Марко Рубіо. Фото: REUTERS/Jonathan Ernst
"Слова Рубіо треба сприймати дуже обережно"
Чому американський держсекретар Рубіо заявляє, що США вичерпали нібито всі санкційні можливості стосовно РФ?
Об’єктивно кажучи, є ще багато різних варіантів для санкцій — абсолютно точно. Вони не можуть цього не розуміти, тому сказане треба сприймати винятково крізь призму якоїсь гри слів, дипломатії, спроби тиснути на європейських партнерів, можливо. Є факти, що США мають приготовлені санкційні пакети, зокрема по фінансовому сектору Росії та інших секторах. Крім того, є дуже цікавий аналіз розбіжностей між санкційними режимами країн Великої сімки. Там дуже чітко показано, що саме не санкціоновано Сполученими Штатами і санкціоновано якимись іншими країнами G7. Тому, я думаю, слова Рубіо треба сприймати дуже обережно. Можливо, це такий натяк, що санкції найближчим часом будуть. Можливо, це просто спроба стимулювати деяких інших партнерів робити більше. Не секрет, що США доволі послідовно тиснуть на Євросоюз, аби він першим приймав більше санкцій. Зокрема, деякі положення 19-го санкційного пакету ЄС з’явилися саме після консультацій з американцями, наприклад, щодо відмови від скрапленого газу. Отже, будемо спостерігати. Зі свого боку, ми продовжуємо давати всім партнерам інформацію, яка стосується і обходу санкцій, і постачання критичних компонентів, і діяльності фінансових інституцій у Росії, а також альтернативних платежів, тобто криптовалютних розрахунків. Крім того, є ще де попрацювати з інфраструктурою тіньового флоту. Що стосується теми нафтодобування, йдеться про сервісну американську компанію Schlumberger — найбільшого надавача послуг із буріння. Ця компанія досі присутня у Російській Федерації. Тому є над чим працювати.
"Зберігати визначальну роль американського долара у глобальній торгівлі"
Як США можуть тиснути на Росію у банківській сфері, можливо, через треті країни?
Тут є дві очевидні цілі для санкцій. Перша ціль для потенційного "удару" — за логікою великих нафтових компаній, які продають нафту, є великі російські банки, які обслуговують ці платежі, починаючи з "Газпромбанку". Це платежі за нафту і газ, вони йдуть на ВПК. Це може потягнути за собою деякі великі фінансові інституції третіх країн, у першу чергу Китаю. А друга потенційна ціль — це не стільки контекст України та Росії, скільки контекст долара. Президент Трамп не раз згадував важливість для нього зберігати визначальну роль американського долара у глобальній торгівлі. І в останні роки ми бачимо спроби перейти до інших способів платежів, це стосується і платіжних систем, і валют. Це цікаво і Росії, і Китаю, і деяким іншим країнам. Тому ми пробуємо обережно використовувати можливий додатковий аргумент для санкціонування російських платіжних систем, російських банків, а також фінансових структур деяких третіх країн, який полягає в тому, щоб захистити роль долара. Думаю, американці вже підготували такий пакет. Чи буде рішення про його впровадження — це відомо лише одній людині.
"Не менше 10 млн барелів російської нафти бовтається у відкритому морі"
Ви наголошували, що РФ може зазнати збитків від санкцій проти компаній "Роснєфть" і "Лукойл" — близько 5,5 млрд доларів щомісяця. Чи залишається незмінною ця цифра? І в якому стані на сьогодні ці санкції, адже була інформація про певні винятки, зокрема для Болгарії?
Виняток надається лише для того, щоб із тим активом можна було щось зробити. Йдеться про Болгарію, Фінляндію, Німеччину, а саме про націоналізацію відповідних активів, які належать або належали "Роснєфті" або "Лукойлу". Наприклад, великий НПЗ у Болгарії, що належить "Лукойлу", не працюватиме під час санкцій, тому, за логікою болгарського уряду, цей НПЗ слід націоналізувати, можливо, з подальшою приватизацією, з тим, щоб він зберігав свою функціональність і не залежав від впливу санкцій. Тому це нормальна історія — для процесу зміни власника необхідно передбачити виняток із санкцій. Щодо втрат, у нас є максимальна оцінка — 5,5 млрд на місяць, які Росія не буде отримувати після того, як санкції запрацюють на повну силу 21 листопада. Звісно, якщо буде повне належне дотримання цих санкцій. Досвід показує, що 80% дотримання — це вже непогано. Я думаю, що це реально, тому що американські санкції щодо "Роснєфті" та "Лукойлу" дуже комплексні, з усіма дочірніми компаніями, вони зберігають багато важелів та ризику для інших компаній, які також можуть опинитися під санкціями. Плюс ми бачимо, скільки сирої російської нафти застрягло в морі — не менше 10 млн барелів умовно бовтається у відкритому морі, тому що її ніхто не хоче купити. Це дуже цікаво, таке зростання відбулося за перші десять днів листопада. Якщо така тенденція триватиме і наступного тижня, то ми будемо розуміти, що санкції працюють дуже непогано, бо Росія не може продавати свою нафту. Наступні декілька тижнів будуть вирішальними з точки зору оцінки впливу санкцій на найближчий строк.
.jpg)
Владислав Власюк. Фото: digest.od.ua
Тобто ефект від санкцій уже відчутний. І окремий напрям — контракти щодо придбання нафти, які підписуються наперед.
Абсолютно точно. Ще в перший тиждень ми бачили зменшення контрактування нафти на 16%, а наступного тижня побачимо нову цифру.
"Офіційні дані Центробанку РФ — зростання у третьому кварталі 0,15%"
Чи є у Росії механізми обходу санкції проти великих нафтових компаній та ще 32 дочірніх компаній, адже йдеться про вертикально інтегровані структури?
Коли Путін або інші урядовці публічно коментують стан справ у російській економіці, то вони це роблять для внутрішньої аудиторії. Що відбувається насправді? Не важко побачити, що у них величезний дефіцит, фактично нульове зростання, і це офіційні дані Центробанку РФ, де вони показують зростання у третьому кварталі 0,15%. Тобто економіка загальмувала і навіть той локомотив, який тягнув ВПК, вже його не тягне. Економіка приходить у рецесію, вільних коштів немає, фонд "благосостоянія" практично вичерпаний. Що робити далі — сказати важко. Тобто економіка почне скорочуватися, це вже доволі очевидний факт. Наскільки довго вони зможуть перерозподіляти внутрішнє навантаження, для того щоб мати можливість витрачати шалені кошти на свою так звану СВО, відомо лише їм. Наше спільне завдання — продовжувати тиснути санкціями, різними видами, зокрема тими, яких завдають Збройні сили України. Наприклад, порт Новоросійська простояв 3-4 днів унаслідок нашої атаки, а це 18-20% всього експорту російської сирої нафти.
"20-й санкційний пакет ЄС стане еволюційним розвитком 19-го"
Що відомо на сьогодні про 20-й пакет санкції ЄС? Чи справді він буде готовий за кілька тижнів?
Буде далі продовжуватися тема енергетики, інших нафтотрейдерів, страхувальників тіньового флоту, танкерів тіньового флоту і, сподіваюся, покупців російської нафти, зокрема Індії. Також буде традиційна тема фінансових санкцій, зокрема альтернативних платежів, думаю, ми там побачимо олігархів, російський ВПК та його постачальників. І можливо, побачимо розширення списку заборон на експорт до РФ. Усе це працює. Думаю, що 20-й пакет стане таким собі еволюційним розвитком 19-го. Навряд чи там буде щось категорично нове. Не забуваймо, що два тижні тому ми побачили обмеження по візах для росіян, а також що триває дискусія про використання російських заморожених активів. Тобто ці великі теми відбуваються паралельно.
Коли Євросоюз оголосив про запровадження обмежень на видачу мультивіз для росіян, то піднялося виття на болотах. Уся імперськість і шовінізм "хороших росіян" прокинулись — і вони почали хейтити Євросоюз. Не Росію, не Путіна, не свою армію, а саме Європейський Союз. Але спосіб відновити зростання економіки Росії, припинити вкачування десятків мільярдів у СВО, спосіб мати можливість нормально подорожувати по всьому світу — усе це в руках росіян. Ідіть і скидайте Путіна!
"Ключова проблема — це Китай"
Хто зараз найбільший помічник країни-агресорки в обході санкцій?
Китай з величезним відривом. Це постачання компонентів, сировини, хімікатів, посередництво у платежах. Від Китаю йде велика поміч Росії. Можна назвати Індію, яка купує російську нафту, також ОАЕ, які часто виступають посередником у різних торгових операціях. Із деяких країн Центральної Азії досі потрапляють компоненти до РФ. Але ключова проблема — це Китай. Вплинути на це можна лише вторинними санкціями проти фінансових інституцій, треба блокувати платежі й викидати з глобального ринку тих, хто бажає працювати з Росією.
