину. Відбувається певне ренесанс, повернення до коріння, дослідження себе, своєї матеріальної і нематеріальної культурної спадщини, що теж є близьким для України. І Філіппіни є мультинаціональною країною – близько 187 національностей, які мають різні мови, різні регіональні локальні культури. У нас теж є багато національних меншин, корінні народи, тому ми теж розуміємо, що таке бути інклюзивними, мультикультурними як і Філіппінці. Також ми є двома народами, для яких сім'я є цінністю. Ми є досить гостинними націями, любимо смачну їжу. Це, якщо брати наші коріння і наші культурні профайли.
Якщо говорити про сучасну культуру, то так, посольство намагається максимально сприяти тому, щоб українські митці, культурні діячі відвідували Філіппіни, і не лише столицю Манілу, а й подорожували Філіппінами. Зокрема, найближчим часом ми плануємо приїзд українського піаніста, а також проведення виставок, присвячених українській культурі. Зокрема, завдяки співпраці з Міністерством закордонних справ, Українським інститутом, посольство постійно отримує матеріали щодо виставок, які можна тут виготовляти і знайомити з ними філіппінців.
"Філіппіни активно підтримують нас у нашій війні проти Росії"
І попит є, вони відвідують виставки і цікавляться?
Юлія Федів: Так, попит є. Взагалі потрібно розуміти, що Філіппіни – це країна з населенням близько 120 млн людей. Тому тут великий ринок, щоб вийти з українським культурним продуктом. Також є велика зацікавленість в Україні. Філіппіни активно підтримують нас у нашій війні проти Росії. Вони розуміють коріння цієї війни. І дуже часто я дивуюся, відвідуючи різні події, куди мене запрошують, наскільки поінформованими є філіппінці. І не лише з медіа. Вони читають, вони дізнаються, вони цікавляться нашою культурою, історією. І є філіппінці, які вивчають українську мову самостійно.
"За мелодійністю наші мови дуже схожі"
Що спонукає філіппінців до вивчення української мови і чи багато їх?
Юлія Федів: Зрозуміло, що за майже 7 місяців перебування тут я ще не мала змоги відвідати всі куточки Філіппін, але на тих подіях, де я була, я зустрічала, як мінімум, 2-3 філіппінців, які самостійно вирішили вивчати українську мову. Їхня аргументація – це захоплення стійкістю українського народу. Вони мені говорять, що ми захоплюємось вашим героїзмом. Вони це все ретранслюють на себе, інколи недооцінюють себе і свій потенціал, вважають, що філіппінці в ситуації українців не змогли б так довго протистояти і боротися за свої права і гідність. Тому прагнення до боротьби, стійкість, відчуття власної гідності, приналежності до власної культури – вражає філіппінців. І тому вони хочуть вивчити нашу мову для того, щоб читати і дізнаватися про Україну українською мовою з першоджерел.
Тут варто відзначити, що офіційною мовою в Філіппінах, крім англійської, є також філіппінська – тагалог. Вона досить є мелодійною, м'якою мовою. І багато філіппінців говорять, що їм легко вивчати українську мовою, тому що за мелодійністю наші мови дуже схожі. І справді, коли я чую, як філіппінці розмовляють українською мовою, мені інколи здається, що я чую наших громадян.
Чи є в Філіппінах флешмоби, подібні до нашого Радіодиктанту національної єдності? Як вони зберігають або пропагують вивчення саме філіппінської мови? Чи вона не потерпає від англійської і для неї немає такої загрози, наприклад, як в Україні від російської?
Юлія Федів: Мені здається, тут просто трішки інше сприйняття філіппінської мови як такої, тому трохи важко робити аналогію з нами. Бо все-таки первинними є мови регіонів, в яких проживають філіппінці. І тут зворотній ефект. Якраз англійська мова – це та мова, яка об'єднала всі острови у певну державність. Тому тут сприйняття англійської трішки інше. Тобто не як мови Америки, яка певний період часу, близько 50 років, була присутня в Філіппінах. Але якраз період американського панування відзначається побудовою системи освіти, політичного устрою і мови. Тому це більш сприймається як позитивний період в житті країни.
"Для мене це буде не вперше"
Як ви бережете українську мову в своїй родині і чи писали ви особисто Радіодиктант чи це буде вперше?
Юлія Федів: Оскільки до того, як долучитися до дипломатичного корпусу України, я працювала в правлінні Суспільного мовника, то долучалися тоді в своїй іншій ролі до написання Радіодиктанту. Перед тим у своїх інших професійних ролях теж долучалися з командами тих організаціях, в яких я працювала. Тому для мене це буде не вперше. Щодо моєї сім'ї, то для нас українська мова є мовою спілкування. Зрозуміло, що мій син ще занадто маленький, щоб писати Радіодиктант. Але маю надію, що через декілька років він теж буде долучатися до цієї традиції. А ми з чоловіком долучаємося щоразу в рамках своєї професійної роботи, тому що найчастіше писали Радіодиктант з колективами, а не в сімейному колі в зв'язку з вибором часу, коли його пишуть.
Юлія Федів. Фото: facebook/yuliia.fediv
"Люди в Україні дуже мужні і я щиро захоплююся їхньою стійкістю"
Я не буду запитувати вас: навіщо дипломату вчити українську мову, це зрозуміло. Але мене цікавить, як давно ви вчите мову?
Мізухо Фурукава: Я перебуваю в Україні вже майже 3 роки і також майже 3 роки, з певними перервами, вивчаю українську.
Аюмі Морімото: Це секрет, але не менше 10 років.
Хіроя Гото: Чотири місяці, з травня цього року.
Які ваші враження від України? Що вам найбільше сподобалося за час вашого перебування тут?
Мізухо Фурукава: Мені подобаються люди в Україні, вони дуже мужні і я щиро захоплююся їхньою стійкістю.
Хіроя Гото: Повага до пішоходів. Я помітив, що коли в Україні пішохід переходить дорогу, то автомобілі завжди зупиняються. Ну, майже завжди і це приємно.
"Обидва народи люблять і поважають хороші жарти"
Чим схожі між собою українці та японці, і наскільки?
Аюмі Морімото: Я думаю, що це любов до гумору. Мені здається, обидва народи люблять і поважають хороші жарти.
Мені цікаво, чи піддаються перекладу японською українські анекдоти і навпаки?
Аюмі Морімото: Можна перекласти, але, я думаю, що вони не повністю перекладаються.
Що найскладніше для вас у вивченні української мови?
Мізухо Фурукава: Для мене найважче – це вивчення слів, особливо тих, що не схожі на англійські слова.
Але я чую, що з закінченням у вас уже все прекрасно.
Мізухо Фурукава: Дякую.
А для вас?
Аюмі Морімото: Мені нелегко даються наголоси. Я часто не можу визначити, де їх ставити.
"Подібність між нашими мовами – вільний порядок слів"
А якісь схожі риси є між нашими мовами?
Мізухо Фурукава: Я думаю, одна подібність між нашими мовами – це вільний порядок слів. Українська та японська мови мають більші гнучкий порядок слів, на відміну від англійської чи німецької. Я думаю, це полегшує нам початок розмови.
Така форма як диктант – записування тексту на слух – практикується в Японії чи ні?
Мізухо Фурукава: Мабуть, є, але це не всі знають. Мабуть, тільки для любителів. Я думаю, в Японії немає такої культури як написання диктанту.
Читайте також: Суспільне оголосило дату Радіодиктанту національної єдності
Читайте також: Радіодиктант національної єдності – 2025: Суспільне оголосило авторку та читця
Читайте також: "Я взагалі цього не чекала, але дуже рада" — авторка тексту Радіодиктанту-2025 Євгенія Кузнєцова
Читайте також: "Щоб утримати мовність та єдність". Наталія Сумська про Радіодиктант-2025
