Ілюстративне фото: ОП
Спілкування з міжнародними партнерами та доступ до українських урядовців та парламентарів
Пані Ірино, чи чути на Конференції з відновлення України голос громадянського суспільства?
Дуже добре чути. Міжнародні партнери постійно організовують зустрічі з представниками громадського сектору. Це і домовлені, і недомовлені зустрічі. Більше того, є спеціальний додаток для абсолютно всіх учасників конференції, де є всі і ти можеш написати кожному учаснику конференцію, залишити йому повідомлення або домовитися персонально про зустріч. Тут організатори молодці і зробити дійсно прекрасний сервіс.
Зустрічі проходять: ми говоримо про свої застереження, ризики, які можуть бути, і, звичайно, про потреби. Тут є 150 наших громад і ми так само допомагаємо їм комунікувати з партнерами, адже більше ніж для 50 % громад це перший досвід, коли люди їдуть на заходи такого рівня за кордон. Відповідно, відчувається, що є брак підготовки, але всі один одному допомагають — і представники громадського сектору, і журналісти. Додам, що є трек, коли ми спілкуємося з міжнародними партнерами, але є й доступ до наших парламентарів та урядовців. З огляду на те, що з часів ковіду ми працюємо в закритому режимі, то це безцінно.
Цьогорічна Конференція з відновлення у Римі працює за чотирма напрямками. Це бізнесовий напрямок, коли йдеться про мобілізацію приватного сектору для реконструкції та економічного зростання; людський вимір — соціальне відновлення та людський капітал для майбутнього України; місцевий та регіональний виміри — відновлення громад та регіонів; вимір ЄС — вступ України до Європейського Союзу та повʼязані з ним реформи. Але Конференція відбувається на тлі скандалу із незатвердженням кандидатури Олександра Цивінського, який чесно виборов перемогу на конкурсі на посаду очільника Бюро економічної безпеки. Чи говорять зараз в Римі про це?
На жаль, так, це сталося просто перед конференцією і це додає напруги в повітрі, коли тут є громадський сектор та журналісти. Про це говорять в кулуарах, ми про це говоримо зі своїми партнерами. Всі розуміють, що ця ситуація не ок, але наразі це лише кулуарні розмови.
"Приїхали ті, хто хочуть допомагати, хто хочуть долучатися"
Перейдімо до громадянського суспільства: які задачі поставила для себе, наприклад, ваша організація та інші ГО для спілкування з іноземними партнерами?
Ми, звичайно, говоримо про підтримку, відбудову, допомагаємо місцевим громадам залучити інвесторів, допомагаємо їм знайомитися один з одним, бо ці соціальні звʼязки дуже важливі.
Вчора була на стенді Харківщини, вони говорять, що підходять до них інвестори, які цікавляться шелтерами, хоча, якщо говорити де що кого цікавить, то від області до області це будуть різні проєкти. Так само багато зацікавлених я бачила на стенді Київщини. Тож по суті треба допомагати цим громадам залучати кошти на ці проєкти, це, напевно, ключове з того, з чим ми їхали. Ми говоримо про це з партнерами, намагаємося перезнайомити людей з Миколаївщини з тими партнерами, яких ми знаємо. Такі соціальні контакти, соціальна допомога, тому що розуміємо, що південь, схід та й Київ потребують відбудови.
А яка атмосфера панує щодо того, що відбувається в Україні? Чи обговорюється ситуація на фронті, підтримка України зброєю, вимог з боку України щодо нарощування цієї підтримки?
Я думаю, що віра є, але ми маємо зважати, що це захід, на який приїхала "тепла" аудиторія. Приїхали ті, хто хочуть допомагати, хто хочуть долучатися. Тут дійсно зібралися ті, хто готовий долучатися і допомагати — як у відбудові України, так і в розвитку демократії. Й тут так само велику роль будуть грати громадянське суспільство та журналісти.
В ЄС є вимоги щодо прозорості розподілення коштів
Поговорімо ще про гроші. ЄС оголосив про новий пакет допомоги Україні на 2,3 млрд євро на відновлення та реконструкцію. Зокрема, 500 млн євро — для малого й середнього бізнесу, в тому числі й стартапи та бізнеси, що працюють з ветеранами та ВПО. Чи звучать з боку наших європейських партнерів з цього огляду якісь пропозиції чи вимоги щодо прозорості розподілення цих коштів?
Звичайно, що коли ти віддаєш свої кошти, ти хочеш, щоб вони були максимально ефективні і їх ніхто не вкрав. Є вимоги і ми бачимо, коли парламент голосує, то навіть в них в порядку денному є примітки "facility plan" або ще щось, що треба виконувати. Але ми всередині цієї системи бачимо, що навіть якщо законопроєкт має прапор ЄС, то це не означає, що вони (народні депутати — ред.) якоюсь правкою чогось не доточили. Плюс в нас наскільки швидко все несеться в парламенті в закритому режимі, що громадський сектор та експерти не завжди можуть побачити ці ризики. А коли ми їх бачимо, то в нас може бути тиждень-півтора, аби скомунікувати нашому суспільству про це. А скільки треба часу, аби достукатись до партнерів? Тому часом проходять закони, які не мали б пройти і які посилюють корупцію.
