Дональд Трамп. Фото: AP/Mark Schiefeldein
Realpolitik Дональда Трампа
Вочевидь про Арктику за рахунок України буде намагатися говорити Путін із Трампом. Що це за домовленість?
Дуже складно коментувати те, що відбувається так динамічно. Хід подій на політико-дипломатичному треку через дві години вже радикально змінюється. Путін здобуває чергову перемогу над Америкою. Перша перемога була, коли Трамп вивів Путіна зі світової дипломатичної ізоляції, коли розпочалися телефонні перемовини. Зараз Путін досяг особисто зустрічі, особистих рукостискань, поцілунків… Причому на його умовах. І це дійсно насторожує нас – українців. Американцям це не здається таким трагічним. Ті громадяни Америки, які обрали собі президентом цю людину вдруге, розраховують на таку собі realpolitik (політика чи дипломатія, яка спирається на владу й реальні умови та можливості – ред.) від Дональда Трампа, не затьмарену жодними моральними обмеженнями.
"Трампа заганяють у кут, щоб він озвучив російську версію реальності"
Ця пропозиція, з якою Путін зараз вийшов до Трампа, виникла під тиском чого?
Путін, не думаю, що підійшов несвідомо до цього рішення під певним тиском. Навпаки, Путін володів ініціативою в цьому двобої. А той, хто володіє ініціативою – той диктує перебіг бойових дій, той створює умови, на які противник має відповідати реактивно і таким чином може спрямувати його в глухий кут. Як шпигун і розвідник Путін і його колеги – Микола Патрушев (керівний працівник органів держбезпеки, з 14 травня 2024 року помічник Путіна – ред.), Олександр Бортников (директор Федеральної служби безпеки Росії з 12 травня 2008 року – ред.) – вони в цьому "доки" (досвідчена людина – ред.). Трампа заганяють у кут саме для того, щоб він озвучив російську версію реальності. А от на лінії бою на фронті це їм не вдається. В грудні минулого року на колегії Міністерства оборони РФ – це підсумковий щорічний захід, який визначає результати роботи Збройних сил Росії і плани на наступний рік, Путін і його міністр оборони говорили в унісон, що начебто Росії вдалося в 2024 році перехопити ініціативу в України. І ставили задачу на 2025 рік закріпити цю ініціативу і досягти вирішального успіху виконання так званих "задач СВО" протягом цього року. Сказати, що їм все вдається – це зовсім не так. Навіть дивлячись на те, що відбувається на землі, говорити, що росіяни володіють ініціативою на всіх ділянках фронту – це не так. На сході триває важка стратегічна наступальна операція росіян. Якщо глянути в короткострокові перспективи прямо сьогодні, то загроза нависає над Покровським напрямком. Не менш небезпечна ситуація в напрямках Торецька, Часового Яру – навіть Краматорським напрямком його наші воєначальники називають. На півдні на Новопавлівському напрямку – допоміжний напрямок удару і де концентрація сил значно менша – ворог має значні успіхи, просуваючись на стик до Дніпропетровської, Донецької і Запорізької областей. Але це не значить, що росіяни володіють ініціативою у війні взагалі. Бойові дії на Сумщині, на Курщині, де багато хто дискутує, наскільки правильним чи ні було рішення наших воєначальників розпочинати цю операцію, якій вже рік якраз минув. Але те, що саме на півночі Збройні сили України володіють ініціативою – це однозначно. Це не значить, що ми там перемагаємо, але точно ініціативою володіємо ми.
Росіяни не можуть реалізувати свої плани і задуми на фронті
А от на сході росіяни володіють ініціативою. Але вони не можуть реалізувати свої плани і задуми. Якби операція відбувалася по плану, то перший етап – прорив оборони, а далі вихід на оперативний простір. А цього їм не вдається. Всі сили, які вони кидають на прорив оборони, сточуються. Їм доводиться кидати нові резерви, які знову сточуються. І може навіть просто настати такий момент, коли вони прорвали оборону. Але резервів, ресурсів, які виділені для розвитку успіху, для того моментального маневру уже немає. Приклад – прорив між Покровськом і Костянтинівкою. Одна армія билась-билась – все, підмінили її новою з розрахунку на те, що залишки цієї армії прорвуть оборону, а 8-ма армія вийде в пролом, піде одразу в трьох напрямках розвивати успіх. Ні, так не вийшло. Та армія, яка мала б прорвати оборону, стала другою частиною цієї постійно діючої машини прориву, тих піхотних штурмів. І зараз крок за кроком вони намагаються просуватися і в бік Покровська, і в бік Костянтинівки. З нашої точки зору ворог має успіх. З точки зору росіян це невдача, тому що ті плани, під які робився розрахунок сил і засобів, вони таймінг не витримують, ресурси витрачаються. Другий момент – наші удари Deep Strike (глибокий удар далекобійних ударних безпілотників, які здатні вражати цілі на значній відстані, часто на території противника – ред.).
Павло Лакійчук. Фото: uacrisis.org
Український Deep Strike по тилах ворога дуже ефективний
Що ми сьогодні маємо, які успіхи і чи є це успіхами наших ударів дронових по території ворога?
Я б не назвав це обміном дроновими ударами чи обміном ракетно-дроновими ударами, тому що цілі і задачі операції протилежні. Росіяни, проводячи на землі наземну сухопутну операцію, можуть супроводжувати масованими ракетно-авіаційними ударами. Вони закидають КАБами наші прифронтові міста і лінію оборони – це частина наземної операції. Але може проводитись паралельно і повітряна стратегічна наступальна операція. Зараз відбувається окрема повітряна стратегічна операція росіян, задача якої суто терористична. Якщо не мають вони успіху на полі бою, то намагаються змусити до капітуляції тил. Задача стратегічної повітряної операції – створити паніку серед українського населення. І тому цілями їх є міста, селища, інфраструктура цивільна, удари по яких мають змусити українців просити про припинення війни на полі бою. Задача наших Deep Strike зовсім інша – якраз продовження стратегічної оборонної операції. Це удари по військових, військово-промислових об'єктах, збивання логістики ворога. Якщо прилітає по артилерійському арсеналу, то там склади боєприпасів розписані на багато тижнів наперед між дивізіями, бригадами. Удари по НПЗ, нафтобазах, нафтовому виробництву паливно-мастильних матеріалів, по виробництву. І ця операція доволі ефективна.
Допомога від європейців зростає
Чи приходить нам реально зараз американська зброя?
Американська зброя, яку профінансували під час каденції попереднього президента Джона Байдена, продовжує надходити до України. Повільно, але потік триває майже за планом. Було декілька випадків, коли Пентагон ухвалював рішення про блокування під доволі юридично хитрими приводами передачі нам тої чи іншої зброї, зокрема зенітних ракет, які призначалися для України і були передані на Близький Схід частинам армії США. Знову ми почули від функціонерів Пентагону, що американці можуть при потребі заблокувати передачу зброї України, обгрунтовуючи це тим, що вони зараз є дефіцитними для Сполучених Штатів. Але це поки що залякування України наперед. Ці ресурси закінчаться в жовтні-листопаді. Закінчується фінансовий 2025 рік. І те, що не було передано, фінанси, що не були використані, просто "згорять". Нових пакетів допомоги для України на майбутній рік в проєкті бюджетів Міністерства оборони США немає. Тому тут треба орієнтуватися на фразу Трампа, що вони будуть продавати зброю європейцям, навіть якщо її будуть передавати українцям. Щодо підтримки наших європейських партнерів, то на цьому тлі вона зростає насправді. І якщо вона не компенсує повністю відхід американців, то ширше стає в іншому річищі. Є проблемні у нас ділянки – ті, що замикалися закупкою комплектуючих і ремонту на американців останнім часом. Я сподіваюсь, що тут ми матимемо хоч середній успіх.
"Принцип "нічого про Україну без України" нам розв'язує руки"
Гіпотетична зустріч Трампа з Путіним. Якщо буде запропонована зупинка вогню чи перемир'я, якою буде реакція України передусім на це? Що нам може бути прийнятно, що неприйнятно?
Домовленості Росії і Америки – це не домовленості України з кимось. І принцип "нічого про Україну без України" нам розв'язує руки. Якщо Сполучені Штати стануть на бік агресора, то нам ухвалювати пропозиції не варто про так званий обмін територіями. Міняють не Аляску, якийсь інший штат на Чукотку, а Трамп і Путін будуть обговорювати обмін українськими землями?!
