Ілюстративне фото з відкритих джерел
"Трохи більше 2 тонн пшениці з гектара — удвічі менше, ніж торік"
Станом на 27 червня обмолочено понад 74 тисяч гектарів та намолочено 188 тисяч тонн ранніх зернових і зернобобових. У яких областях України розпочався збір урожаю?
Зазвичай починають із півдня. Вже розпочали збір зернових озимих культур, а також ярого ячменю. Цьогорічні жнива суттєво відрізняються від того, що ми мали торік, тому що нині були унікальні несприятливі погодні умови для вегетації зернових культур. Такий випадок стався у 2021 році, коли 43% озимих культур були знищені сильними морозами, але тоді це відбулося під час зими. А цьогоріч прийшли морози, коли вже відбулась активна вегетація. Тому ситуація досить складна. Маємо врожайність — трохи більше 2 тонн пшениці з гектара. Це практично удвічі менше, ніж було торік.
Українцям врожаю вистачить, а експорт буде суттєво втрачений
Раніше міністр аграрної політики Віталій Коваль заявляв, що врожай зернових в Україні цього року може скоротитися на 10% — до 51 млн тонн. Які фактори вплинули на можливе скорочення врожаю?
Передусім — погодно-кліматичні умови. Вони впливають дуже негативно, і це буває раз на 25 років. А друге — це, звісно, війна. Все разом створює проблеми, які негативно впливають і на загальний стан економіки. Для нас, українців, вистачить того, що ми вирощуємо, але експорт цієї продукції, який давав дуже позитивний вплив на економіку, буде суттєво втрачений.
Чи є інформація, наскільки скоротилася через війну площа, яку засівають?
Є окуповані та заміновані території, а також останнім часом знаходяться поля, які мають суттєве зараження шкідливими речовинами. Там неможливо вирощувати продукцію, тому що це шкодитиме нашому здоровʼю, і ми не зможемо цю продукцію експортувати. Тому загальна площа перевищує 30% від того, що ми мали до початку війни.
"Деякі шкідливі елементи вперше зʼявилися на наших землях"
Розкажіть докладніше про зараження ґрунту внаслідок бойових дій. Чи можна цю землю знезаразити?
Є заборонені види зброї. Це фосфорні вибухові речовини. Такими фосфорними бомбами росіяни атакували Україну в 2022-му та 2023 роках. Результат їхнього негативного впливу та залишки шкідливих речовин ми вже побачили, особливо у 2024 році. Також були й інші види вибухівки, тому знаходять такі шкідливі речовини, яких раніше ніколи не зустрічалося. Що стосується фосфорних бомб, то є методики очищення ґрунтів. А от інші шкідливі елементи — навіть не можу згадати їхні назви — вперше зʼявилися на наших землях, де ми вирощуємо зернові, олійні, овочеві культури, і методик очищення ще немає. Ми залучили іноземних фахівців, і наші науковці займаються цим питанням. Звісно, це потребуватиме часу і великих коштів.
Такої ситуації, як у нас зараз, за останні десятиліття не мала жодна країна. У Вʼєтнамі, Афганістані були певні тяжкі елементи у землі, тож її складно було використовувати для вирощування зернових та інших культур. Але такої кількості шкідливих елементів, як зараз у нас, не було ні в кого. Ми будемо першими, хто долатиме ці проблеми. Це буде непросто.
"Каховську греблю треба відновлювати заради накопичення води"
А які наслідки відчуваємо після підриву Каховської греблі?
У тяжких погодно-кліматичних умовах минулого року це була жахлива ситуація, тому що було виведено з-під зрошення майже 400 тис. гектарів землі у тому регіоні. Кримський водопостачальний канал також зупинений, ця територія зараз не має зрошення, а це також наша територія. Цьогоріч погодні умови вплинули так, що було багато вологи, хоч і низькі температури навесні. Особливо велику кількість вологи, порівняно з попередніми роками, має центральна, північна і західна частини України. А тому в цих зонах ми будемо мати навіть вищий урожай, ніж минулого року. Зараз кінець червня, у цей час ми завжди мали мінімальні опади, а цьогоріч дощі майже щодня. Але на півдні України такої кількості вологи немає, на жаль, і Каховська ГЕС вирішила б цю проблему. Станцію обовʼязково треба буде відновлювати після нашої перемоги.
Але ж це питання дискусійне. Деякі науковці обстоюють позицію, що відновлювати Каховську ГЕС не слід.
Кажуть, що там виникли унікальні лісові ділянки, а також там почали розкопувати древні споруди, і треба, щоб змінився ландшафт, а потім — зробити там природний заповідник. А те, що ми маємо суттєві втрати врожаю, то байдуже, для українців вистачить, а експорт — це необовʼязково. Думаю, такі підходи будуть враховані, але більшість наполягатиме на тому, щоб відновити цю греблю. Гідроелектростанцію, можливо, і не треба робити, але накопичена там вода для найближчих 20-30 років буде надзвичайно важливою. Без неї ми не зможемо врятувати від голоду мільйони людей на планеті.
.jpg)
Леонід Козаченко. Фото: Latifundist.com
"Велика частина ріпаку використовується для виробництва біопалива"
Розкажіть про ріпак, для чого і як його вирощують?
Ріпак — це насамперед олійна культура. І велика його частина використовується для виробництва біопалива у Євросоюзі. Рентабельність цього виробництва значно перевищує виробництво зернових культур, тому що є великий попит. Якщо збирання ріпаку буде достатнім для наших власних потреб і для продажу, а у нас обмежень від ЄС немає, то це матиме позитивний вплив на фінансовий стан сільськогосподарських підприємств.
"Дефіцит коштів, небезпека від війни, строкаті зміни клімату — усе це суттєво вплинуло на посівну"
Як пройшла цьогорічна посівна кампанія, що завершилася 6 червня? Як ви оцінюєте її результат?
Посівна пройшла досить складно. Бо під час війни виникає багато проблем. Найперше — це безпека для тих, хто працює на полях. Багато наших аграріїв, на жаль, зазнали поранень і навіть загинули під час обробки сільськогосподарських земель через замінування та вибухи, а також через ворожі атаки під час роботи прямо в полях. Друга проблема — це дефіцит фінансових ресурсів. Незважаючи на те, що є досить позитивний напрям дешевих кредитів "5-7-9%", але вони задовольняють потребу максимум на третину. А обігових коштів, які потрібні на кілька місяців, для того щоб купити мінеральні добрива, засоби захисту рослин і використати їх у тій кількості, яка потрібна для дотримання технології вирощування, нам бракує. Отже, дефіцит коштів, небезпека, пов'язана з війною, строкаті зміни клімату — все це суттєво вплинуло на перебіг посівної. І не треба забувати, що сьогодні маємо великий дефіцит кадрів. Ми є першої країною у світі, яка сьогодні показує унікальність наших жінок, які сідають за кермо тракторів і комбайнів. До речі, багато з них почали протестувати, чому в посвідченнях написано "тракторист", "комбайнер", а не "трактористка" і "комбайнерка". Мовляв, зробіть щось, аби нам давали правильні посвідчення. І от коли ми звертаємося до партнерів й отримуємо певне обладнання з-за кордону, то європейці дуже здивовані і кажуть, що у них таких випадків немає взагалі (коли жінка працює на тракторі чи комбайні — ред.). Така унікальність наших жінок.
"Ми, українці, отримаємо достатньо, а світ буде потерпати суттєво"
Через нестачу минулорічного врожаю інфляція у травні сягнула понад 15%. Коли можна очікувати, щоб зростання цін почало сповільнюватися?
Зростання цін почне сповільнюватися тоді, коли ми закінчимо війну. І навіть на тих землях, які обмежені у площах, примножимо врожай. І важливий аспект — робочі руки. Навички, які мали хлопці, опанують дівчата. Ми, українці, отримаємо достатньо, а світ буде потерпати суттєво.
