Ілюстративне фото: АрміяInform
Найбільш зміною став запуск IT-системи DOT-Chain
Державний оператор тилу (DОТ) запустив ініціативу щодо реформи системи харчування у війську. Про що саме йдеться?
Щоб зрозуміти, які зміни зараз відбуваються в цьому секторі і в сфері забезпечення харчування військовослужбовців, варто згадати, як взагалі ця сфера виглядала до появи Державного оператора тилу. DОТ був створений в кінці 23-го року. До цього, в принципі, все, що ми знали про сферу харчування військовослужбовців – це скандали з "яйцями по 17-ть" і, можливо, ще деякі епізодичні згадки цієї сфери. Зараз ми можемо говорити, що вже існує публічна інституція, яка готова до діалогу, забезпечує військових харчуванням і загалом всім нелетальним забезпеченням.
Про що йдеться? На початку запуску реформи, на початку 24-го року ми говорили про те, що ринок, який працював для забезпечення харчуванням Збройних Сил України, це була досить закрита бульбашка. Мало хто з бізнесу знав, як потрапити на цей ринок. І це було те, з чим ми починали працювати. Що зроблено за цей час, окрім того пілотного проєкту, про який зараз говорить DОТ? Найбільш зміною став запуск IT-системи DOT-Chain, яка була розробкою DОТ. І найважливіше, що ми зараз маємо з цією системою для ухвалення управлінських рішень на центральному рівні – це дані. До цього Міністерство оборони мало дані ретроспективні. Всі документи у паперовому вигляді, які доходили до Міноборони і за якими здійснювалася оплата, – це займало місяці, щоб в міністерстві змогли їх якось проаналізувати. І, власне, всі реакції вже були, коли подія сталась. Тому ми і бачили скандали, які траплялись.
"Ми маємо систему, яка перевела у цифру весь процес забезпечення харчами ЗСУ"
Що маємо зараз? Ми маємо систему, яка повністю перевела в цифру весь процес забезпечення харчами ЗСУ. Діджиталізовано понад 35 тисяч паперів щотижня. Уявіть собі цю купу паперів, які зараз закриваються в два-три кліки в системі. І найголовніше – вдалось дати прозорості та легкості для військових. Ми зараз бачимо в реальному часі стан забезпечення харчами військових і можемо реагувати. Державним оператором тилу по відношенню до наших контрагентів, підрядників, які забезпечують харчуванням ЗСУ, було застосовано певні методології, які були принесені з комерційної сфери щодо вимірювання повноти, своєчасності і якості обслуговування Збройних сил. І зважаючи на рівень, який вони показують, ми можемо ухвалювати якісь управлінські рішення. Тобто розривати контракти, якщо ситуація погана, давати їм зауваження тощо.
Окрім цієї великої зміни, DОТ разом із Міноборони також запроваджує багато механізмів, які не видні споживачу, але дуже важливі для системи. Йдеться про механіку контролю постачальників, контроль за фальсифікатом, видачею сертифікатів тощо. І те, що відмічають вже самі військові – це закупівля кращих видів сухпайків. Багато можна було чути про те, що військові не були задоволені сухпайками, які видавались з банками, з консервами. Наразі повернуті сухпайки, які видавались раніше в реторт пакетах, з нагрівачами і так далі.
Система харчування стає прозорішою, особливо в плані ціноутворення
Скільки часу ви відводите на те, що кардинально перезавантажити і налагодити цю систему?
Цього року ми вже реалізували пілотний проєкт за новою моделлю постачання. Він полягає в тому, що система стає більш прозорою, особливо в плані ціноутворення. Ті прикрі скандали, про які ви згадуєте, дійсно можливі там, де є "сірі зони". Там, де є можливість у недоброчесних постачальників якось маніпулювати цінами. В рамках пілотного проєкту саме цей момент прибирається тим, що DОТ проводить сигнальні торги в системі Prozorro. Це все можна бачити з ноутбуків, телефонів, як виробники, яких ми звикли бачити в супермаркетах на поличках, змагаються по ціні за можливість постачати ЗСУ. Ми провели цей пілотний проєкт. Він йшов один квартал в межах Києва і Київської області. Зараз ми його фіналізували. Підводимо підсумки, робимо оцінку уроків, які ми винесли з цього пілотного проєкту і беремо собі 4 квартал цього року для того, щоб разом з Міноборони, з Командуванням Сил логістики пропрацювати всі проблемні моменти, які ми побачили і запустити на більшу кількість областей цей проєкт вже наступного року.
Контроль якості
Хто контролюватиме якість обраної продукції і як саме це відбуватиметься?
Якщо ми говоримо саме про цей пілотний проєкт, то контроль якості тут здійснюється на кількох етапах. По-перше, ми контролюємо, хто саме, які виробники будуть постачати цю продукцію. Це теж дуже важливо. Якщо нас слухають військові, то вони розуміють цю проблему. Бо в старій моделі часто постачаються продукти незнайомих марок і складно сказати про… Їм просто не довіряють. А тут ми говоримо про те, що це ті продукти, які постачаються в супермаркети і ми звикли їх споживати. Друге – контроль якості відбувається на розподільчому центрі. І це принципова різниця цієї моделі. Вся продукція поступає на розподільчий центр нашого логістичного партнера. Контроль якості здійснюється фахівцями нашого логістичного партнера, а також фахівцями з якості DОТ, які постійно перебувають у розподільчому центрі. Тут одразу можу сказати про результат цієї зміни за підсумками пілотного проєкту – повернень від військових частин продуктів було менше 0,5%. Це в тому числі розвантажує військових і, звісно, поліпшує їх користувацький досвід від забезпечення харчуванням Збройних сил. І залишається, звісно, Управління безпечності харчових продуктів при Міноборони, яке на місцях може контролювати якість, а також видає сертифікати на консервовану продукцію. І якщо, наприклад, військові мають якісь сумніви щодо якоїсь поставки, то вони можуть викликати представників цього Управління до себе в військову частину для проведення подальшої експертизи.
Тетяна Харченко. Фото: facebook/kharchenkotetiana
"У пілотному проєкті взяли участь понад 40 українських виробників"
Вітчизняні виробники загалом виявляють інтерес до забезпечення харчами Збройних сил чи ні?
Так, звісно. В пілотному проєкті взяли участь понад 40 українських виробників, які ми звикли бачити у себе "в кошику". Ми також проводимо опитування. І опитування виробників показало, що 93% з цих виробників готові продовжувати, виявляють інтерес в подальшому забезпеченні ЗСУ. Ми також протягом цього року плануємо з ними низку заходів, обговорень, щоб отримати свого року рефлексію на пілотний проєкт, який відбувся, а також почути їхні побажання, що нам треба врахувати на наступні періоди.
Які позитивні зміни можете відзначити в плані логістики, хто наразі відповідає за доставку і оперативність постачання продуктів військовим?
Якщо ми говоримо про більшість регіонів, які працюють ще за старою, але оновленою DОТ моделлю, то за неї відповідають наші постачальники. Вони забезпечують повний пакет послуг – від закупівлі продуктів, формування партій і до доставки у військові частини. Якщо ми говоримо про пілотний проєкт, то тут воно ділиться і ми окремо з тристоронніми договорами контрактуємо виробників і окремо логістичного партнера, який забезпечує послуги складування і логістики. У пілотному проєкті це була компанія UTA. Вона працює не тільки на державу, а й загалом з представниками великого бізнесу, пов'язаного з ритейлом.
Каталог харчових продуктів зараз налічує 360 позицій
Наскільки суттєво вдалося оновити каталог харчових продуктів? Побажання військових до чого зводяться?
Ми вже мали одну ітерацію оновлення каталогу. Раніше було 420 позицій. Зараз він скорочений до 360 позицій. Тут не йдеться про погіршення умов чи якості харчування військовослужбовців, а радше про виключення з нього тих продуктів, які, наприклад, недоступні на українському ринку, які військові не споживають. І якраз система DOT-Chain нам дає розуміння споживання в розрізі позицій. Тобто, якщо ми бачимо, що протягом року якусь позицію не замовляють, то нащо вона нам у каталозі. Вона відтягує частину грошей на себе і, в принципі, не потрібна. Ми проводимо опитування, буквально вчора в "Армії+" закінчилось опитування щодо тилового забезпечення військовослужбовців. Ми зараз будемо обробляти результати. Попередньо ми також проводили опитування в менших групах. Військові, звісно, просять додавати більше різні форми фасування, щоб вони були більш індивідуальні в невеликих форматах. Також дуже просять додавати більше варіацій солодощів. Ми до них прислухаємось. У каталозі тепер є різні солодощі – від зефіру до мармеладу. Сподіваємось, військовим буде смакувати.
Обмін досвідом
Чи враховуєте ви досвід найбільших армій світу, наприклад, США чи ізраїльської армії, яка фактично постійно в процесі війни?
Звісно, робота з аналогічними закупівельними агенціями в країнах-партнерах – це окремий напрямок роботи команди DOT. Ми постійно на зв'язку, обмінюємось їхнім досвідом, як будувати такі сталі інституції, рішення, якісь підходи. Вони у нас беруть досвід, яким чином будувати процеси в умовах активної фази війни. А щодо харчування, то ми спілкуємось із британськими партнерами, з американськими, Норвегія, Данія. У них система забезпечення харчуванням на наступному етапі, як ми це бачимо, – це забезпечення кейтерингових послуг. Тобто їхні військовослужбовці отримують вже готові страви, які в межах своїх локальних кухонь вони можуть розігріти. Таким чином вони забезпечують стабільну якість приготування. Це, власне, те, на що часто скаржаться наші військові. І це насправді буде нашим наступним викликом – стабілізувати якість приготування на місцях.
