Роксолана Підласа. Фото: rada.gov.ua
"Рада повинна працювати кожен другий тиждень"…
Вас не бентежить, як людину, яка віддана роботі в комітетах, що із 13 літніх тижнів депутати працюють у сесійній залі всього чотири?
Звісно бентежить. З тією кількістю законопроєктів, які нам потрібно проголосувати в рамках наших міжнародних зобов'язань і з бюджетом, і з тими військовими законами, які зараз є на порядку денному Верховної Ради, я думаю, що Рада повинна працювати кожен другий тиждень, щоб мати один тиждень на підготовку законопроєктів у комітеті й один тиждень роботи в сесійній залі. Але, на жаль, не всі групи, не всі фракції готові працювати в такому режимі. Тому ми є заручниками парламентського консенсусу.
Загальне збільшення 450 мільярдів гривень, з яких 412,5 пропонується додатково на потреби безпеки і оборони
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль говорив про те, що на уряді затверджено 412 мільярди гривень у вигляді урядового законопроєкту змін до бюджету 2025 року, щоб закрити потреби сектору безпеки і оборони.
Загальне збільшення, яке уряд пропонує – 450 мільярдів гривень, з яких 412,5 мільярда пропонується спрямувати додатково на потреби сектору безпеки і оборони.
А решта 37,5 мільярда гривень куди мають піти?
Якщо говорити про суттєві видатки, то це збільшення резервного фонду державного бюджету, який виділяється на подолання непередбачених ситуацій чи закупівлі якісь непередбачувані, зокрема на потреби війська. Ними розпоряджається Кабінет Міністрів і на це пропонується виділити 18,1 мільярда гривень. Ще 4,6 мільярда гривень пропонується додатково виділити на харчування учнів початкових класів в усіх областях та 5-11 класів на прифронтових територіях. 3,4 мільярда гривень пропонується виділити Міністерству цифрової трансформації для закупівлі техніки та обладнання, що тестують перспективні технологічні рішення у сфері оборони. Трохи більше 3 мільярдів гривень додатково пропонується виділити на закупівлю лікарських засобів для лікування коштом держави онкологічних захворювань та рідкісних орфанних захворювань. Майже 2,8 – збільшення статутного капіталу Фонду розвитку інновацій. 1,5 мільярда гривень на розбудову мережі військових ліцеїв, які забезпечують патріотичне виховання. Це, якщо говорити про найбільші статті видатків. Там є ще точково багато змін.
Це реагування на потреби фронту з боку уряду і парламенту
Наскільки реалістичний проєкт бюджету від уряду на рік? Чи мають рацію критики, що це неправильно розраховані сценарії, неправильне бачення, не було допомоги?
Я би не назвала це авральними змінами, це скоріше реагування на потреби фронту з боку уряду і парламенту. Коли ми ухвалювали бюджет на 2025 рік, в жовтні минулого року відбулося засідання РНБО, до якого входять як вище політичне керівництво, так і все військове командування. І РНБО тоді ухвалило рішення про обсяг видатків, які потрібно передбачити на потреби оборони. На той момент це було 2,2 трильйона гривень. І саме таку суму ми і заклали в державний бюджет. Але в 2025 році відбувалося і досі відбувається кілька процесів, які вплинули на виконання бюджету. По-перше, і про це багато сьогодні говорять, це затримка і зменшення постачань зброї та боєприпасів від міжнародних партнерів. І активізація бойових дій по всій лінії фронту. Уряд у першій половині 2025 року використовував гроші, які були заплановані на оплату праці військовослужбовців, на закупівлю зброї і боєприпасів. Це було вимушене рішення. І зараз ми повинні додати ці гроші, щоб усі військовослужбовці були забезпечені виплатами, які їм належать від держави впродовж всього 2025 року і на майбутні закупівлі зброї.
Перевиконання плану по доходах першого півріччя на 4,4%
Реальні доходи і видатки бюджету на перше півріччя? Як вони виглядають? Виконуємо, не виконуємо?
Якщо коротко – виконуємо. В нас є оперативна інформація по виконанню державного бюджету на 1 липня 2025 року. За загальним фондом ми перевиконуємо план по доходах на 4,4%. Зокрема, податкова і митниця перевиконують свій план на 5%. Водночас по видатках державного бюджету вони в нас склали десь 89% до плану. Ми повністю поки що покриваємо видатки і ситуація з виконанням державного бюджету цілком контрольована.
Два бюджети двох сценаріїв
У декларації передбачені два сценарії розвитку подій в Україні, починаючи з 2026 року. Перший сценарій передбачає можливе покращення безпекової ситуації з наступного року. Інший – продовження повномасштабної агресії Росії протягом 2026 року. Згідно з другим сценарієм видатки на сектор безпеки і оборони становитимуть не менше, ніж у 2025 році, очевидно з урахуванням цих додаткових 412,5 мільярда гривень. Водночас у Мінфіні запевняють, що видатки на безпеку і оборону і надалі будуть залишатися основним пріоритетом держбюджету. Чи правильна корекція із розрахунку двох сценаріїв?
Дійсно базовий сценарій умовно позитивний. Він передбачає суттєве покращення безпекової ситуації в 2026 році і поступове скорочення видатків на ведення оборони і перехід до видатків на відновлення. По базовому сценарію в бюджетній декларації на 2026 рік закладається вже менше видатків на оборону, ніж 2025 року, але вони все одно залишаються пріоритетними. Також позитивним базовим сценарієм передбачається, що в 2026 році в нас вже починає швидше відновлюватися економіка і реальний ВВП зросте на 4,5%.
Але є і альтернативний сценарій, умовно негативний, який моделює гірший перебіг подій із більш тривалою фазою активних бойових дій. Цей сценарій не дуже деталізований в бюджетній декларації і описує лише загальні тенденції. Уряд усе ж таки бере за основу і прогнозує, спираючись на базовий позитивний сценарій.
Зміни до держбюджету будуть
Коли можна очікувати винесення документів на голосування і конкретно ухвалення змін до державного бюджету 2025 року?
Так, я думаю, що зміни до державного бюджету будуть чи не найпершим питанням, яке буде розглядатися в сесійній залі 15 липня. І, відповідно до графіку роботи Верховної Ради, друге читання буде розглядатися 19 серпня. Я точно очікую, що буде багато дискусій і в комітеті, і в залі. Будуть суперечки щодо пропозиції уряду збільшити урядові повноваження в бюджетній сфері, які стосуються перерозподілу видатків державного бюджету. Вони нам пропонують, щоб уряд міг без Верховної Ради збільшувати видатки на потреби сектору безпеки і оборони. Народним депутатам це не зовсім сподобається, тому що до сектору безпеки і оборони входять не тільки Міністерство оборони і Головне управління розвідки чи СБУ, поліція, а також інші силові відомства. Тому тут має сенс парламентський контроль і участь парламенту в перерозподілі цих видатків. Це, до прикладу, щодо чого може точитися дискусія. Також народні депутати будуть хотіти більше коштів додати на потреби безпеки і оборони, більше коштів на ліки. Є навіть законопроєкт окремий, який пропонує додати 8 мільярдів додаткових 2025 року на лікування українців із тяжкими і рідкісними захворюваннями, а уряд погодився додати лише трохи більше 3 мільярдів гривень. Тому тут теж будуть правки. Але це буде все обговорюватись між першим і другим читанням.
Обсяг міжнародної допомоги цього року перевищуватиме потреби України
Яка ситуація з іноземною допомогою.
Цього року ми абсолютно забезпечені фінансами. Обсяг міжнародної допомоги, який надійде цього року, буде перевищувати наші потреби. І половину цих грошей ми залишимо на наступний рік, тому що вже на наступний рік наші домовленості набагато-набагато менші. І нам потрібно розтягувати цю допомогу на два роки. Цей безповоротний кредит, як я називаю, у 50 мільярда доларів від країн Великої Сімки, який буде компенсуватися коштом прибутків від заморожених російських активів у країнах Великої Сімки, це потрібно розподіляти на два роки.
Основне завдання уряду – не допустити скорочення цієї міжнародної допомоги
Чи відповідає дійсності твердження про те, що в наступному році у нас можуть початися скорочення зарубіжної допомоги і, як результат, певні ускладнення з виконанням певних програм.
Зараз потрібно розуміти, що основне завдання уряду – не допустити скорочення цієї міжнародної допомоги. Поки що зарано говорити, тому що в нас є все-таки ще шість місяців, щоб провести відповідні перемовини, заручитися підтримкою і домовитись про нові транші цієї допомоги.
Щодо перспектив розмороження мінімальної заробітної плати і зростання економіки?
Я думаю, це можливо. І Міністерство соціальної політики працює в цьому напрямку. Але це буде напряму залежати від того, скільки і яке фінансування ми зможемо забезпечити на 2026 рік. Якщо коштів буде не вистачати, то нас буде очікувати скорочення.
Президент України Володимир Зеленський сказав, що будуть скасовані всі перевірки на певний час великого бізнесу. У генерального прокурора запланована зустріч із великим бізнесом. У нас можуть бути певні серйозні зміни в частині комунікації влади і бізнесу?
Хочеться в це вірити і хотілось би, щоби мораторій на перевірки стосувався не тільки великого бізнесу, але і маленького бізнесу, який є основою і тим бізнесом, який працевлаштовує величезну кількість українців, які є самозайнятими або працюють в маленькому сімейному бізнесі. Але сигнали, звісно, позитивні.
Влада повинна робити дуже правильні, головне безпомилкові речі.
Я з вами повністю погоджуюсь.
