Фото ілюстративне
Закон унормовує сферу викидів промислових підприємств
Що таке промислове забруднення?
Будь-яке підприємство металургії, енергетики, хімічної промисловості здійснює викиди в атмосферне повітря, у воду та може забруднювати грунт. Діяльність таких підприємств має бути регульована, а викиди — контролюватися.
Що передбачає закон?
Цей закон унормовує сферу викидів промислових підприємств. Це ще й імплементація відповідної директиви ЄС, яка регулює промислові викиди. В Європі з часом підхід до промислових викидів розвивався і почав включати ще й регуляцію енергоспоживання, раціональне споживання ресурсів, поводження з відходами. Цей закон трохи глибший, ніж тільки контроль викидів. Все це пов'язано з впливом підприємств на навколишнє середовище і людське здоров'я. В рейтингу забруднення повітря українських міст завжди лідерами є промислово навантажені міста. До повномасштабного вторгнення в лідерах завжди був Маріуполь. Зараз це Дніпропетровська область – Кам'янське, Дніпро, Кривий Ріг. У всіх містах є якісь викиди, які забруднюють атмосферне повітря, але в містах промислово навантажених саме через вплив промисловості ці викиди і забруднення атмосфер найбільші.
З ухваленням цього закону ми переходимо до європейських стандартів контролю і запобігання цим викидам. Це величезний крок вперед. Він зменшить тиск промислових забруднень як на людське здоров'я, так і на довкілля. Ми матимемо ще й економічний ефект, адже підприємства матимуть змогу ознайомитися з технологіями, декотрі з яких мають ще й економічний ефект в плані зниження споживання енергії, заощадження на споживанні ресурсів.
Один інтегрований довкіллєвий дозвіл замість трьох
Які підприємства зобов'язані першочергово перейти на нові екологічні стандарти?
Насправді зараз ще жодні підприємства не переходять на нові стандарти. Цей закон зобов'язує підприємство отримувати один інтегрований довкіллєвий дозвіл замість трьох, які були раніше: на викиди в атмосферне повітря, на спецводокористування та відходи. Тепер це буде один дозвіл. І цей дозвіл має відповідати вимогам найкращих доступних технологій та методів управління. Це якраз ті вимоги, які унормовують, скільки викидів підприємству дозволено і які ці мають бути викиди, щоб вони відповідали європейським стандартам. НДТМ (найкращі доступні технології та методи) в Україні ще не діють, оскільки жоден НДТМ в Україні не ухвалений. Це технічна робота, яку виконує міністерство. Ці найкращі доступні технології та методи перекладені, обговорюються в галузевих робочих групах і з часом почнуть діяти. Сподіваюся, що цей період не буде тривалим, тому що зараз закон вступив в дію, вже підприємства можуть подавати заявки на отримання індивідуального довкіллєвого дозволу. Але НДТМ – основна частина – повинна запрацювати якомога швидше, щоб не було підприємств, які отримують дозвіл ще за старими стандартами, тими, які діяли до НДТМ. Саме впровадження НДТМ і їхнє застосування до конкретних підприємств стосується новостворених підприємств. Ті підприємства, які існували ще до ухвалення цього закону і до сьогоднішнього дня, мають відстрочку. До них НДТМ почнуть застосовуватись не раніше, ніж за чотири роки від закінчення воєнного стану. Для всіх існуючих підприємств зроблено таке відтермінування. Є підприємства, до яких НДТМ взагалі ніколи не будуть застосовуватись – це ті підприємства, які збираються впродовж найближчих 10 років припинити свою роботу. Такі підприємства, коли подають заяву на отримання індивідуального дозволу, вказують, що вони закриваються і до них взагалі не будуть ці європейські норми, європейські стандарти застосовуватись. Їм просто дають час допрацювати за існуючими стандартами і нормативами. Дозвіл дається на установку. Якщо в своїй заявці на отримання індивідуального довкіллєвого дозволу вказано, що закривається ця установка, то, незалежно від форми власності, вона має закритися. За законом той, хто вказав, що він має закритися – має закритися.
НДТМ вперше згадуються в ЄС ще у червні 1984 року
А той, хто не закривається, як має технологічно змінитися виробництво?
Може скластися враження, що зараз від підприємства вимагається щось нездійсненне: ми ніколи не працювали за європейськими стандартами і тут раптом всі повинні перейти на них. НДТМ вперше згадуються ще у червні 1984 року у директиві ЄС, яка тоді була видана. В ній говорилося про найкращі доступні технології, що не передбачають надмірних витрат. Європейські законодавці завжди приділяли увагу, щоб ті технології, які вони прописують, як рекомендовані для бізнесу, які мають зменшити навантаження на екологію, щоб вони були доступними для практичного впровадження. Так само це поняття трактується і в нашому законі, який каже, що поняття доступні технології включає технології, розроблені в масштабі, який дає змогу їх впроваджувати у відповідному секторі економіки за практично здійснених економічних та технічних умов. Нічого надзвичайного в плані технічних умов або доступності впровадження цих технологій немає. Європа цей шлях розпочала в 1984 році. НДТМ в них постійно вдосконалювалися. І прірва між нами і Європою весь час тільки збільшувалась, тому що у нас всі ці ініціативи зі впровадження НДТМ відтерміновувались завдяки впливу недоброчесного бізнесу. Зараз ця прірва зросла. Але цей шлях якимось чином пройшли поляки, чехи, коли вступали в ЄС. Ці технології не передбачають надмірних витрат. Вони доступні до впровадження для підприємств, які працюють в певній галузі. А яким чином знайти фінансування для впровадження цих технологій – тут є багато різних варіантів. Є "зелені" фінанси – кошти, які можна залучити, якщо ви впроваджуєте екологізацію своїх підприємств. Під ці цілі можна залучити кошти. І це будуть кошти більш доступні, ніж звичайні кредити, які зараз є у нас в комерційному секторі. Крім того, що ці кошти можна залучити під просто доведення себе до відповідності цим вимогам, їх можна ще і перевищити. В цьому випадку ще легше отримати "зелене" фінансування. НДТМ в Європі регулярно переглядаються раз на вісім років. Кожна галузь отримує нові НДТМ з трохи суворішими вимогами. Тому можна взяти "зелене" фінансування і ще трошки запасу, щоб технічні умови, нормативи викидів були ще жорсткішими. Тоді ви будете спокійно собі працювати і далі. Не всі НДТМ – це просто витрати. Ми звикли до того, що НДТМ чи якась екологічна модернізація – це витратна частина, яка потім нічого не приносить в плані прибутку. Насправді це не так. Багато НДТМ передбачають, що підприємство впровадить технології, які заощаджують ресурси і енергоспоживання. Таким чином мають ще й економічний ефект. Просто треба поцікавитись, почитати ці НДТМ в своїй галузі. Вони перекладені у багатьох галузях і доступні на старому сайті Міндовкілля. Крім того, що є зобов'язання, там ще є і можливості впровадити технології, які будуть дозволяти економити підприємству. В результаті на великому часовому проміжку деякі з цих технологій ще і дадуть позитивний економічний ефект. Щодо дозволів на отримання індивідуального інтегрованого довкіллєвого дозволу, то 25 серпня Мінекономіки розпочинає тренінг, на якому буде розказувати, як отримувати ці дозволи, на що саме будуть звертати увагу контролюючі і компетентні органи, які беруть участь в ухваленні видачі цього дозволу. Там є реєстраційна форма.
Про штрафи.
Ніяких штрафів саме цей закон не передбачає. Він говорить, що підприємство не може працювати без інтегрованого довкіллєвого дозволу, в якому будуть прописані умови, що відповідають НДТМ – європейським стандартам. І якщо ти не виконуєш ці умови, не реагуєш на вимоги усунути недоліки і відповідати цим стандартам, то просто позбавляєшся цього дозволу і твоя установка більше не має права працювати. Тут немає такого механізму, як штраф. Хоча передбачено законом, що перевірку умов виконання дозволу будуть проводити контролюючі органи. Я так розумію, що це наша Державна екоінспекція. І вона за певні порушення при проведенні перевірок накладає суто символічні штрафи, ті самі, які існують і зараз. І це якраз велика проблема, бо Державний екоконтроль давно потребує реформи. Без реформування у нас все законодавство, яке б ми не ухвалювали в Україні, буде мертвим, бо хтось має це законодавство контролювати. Без жорсткого контролю закони не виконуються. Треба це визнати. І саме від діяльності Державної екоінспекції буде залежати виконання цього закону. І якщо не реформувати цей орган… За недопуск Держекоінспекції на підприємство штраф до тисячі грн. Ви можете просто не пускати Держекоінспекцію і робити, що хочете. В цьому законі унормований цей момент. За повторний недопуск теж можуть покарати серйозно, відкликати інтегрований довкіллєвий дозвіл і ви легально втратите можливість працювати. Але це вже прописана в цьому законі, реакція на те, що у нас в площині реформи держконтролю нічого не відбувається, а потрібно, щоб відбувалося. І це теж вимога європейських партнерів збільшувати інституційну спроможність нашої всієї інфраструктури, яка забезпечує виконання екологічного законодавства.
Цей закон є частиною наших євроінтеграційних зобов'язань
Як Євросоюз оцінює цей закон?
Цей закон є частиною наших євроінтеграційних зобов'язань. Від нас вимагають ухвалення такого і подібних законів, які транспонують європейське законодавство в наше. Це частина Угоди про асоціацію з ЄС, там у нас це зобов'язання прописане. Потім це перейшло ще, як частина плану Ukraine Facility, до якого прив'язана економічна допомога Україні в розмірі 50 млрд євро. І ще це так само частина наших зобов'язань, якщо ми хочемо вступити до ЄС. Ми маємо понад 200 актів права в сфері довкілля транспонувати в наше законодавство. В Європі діють спільні правила. І це якраз наш крок до цих спільних правил. Для нас там не буде винятків, що ми можемо жити не по тих самих правилах, як живе Європа.Україна пообіцяла Євросоюзу ухвалити його ще в 2016 році, а ухвалила в 2024, то й вступив в дію він в 2025.
