Олександр Лукашенко Фото: Getty/Images Contributor
Військові навчання Росії та Білорусі – нині не 2022-й рік
Восени відбудуться спільні військові навчання Білорусі та Росії. чому їх проводитимуть і що під виглядом цих навчань можуть робити Білорусь і Росія?
Ці навчання є плановими. Такі навчання проводяться кожні два роки. Останні навчання "Захід" відбувалися в 2021 році, після чого були непланові навчання "Союзна рішучість" 2022 року, які спустили гачок повномасштабної російської агресії проти України. 2023 року мали відбутися навчання "Щит союзу", проте їх скасували. Ці навчання – це можливість нагадати про певні загрози європейським сусідам, передусім країнам Балтії та Польщі і створити певні механізми додаткового тиску на них.
Як країни Балтії реагують на ці навчання?
Паралельно з навчаннями "Захід" у Польщі відбуватимуться військові маневри, які будуть покликані продемонструвати, що Польща готова до стримування намірів РФ. Так само є реакція в країнах Балтії. Німеччина перекинула в Литву свою додаткову авіацію. Також продовжується процес розгортання німецьких підрозділів на території Республіки Литви, щоб посилити східний фланг НАТО.
КОНТЕКСТ
На середину вересня нинішнього року заплановані спільні військові навчання Росії та Білорусі під назвою "Захід-2025". На початок серпня на території Білорусі не сформовані ударні військові угруповання, які несли б загрозу Україні. Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в ефірі національного телемарафону. "На зараз якоїсь зміни обстановки безпосередньо по напрямку нашого кордону ми не фіксуємо. На території Білорусі немає сформованих або тих, які формувалися б, ударних угруповань, що загрожували б Україні. Але наша пильність має бути постійною", – зауважив Демченко. Водночас речник Державної прикордонної служби України не виключив російських провокацій з боку Білорусі у бік кордону з Україною.
Керівник Центру протидії дезінформації України Андрій Коваленко наголосив напередодні, 6 серпня, що ситуація на кордоні України з Білоруссю залишається без змін, і закликав "не вестися на інформаційні гойдалки".
Глобальних змін у законі про воєнний стан у Білорусі немає
Які є підстави для зміни закону про воєнний стан у Білорусі? Чому саме зараз про це заговорили у Мінську?
Законодавчі зміни, ініційовані Міністерством оборони Республіки Білорусь, стосуються не лише закону про воєнний стан, але також охоплюють два інші правові акти. Це закон про збройні сили Республіки Білорусь і закон про оборону. Ці зміни не є якимись серйозними і глобальними. Минулого року в Білорусі була прийнята нова воєнна доктрина. Тепер усе законодавство у військовій сфері актуалізують і приводять до одного стандарту, щоб не було різночитань. У законі про оборону змінюється лише понятійний апарат без серйозних змін механізмів законів. У законі про воєнний стан прописані умови для запровадження воєнного стану в країні з відсилкою на нову воєнну стратегію.
Як населення Білорусі сприйняло такі ініціативи?
Ознак того, що населення на це негативно реагує, немає. Об’єктивно оцінити реакцію населення практично неможливо. Ці зміни більш активно обговорюють в Україні, ніж в Білорусі.
"Передбачені певні привілеї і пріоритети для колишнього президента Білорусі"
Чи можлива передача влади в Білорусі?
Олександр Лукашенко мабуть такий варіант у своїй голові продумує, зважаючи на то факт, що в Білорусі для цього готова законодавча і політична інфраструктура. Передбачені певні привілеї і пріоритети для колишнього президента: недоторканість, надання пенсії і безкоштовного медичного страхування.
Середовище Лукашенка є дуже ворожим до нього
Експрезидент Казахстану Нурсултан Назарбаєв свого часу також передав владу і залишився зрештою ні з чим. Чи можливий таки сценарій у Білорусі?
Я не думаю, що Олександр Лукашенко погодиться добровільно піти на такі зміни. Якщо це й відбудеться, то під тиском зовнішніх обставин. Якщо прийдуть лояльні до Лукашенка сили, то особливих загроз для нього немає. Законодавчі подушки безпеки, які він собі передбачив, дозволяють вести цілком нормальне і безпечне існування до самої старості. З іншого боку, середовище, в якому перебуває Олександр Лукашенко, є дуже ворожим до нього. Багато змінних, невідомих факторів. Є лояльні до Росії люди, які там само можуть мати певні бажання, щоб скерувати Білорусь у російське лоно.
Лукашенко намагається знайти можливості для конструктивнішої взаємодії зі США
Яка була мета візиту спецпредставника президента США Трампа Кіта Келлога до Мінська? Які зараз стосунки між США та Білоруссю?
Офіційно метою візиту було обговорення питань російсько-української війни і політичної взаємодії. Лукашенко намагався сторгуватися зі США, зокрема, через звільнення політв’язнів. У день візиту Келлога стало відомо, що Лукашенко звільнив кількох політв’язнів, серед яких був Сергій Тихановський, ув’язнений в 2020 році. Лукашенко намагається знайти якісь можливості до більш конструктивної взаємодії з США. Розпочалося це ще до президентський виборів у США, на яких переміг Дональд Трамп. І саме Трамп був президентом, який погодив повернення до Мінська американського посла вперше за 10 років. Лукашенко хоче, з одного боку, вирішити питання санкційної залежності, а з іншого боку, досягнути якщо не лояльності, то принаймні готовності США блокувати спротив європейських партнерів. Білорусь географічно дуже сильно залежить від інших країн саме в плані торгівлі і логістики. Лукашенко сподівається, що США допоможе натиснути на Литву, аби вона стала більш прихильною і зняла певні обмеження щодо транспортування білоруських товарів через свої порти. Проте наразі говорити про серйозні успіхи для Лукашенка зарано.
Павло Радь. Фото: facebook/PrismUA
Москві контакти Лукашенка зі США не подобаються
Як Росія реагує на такі контакти Білорусі та США? Чи все це відбувається з дозволу Москви?
Офіційних висловлювань російських посадовців стосовно цього не було. Але я думаю, що Москві не подобається той факт, що Лукашенко намагається вибудовувати якусь свою паралельну автономну лінію комунікації із Вашингтоном у той час, коли Росія намагається водити Трампа за ніс.
КОНТЕКСТ
У Білорусі хочуть ухвалити законопроєкт, який значно розширить повноваження армії, зокрема дозволить залучати військових до придушення протестів. Про це повідомила сьогодні, 7 серпня Служба зовнішньої розвідки України. "Проєкт нового закону "Про внесення змін до законів з питань забезпечення військової безпеки і оборони" радикально змінює підходи до безпеки: білоруська армія отримує ширші повноваження, зокрема щодо дій усередині країни. Центральний акцент – на силовій складовій", – зазначили у СЗР. Якщо раніше оборона визначалася як сукупність політичних, правових та соціально-економічних заходів, то тепер у пріоритеті – збройний захист.
Особливу увагу привертає розширення функцій білоруської армії в мирний час. Військові офіційно залучаються до запобігання внутрішньому збройному конфлікту, участі в інформаційному протистоянні "в інтересах держави", реагування на внутрішні кризи та кризи в союзних країнах, а також протидії прикордонним провокаціям. Крім того, документом запроваджується ширше тлумачення підстав для оголошення воєнного стану: тепер це можливо не лише у випадку нападу на Білорусь, а й на Союзну державу або країну-члена ОДКБ.
Читайте також: Мінськ на радарі Вашингтона: що означає візит спецпредставника США до Білорусі?
