Ілюстративний фотоколаж із відкритих джерел
Європа повільна — її блокує певним чином Росія
Цитую колишнього генерального секретаря НАТО Андерса Фог Расмуссена, який в інтерв'ю The Guardian сказав, що Україна може стикнутися з "вічною війною" і повільною втратою територій, якщо Європа не посилить тиск на Росію. Він також зазначив, що "Коаліція охочих перетворюється на Коаліцію очікування". І тут дійсно питання: як на ваш погляд діють зараз наші партнери, адже інколи складається враження, що їх влаштовує ситуація, коли Україна як щит боронить їх від Росії, дає їм час, щоб посилюватися, а ми спливаємо кров'ю замість того, щоб отримати рішучу допомогу для знищення російської загрози?
Абсолютно очевидно, що Європа і Північноатлантичний Альянс не були повністю готові до такої масштабної та складної війни, яка триває в Україні. Очевидно також, що Російська Федерація має значний лобістський вплив у Європі. Не будемо заперечувати, що в європейських країнах, навіть у найуспішніших, присутня корупція і російське лобі, яке за нафту, газ чи гроші намагається підкупити політиків й інші верстви, відповідальні за прийняття рішень. Ми не маємо ігнорувати того, що Росія робить усе можливе, щоб блокувати процеси підтримки, переконуючи через своїх підпорядковано підлеглих у Європі, що Україні не потрібно допомагати. Це пояснює, чому Європа така повільна — її блокує певним чином сама Росія.
Якщо подивитися статистику, скільки енергоресурсів із Росії заходить до Європи і скільки це дає їй можливість виготовляти ракети, безпілотники та інші засоби, якими вона атакує Україну, і нині вже порушено простір Північноатлантичного альянсу, я переконаний, ви можете бути здивовані, як так може бути. Наше завдання — аргументовано стукати до тих, хто може почути і ухвалити відповідне рішення. Це складна робота, яка стає можливою лише тоді, коли фронт ефективно виконує завдання — стримує противника і не дозволяє йому мати суттєвих тактичних успіхів. Тоді нашим дипломатам і військово-політичному керівництву легше отримувати те, що потрібно Україні.
"Залучення приватних військових компаній за кошти європейців — це варіант, хоч і є ризики"
І як наслідок, 2026 рік може стати роком найвищого оборонного бюджету, якщо можна буде зібрати те, що нам обіцяли. Водночас європейці не дадуть свого контингенту. Чи готові є європейці плати за контингент третім країнам, який може нас підперти, де найскладніше, — це велике питання. Коли треті країни за європейські кошти через приватні компанії фінансують людей, які зайдуть і будуть воювати на полі бою, — це працює, але тут є низка складнощів. Найманці мають специфічну тактику, і в умовах активних бойових дій їх застосування має багато ризиків. Організувати процес, який дасть змогу підперти певні відтинки, щоб не побігли найманці — це великий виклик. Але час покаже, і пробувати треба.
Дай Боже, щоб усе склалося так, що заморожені російські активи в Європі будуть використані на підтримку України. Наразі багато країн бояться говорити про передачу цих грошей, бо думають, що колись зможуть їх повернути через лобі Кремля. Ці кошти могли б фінансувати озброєння, дрони і кадровий потенціал, зокрема через механізми приватних військових компаній. Час покаже.
.jpg)
Юрій Федоренко. Фото: facebook
КОНТЕКСТ
Україна ризикує зіткнутися з "вічною війною", якщо Європа не посилить свій тиск на РФ, зокрема, – шляхом розгортання військ у країні. Це зазначив колишній генеральний сеуретар НАТО Андерс Фог Расмуссен виданню The Guardian. "Якщо ми не внесемо серйозні зміни у стратегію, ми ризикуємо мати вічну війну. У Путіна немає стимулу брати участь у мирних переговорах, поки він думає, що може перемогти на полі бою. Потрібні зміни в швидкості та мисленні", – наголосив Расмуссен.
Він закликав до розгортання європейських військових в Україні до укладення мирної угоди щодо закінчення війни, назвавши Коаліцію охочих "Коаліцією очікування".
Водночас він підкреслив, що НАТО має допомогти Україні захиститися, "побудувавши повітряний щит, аби допомогти українцям збивати російські ракети і безпілотники". "Держави НАТО, що межують з Україною, можуть бути місцем розташування протиповітряної та ракетної системи на базі НАТО", – зауважив колишній генеральний секретар альянсу.
Андерс Фог Расмуссен. Фото: REUTERS
