Дональд Трамп. Фото: АР
Одна з найбільш значимих затримок – опір Білого дому
Чому півтора роки минуло, як ідею було озвучено? І нарешті реалізовано. Чим пояснюється такий великий відрізок часовий?
Так, півтора роки минуло, відколи в квітні 2025 року цю ідею заносять в Конгрес. Тоді вона мала загальну назву Закон про санкціонування Росії 2025 року (Sanctioning Russia Act of 2025). І з того часу цей закон сильно змінився. Така півторарічна затримка стала нам на руку. Але, в той же час, і не на руку, тому що можна було б запроваджувати ці санкції хоча б поступово. Але дійсно були свої підстави на це. Одна з таких найбільш кардинально значимих – це опір Білого дому, опір адміністрації Трампа, тому що президент Трамп хотів контролювати все. Він прагне контролювати все. І це була одна з таких причин відтермінування, щоб внести, як називають це демократи, із чорного входу якісь такі поправки, які б сприяли трампістському погляду. Але, все ж таки, просувається ця ідея. І Ліндсі Грем тоді став величезним посередником того, що ми маємо нині. Завдяки Грему цей опір від Білого дому обходився. Інша причина – це переписування цього тексту проєкту, бо або додавали туди, або відсували щось, пов'язане з поглядами Трампа. До того оригінальна версія передбачала 500% тарифів на всі країни, які купували російську електроенергію, більш жорсткі санкції. Але оминається це, плюс додаються нині санкції на Іран. Тобто те, що, скажімо, просувала адміністрація Трампа. Плюс це були партійні суперечки. Це надзвичайно важливо відзначити, що в Сенаті, він пройшов легко, але далі була затримка в Палаті представників. І демократи, зокрема їхня меншість, спочатку стали такими, хто проголосував проти, тими, хто виступали за затримку, аби не розширяти повноваження Трампа. Вони голосували не тому, що не підтримують Україну. Вони голосували “проти” через внутрішні міжусобиці, зокрема розширення функційних повноважень Трампа, які на думку демократів внесли Троянським конем.
Отже, головні дві причини: переписування тексту декілька разів, зміни його версії. І вплив Трампа, про який говорили навіть ті, хто стояли стороні президента США, посередники між Україною, Трампом, Палатою представників, Сенатом, республіканцями, демократами, люди, які є середньою ланкою, але дуже визначальною.
Американські ЗМІ ставлять на понад 90%, що Трамп підпише закон у найближчі тижні, навіть дні
Щоб запровадити цей "пекельний закон" проти російської економіки – до цього справа дійде?
Нині Трамп в позиції надиктовувати своє. Це момент, коли він може показати за малий проміжок часу, у 46 днів перед виборами, що бачите, ми, республіканці проголосували, відтак проголосуйте за нас. Не за демократів, тому що один із демократичних гасел було те, що вони підтримують Україну на відміну від республіканців. Але тут ми бачимо геть інше. І найголовніше, що рух MAGA (від англ. Make America Great Again - ред.) стоїть на стороні України, тепер так видається нам. Цитуючи Фукуяму, Трамп не є проукраїнським. Кожна країна робить щось із власних інтересів. Це варто розуміти і усвідомлювати, що все відбувається з власної вигоди. Все відбувається з пошуку для себе плюсів, тпевних способів вижити на цій політичній арені.
Ще треба показати Китаю, що ми сильні, не такі, якими ви нас могли уявляти, особливо на тлі Ірану, на тлі відвертого програшу в Ірані, що все такі козирі, про які Трамп і його команда говорили ледь не від початку своєї каденції, у них є і вони їх будуть діставати.
Але головне питання, чи підпише Трамп і коли? ЗМІ американські та аналітики ставлять понад 90% на те, що закон стане чинним у найближчі тижні, а деякі навіть кажуть, що дні. Тому що, якщо вони цього не зроблять, це похитне їхню позицію, яка трошки зміцнилася перед виборами. Але є ті, хто називають Трампа TACO. Це їжа, але вони це абревіатурою позначають (від англ. Trump Always Chickens Out — "Трамп завжди пасує" або "здає назад"). Тобто Трамп постійно тікає, переляканий. Він змінює всі свої погляди в останній момент. Я думаю, що вони, звісно, мають рацію в аналітиці, але ми все ж таки будемо сподіватися, що внутрішнє питання на виборах буде для республіканців основним прапорцем, який буде їм маячити перед очима, що вони відтак все ж таки якщо проголосували, то мають відписати.
Мають з'явитися важелі для тиску на всіх, хто залучений до Росії, хто фінансує війну і допомагає обходити Росії обмеження
Проти кого спрямовані основні норми нового санкційного законопроєкту?
Вирішення застосування на практиці – це дуже важлива примітка, тому що підписати можна… Ну підписане… А як його впроваджувати? Якіє механізми ? Тобто можна його впроваджувати щодо Ірану, або тарифного погляду, але у питанні санкцій проти Москви загальмовувати. Це також важливе побоювання, яке ми маємо мати на гадці. І це мають розуміти і наші міжнародники, які працюють в Америці, ті, хто є залученими до лобізму, тому що це надважливий інструмент впливу.
Цей закон мав бути спрямований проти Росії: енергетичний сектор, фінансова система – центральні банки РФ. Також на це мала б лягати заборона купівлі російського суверенного боргу. Нові інвестиції в Росію також забороняються. Закон охоплює всі гілки. Енергетика – також заборона експорту і будь-яка взаємодія. Це питання тіньового флоту, їхні танкери, які обходять нафтові обмеження, іноземні особи, які якимось чином обслуговують – посередники – цю систему загалом. Це питання також політично-військового керівництва.
Але, окрім того, це не лише про Росію, це так звані вторинні тарифи до 100%, як вони, принаймні, закріплені в останній версії. Це тарифи на імпорт товарів із країн, які входять в умовну п'ятірку покупців російської нафти і будь-якої сировини, природного газу. Це також зачіпає Китай, Індію, тому що ці дві країни – це, сумарно, приблизно 70% доходів РФ від електроенергії. Плюс також варто розуміти, що це внутрішні питання певних коливань, певний карт-бланш для Трампа. Мають з'явитися важелі для тиску на всіх, хто залучений до Росії, хто фінансує війну, хто допомагає обходити Росії обмеження. І це є плюсом, тому що це оминає бюрократію, а з іншого боку це є мінусом, тому що є персональний чинник, коли сам президент вирішує як, на кого та коли застосовувати ті чи інші санкції. Тобто це крихка грань, на якій балансує весь цей законопроєкт. І, звісно, коли його Грем пропонував, то малося на увазі, що саме він буде нараджувати Трампа на якісь дії. А тепер Грема нема, нема такого сильного друга України, тому що Грем був таким. От хто тепер буде відстоювати українські інтереси, хто буде вкладати у голову Трампу, що ось тут треба це зробити, тут треба ухвалити це рішення, треба бути стійким в цьому рішенні, тримати все в міцних руках, а тут треба десь відійти в бік і не сильно в цьому орієнтуватися? Хто допомагатиме Трампу визначати, що є пріоритетом? Але, знову ж таки, зроблено значні кроки. Зараз в суспільстві підтримка і проєкту і ідеї є, хоч не стовідсоткова.
Якщо в Росії категоричне несприйняття, то все відбувається правильно
Чого очікувати все ж таки? В Росії вже почалося виття, страхи. Що може бути? Які сценарії?
Якщо ми бачимо, що в Росії відбувається категоричне несприйняття, то це означає, що все відбувається правильно в світі. Це історичний маркер, який в нас існує з часів Петра I, з часів Московського царства і далі Російської імперії. Це те, що ми маємо зрозуміти.
Але головне питання – це дійсно дотиснути, показати свою міць. Не України і навіть не винятково Сполучених Штатів. Я маю на увазі об'єднання світу, тому що Росія дійсно боїться цього об'єднання. Це знов-таки історичний приклад. І якщо Трамп, який дійсно захоплюється Рейганом – а це, безумовно, так – хоче повторити його шлях, то він, як би цього не хотів, самостійно цього не зробить. Його мають оточувати ті, хто оточували Рейгана, хто підкажуть Трампу, як йти шляхом Рейгана, інших визначних американців, які, важливі для Трампа і США, наприклад, Ейзенхауер, який також є республіканцем. Або йти далі і зважати на президента Лінкольна. В Трампа є певний перелік, ким він захоплюється, на кого орієнтується. І треба працювати з тим, хто працює з Трампом. Я б виклав це в таку схему. Вона доволі проста, але доволі важка для пропрацювання.
