Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Що таке фінансова грамотність?
Фінансова грамотність – це система знань, умінь, навиків, які ми застосовуємо для керування коштами, щоб мати позитивний результат. Основна задача фінансової грамотності – змінити поведінку людини. Ми багато читаємо про фінансову грамотність, про те, як керувати грошима, але 90% не використовують ці знання. Запущено в Новій українській школі предмет фінансової грамотності.
Як здобути фінансову грамотність?
Перш за все розібратися зі своїм грошовим потоком: скільки я заробляю/витрачаю і чи в мене залишається позитивний грошовий потік, чи я залажу в борги? Банально записувати всі свої прибутки і витрати. Це потрібно, щоб зрозуміти, яка стаття витрат перевершує наші можливості, де ми можемо відкоригувати витрати, щоб наш баланс був позитивний.
Які неочікувані висновки знаходять люди, що починають вести такий облік?
"Ого, я стільки витрачаю за місяць?!" Коли рекомендуєш відкрити скарбничку і відкладати 10% непередбаченого доходу – зекономлені кошти, і коли минає місяць, то людина відкриває ту скарбничку і каже: "Це я стільки витрачала?!" А де ці гроші бралися?" Тут важливо, скільки заощаджено. Я кажу, щоб людина почала формувати скарбничку з банального: відкрила банку трилітрову, замотала скотчем і зробила проріз чи взяла якусь іграшкову скарбничку. І туди кидати гроші. 10% від будь-якого прибутку. Ми отримали 20 000 – 2000 туди закинули. Нам повернули позику, про яку ми вже забули і на ці гроші вже не розраховували, що будемо їх мати – 50% туди закинули. Сусід попросив допомогти занести диван на третій поверх – розрахувався. Відповідно знову 50% від цієї суми закинули в скарбничку. Пішли в магазин, купили товар зі знижкою. Знижка – це зароблені гроші. Знову відклали. Дріб'язок – ми ж намагаємося їх витратити, вони нам заважають, в гаманець не покладеш, в сумці губляться. Людина, яка не має скарбнички, їх витрачає. Вона побачить, яка сума накопичилась за місяць і скільки вона витрачає. Нас спонукають купувати в борг: кредити, розстрочки, мікропозики. І затягують в боргову яму. Якщо я беру товар за повну вартість, я подумаю, чи потрібен він мені? А коли це дріб'язок, то я його візьму. А хто знає, чи мене завтра не звільнять? Звідки я буду брати гроші на погашення кредиту? Ми купуємо за гроші, які ще не заробили.
Чи це завжди погано?
Ні, непогано. Якщо людина вміє керувати коштами, є досвід і багато знайомих, які заробляють на кредитних коштах, банально кешбек використовують, платять гроші банку, їм банк повертає кешбек, а потім своїми грошима перекривають цей кредитний ліміт, який вони використали. Але це потрібно вміти, це потрібно рахувати і знати, як це працює. Тому що дуже легко в азарт увійти: "А, я маю кредитний ліміт, я заходжу і купую все, що хочу". Минув період, потрібно погасити, а в мене грошей немає. І починається…
Треба мати саме паперові гроші, бо розумієш їх цінність…
Коли ти приклав картку, розрахувався телефоном, ти не контролюєш гроші. А коли в тебе в гаманці паперові гроші чи монети, ти розумієш, скільки в тебе є, на що ти можеш розраховувати.
Що робити, коли живеш в постійному кредитному ліміті.
Ні в якому разі не брати розстрочок, мікропозик, щоб вижити. Потрібно проаналізувати свої витрати і прописати всі свої кредити. І зрозуміти, де я зможу з банком, з кредитором домовитися, що є на відтермінування, на розстрочку, щоб я платив меншу частину, щоб в мене лишалося на проживання. Виділити частину коштів, які я можу погасити. Це не має бути більше 30% від того, що я заробляю. Взагалі метод ідеальний розподілу бюджету – 50-30-20. 50 – базові потреби, 30 – наші "хотілки" і 20 – інвестиція. Це формування фінансової подушки безпеки, вкладання в непередбачені випадки, інвестування у фінансові інструменти. Коли ми віддаємо постійно, ми вигораємо емоційно. Я повинен мати якусь моральну підтримку, розрядку за те, що я користуюсь. Я працюю, я чемний, потрохи начинаю свої борги списувати… А коли цього немає, ми вигораємо і не має бажання щось робити. Починається депресія. Коли ми потрошечки починаємо погашати наші борги, це приносить нам задоволення і бажання ще більше щось робити, щоб їх взагалі погасити. Можливо знайти якийсь додатковий заробіток.
Чи кожна людина може заощаджувати?
Будь-яка людина може заощаджувати. Хтось може заощаджувати з 20 000 більшу суму, а хтось з 8 000 – 800 грн. І коли це один місяць, другий – збирається певна сума, яка, розміщуючи банально в депозит, буде давати додатковий дохід до нашої зарплати. Потрібно просто розпочати. Багато хто зараз розуміє, що заощадження потрібні. І почати… потрібно просто зробити перший крок з невеличкої суми. Якщо не виходить 10%, відкладіть 500 грн, 200, але з кожного прибутку зробіть систему. Відкладайте ці кошти і не витрачайте. Це мистецтво маленьких кроків… Ми маленькими кроками прийдемо до результату.
Ці кошти мають бути швидколіквідні. Тобто кошти, які, як мені потрібно, я можу зразу витягнути з тої інвестиції, в яку я їх розмістив. Це або банківські депозити, або валюта. Більше ніж двомісячні, тримісячні витрати під подушкою дома не треба тримати, вони також повинні працювати. Це депозит або військові облігації – вони є різні, їх можна придбати на вторинному ринку, не обов'язково на первинному. В "Дії" чи банку. Вони вигідні, бо не оподатковуються. Якщо банківський депозит – прибуток оподатковуються, то військові облігації не оподатковуються. Коли людина має більші кошти, вже можна думати про якісь інвестиційні проєкти. Ми повинні формувати фінансову подушку безпеки – резерв. Є дві причини, по яких ми можемо втратити дохід: втрата бізнесу, роботи і втрата здоров'я. І резерв на втрату здоров'я має бути. Для цього існують інші інструменти, так зване страхування життя, коли я за невеликі кошти купую великий захист. І якщо він мені знадобиться, страхова компанія відшкодує. Нічого не станеться – по закінченню терміну дії договору мені страхова поверне мої кошти плюс невеликий відсоток. Маленькою сумою я захищаю своє майбутнє, свої фінанси від нецільового використання.
Коли треба починати формувати фінансову подушку.
Фінансова подушка – це обов'язково. Тому що якщо в мене є кредит і немає фінансової подушки, а завтра мене звільнили з роботи і немає прибутку, я не маю з чого погасити цей кредит і не маю з чого жити. Тому фінансова подушка, коли людина починає працювати, вона перше, що має робити – формувати свою фінансову подушку. А ті гроші, які зібрали за місяць, їх правильно розподіляємо. І якщо людина має кредит, то 50% тих накопичень відправляємо на погашення кредиту, а 50% – інвестицій, щоб вони додатково нам на наступний місяць принесли якийсь невеликий відсоток і ми зможемо більше погасити кредитні зобов'язання. І з часом наші кредитні зобов'язання зменшаться.
Потрібно зробити перший крок. Ви емоційно змінюєтеся, бачите шлях виходу із ситуації. Бачите, як формується ваш капітал потрошки, як сніжний ком. Спочатку небагато, але з кожним місяцем, з кожним додатковим прибутком він буде зростати. Ніхто не відміняє додаткового заробітку. Якщо я розумію, що в мене патова ситуація, я шукаю шляхи. Я дивлюся, де можна зменшити свої витрати. В нас багато людей, які дозволяють при невеличкій оплаті щодня пити каву в кав'ярні. Чи не можу я ту ж каву заварити вдома і пити її із термогорнятка? Це зекономить гроші. Наші люди не вміють рахувати, скільки вони витрачають. Вони кажуть: "Грошей не вистачає". Але коли ми сідаємо прописувати витрати, бюджет, прихід витрат – "ой, це що, я так витрачаю багато?" Потрібно для себе прописати бюджет, щоб зрозуміти, скільки я заробляю, скільки витрачаю і на які сектори я витрачаю. Які типи витрат в мене є і де можна їх зекономити. А далі домовленість із кредиторами, десь із відтермінуванням, десь розбивка платежу. І ми виходимо так, щоб людині було комфортно і мати на прожиття, і мати на погашення кредитів, і мати на формування фінансової подушки. Якщо ми беремо 50-30-20, 50 – базові витрати, 30 – "хотілки", 20 – інвестиції, то тоді ми ці "хотілки" переводимо у витрати. Ми тими 30% стараємося покрити наші витрати по кредитах. А вже 20% ми інвестуємо, щоб вони нам принесли додатковий дохід.
Олександр Сохацький. Фото: facebook
Ви кажете, що люди можуть багато витрачати на горнятко кави. Ти дійсно можеш зробити собі каву вдома. Але це не про каву, а про соціалізацію. Відсутність такої кави може ввести в якусь депресію, що ти собі навіть каву не можеш дозволити?! Про емоції і психологію фінансової грамотності. Наскільки вона впливає на наші рішення?
Емоції дуже сильно впливають. Ми витрачаємо до 30% бюджету на незаплановані емоційні покупки. Ми заходимо в супермаркет, грає приємна музика, продукти викладені на відстані витягнутої руки, здоба ароматно пахне… Я, зайшовши за пакетом молока, виходжу з магазину з двома-трьома торбами. А перед святами ви зайдіть в супермаркети, як ми закуповуємося?!... Коли в тебе патова ситуація, потрібно розрулювати її. Коли я вирулю, я зможу собі придбати горнятко кави. Але коли така ситуація, ми притримуємося чітких кроків.
Як оптимізувати гроші, щоби не купувати нічого зайвого, непотрібного в супермаркеті? Які є механізми стримування таких емоційних витрат?
Я десь з якогось резерву, який формується, можу собі дозволити купити солодощі. Але я розумію, що в мене є цей резерв. Ми повинні формувати, коли формуємо бюджет, витрати, ми повинні розуміти, що є одне, друге, третє, є комунальні послуги, є харчування, але є якісь такі "хотілки", без яких дуже важко жити, але це не щодня. Але коли у нас ситуація не дуже добра, я б все-таки рекомендував ходити зі списком в магазин. Онлайн-замовлення на сьогоднішній день – це супер. Але коли ми йдемо в магазин, намагатися на перших порах прописати список і купувати товари згідно списку. Якщо ми щось побачили, що нам потрібно, перевертаємо список на другу сторону і записуємо цей продукт. Коли ми наступного разу будемо йти, тоді ми його купимо. Ми прийдемо додому, переглянемо цей список.
Емоційні покупки ми стараємося накупити. А це даремно витрачені кошти. І коли онлайн-замовлення, то залишіть його перечекати ніч. Ви сьогодні замовили, а завтра на свіжу голову переглядаєте – нащо я це замовив.
Якщо щось серйозне, то бажано до тижня часу, до 10 днів дати собі відстрочку. І щодня думати, чи варто воно, чи не варто. Чи зможу я його, якщо воно мені не буде потрібне, продати, чи зможу я за нього повернути хоч якісь кошти?
Коли ми зайшли в торговий магазин, задача продавця – продати. Цілі маркетингові інститути працюють, як це зробити, і навчання проходять. І якщо ви не плануєте нічого купувати, залиште картки свої вдома і телефон без інтернету. Потрібно усвідомити, що в мене фінансові проблеми. Людина каже: "Все так погано, в мене низька зарплата, всі винні, що я мало заробляю". А те, що вона витрачає, вона цього не усвідомлює. Визнати, що в мене проблема. Я багато витрачаю.
Чи в Україні є "чорна п'ятниця", яку можна вважати вигідною?
Більшість магазинів перед тим підвищують ціни, а потім роблять знижки. Ця ціна дорожча, ніж була до "чорної п'ятниці". Якщо мені на даний момент нічого не потрібно, я не заглядаю навіть в ці пропозиції магазинів. Коли мені потрібно, я можу подивитися. Я можу, якщо це десь на сьогоднішній день мені щось потрібно, я розумію, що скоро буде "чорна п'ятниця", я можу ті кошти, які маю, виділити, заховати і чекати "чорної п'ятниці", щоб купити цей товар. Якщо це десь на початку року – чекати, поки це буде знижка чи якісь акції. Якщо потрібно – купуєш, просто моніториш, де ціна краща, можливо десь є інтернет-магазини, які дають хороші ціни.
Яким чином страхування може нам допомагати?
Так, на жаль це дуже непопулярно в Україні. Але вже ситуація покращується. Страхування – це більше захист своїх коштів від нецільового використання. Що таке страхування життя? Це фінансовий інструмент, який допомагає перекрити ризик втрати здоров'я, відповідно тратити надходження, кошти. Якщо я втратив здоров'я, я не маю можливості ходити на роботу і мені потрібні кошти на лікування. Мої витрати зростають. Якщо в мене є поліс страхування життя, він відшкодовує мені певні витрати. Якщо в мене цього немає, мені потрібно витягувати кошти із базових витрат, продавати щось чи йти в банк і брати кредит, тому що в мене немає фінансової подушки.
Накопичувальні програми: я сьогодні чи в наступний рік за невелику суму купую великий захист, минає 10-20 років, залежно на скільки я взяв цю програму. І мені страхова компанія повертає мої кошти плюс невеликий відсоток за те, що вона ними користувалася.
Накопичувальні програми страхування життя, там ще до цього ризику є частинка депозитна. І за рахунок тривалого терміну, складних відсотків, додаткового прибутку, який компанія отримує від розміщення тих коштів, нам наростає певна сума. І це є накопичувальне страхування. А накопичувальні програми дають можливість, якщо щось сталося, то нам їх виплатять. Нічого не сталося – в кінці ми отримуємо кошти плюс відсоток.
Життя – чудова річ і потрібно себе підтримувати: відпочинок, оновити гардероб, ходити з сім'єю в кафе. Головне – розпочати діяти. Зробіть хоч якийсь один перший крок. Порахуйте свої витрати. Відкладіть невелику суму від вашого доходу. І цей перший крок приведе до фінансової незалежності, до фінансового успіху.
