Ілюстративне фото: facebook/agency.for.restoration
У черзі на житло зараз понад 600 тисяч сімей
Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт "Про основні засади житлової політики". Зараз він готується до другого. Що змінює ця житлова реформа для звичайного українця і тих, хто входить у пільгову категорію, наприклад, ВПО?
Я щаслива, що ми в парламенті нарешті підійшли до вирішення житлових проблем. Житловий кодекс, який сьогодні діє в Україні, ухвалювався ще в 1983 році. Застарілі норми призвели до того, що в Україні житло для дуже багатьох людей не є доступним. Повномасштабне вторгнення принесло нові проблеми у вигляді руйнувань, пошкоджень, у вигляді залишених домівок на тимчасово окупованих територіях. Велика війна принесла нам також мільйони українців, які мають статус внутрішньо переміщених осіб і мають величезну проблему саме з отриманням свого житла. Крім цього, ми бачимо чергу, яка сформувалася за роки незалежності і зараз вона складає понад 600 тисяч сімей, які стоять на обліку в різних чергах у різних відомствах і при органах місцевого самоврядування. Ця черга практично не рухається. А якщо рухається, то це якось відбувається в непрозорий спосіб. І інколи люди можуть стояти по 10, 20 чи 30 років і не отримувати своє житло. До питання реформування житлової політики, мені здається, не доходили руки в часи незалежності України, тому дуже добре, повторюсь, що саме зараз ми почали працювати над цим питанням.
"Цей законопроєкт є одним із індикаторів виконання плану Ukraine Facility"
Цей законопроєкт урядовий. Його писала дуже велика фахова робоча група, яка залучала величезну кількість міжнародних спеціалістів, експертів. Це були представники і консультанти Світового банку, Європейської комісії і різних інших міжнародних інституцій для того, щоб створити в Україні таку житлову реформу, таку житлову політику, яка б зробила житло доступним для кожного. Більше того, цей законопроєкт є одним із індикаторів виконання українського плану Ukraine Facility. Нагадаю, що до 2027 року ми виконуємо великі зобов'язання, які стосуються різних індикаторів і нам Євросоюз перераховує 50 млрд євро для підтримки українського бюджету, різних інвестиційних програм, для підтримки наших громад тощо. Визначений індикатор – ухвалити у другому читанні цей законопроєкт на четвертий квартал 25-го року, тому при Комітеті ми створили величезну робочу групу. Вона налічує понад 120 людей. Запросили всіх зацікавлених для того, щоб на друге читання вийшов збалансований документ.
Під час першого читання було дуже багато питань, які стосувалися забезпечення житлом військовослужбовців. Тут хочу всіх попередити, заспокоїти і сказати, що для наших військових діє спеціальне законодавство про спеціальний статус військовослужбовців і їх сімей, яким передбачено і безкоштовне надання житла для військовослужбовців в оренду. І для військовослужбовців буде продовжена приватизація. Для нас військовослужбовці залишаються пріоритетною категорією, яка порівняно з іншими категоріями, буде мати трошки більше пільг. Також зараз ми розглядаємо, щоб цю категорію розширити – внести працівників ДСНС, наших рятівників і представників Національної поліції.
"Для військовослужбовців, Нацполіції і працівників ДСНС приватизація й отримання безкоштовного житла залишиться"
Тут, напевно, треба трішки пояснити. Коли ухвалять цей закон, то втратять чинність Житловий кодекс і закон про приватизацію державного житлового фонду. Це означає, що всі документи про приватизацію втратять чинність і всі автоматично втратять свою власність. І ще однин момент – Служба безпеки України зазначила про необхідність законодавчого врегулювання питань житлового забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, зауваживши, що втрата чинності цих законів фактично унеможливлює реалізацію гарантованих військовослужбовцям права на отримання житла від держави, а відповідно може зумовити втрату стимулу до проходження військової служби. Що можете сказати?
Я ж якраз про це і говорила. Житловий кодекс буде скасований. Приватизація службового житла через рік після вступу в дію цього закону також буде припинена. Для військовослужбовців, Нацполіції і працівників ДСНС приватизація й отримання безкоштовного житла залишиться. Всі інші люди… Ми зараз бачимо купу розслідувань, коли люди отримують службове житло, приватизують його, маючи інколи по декілька квартир і дуже непогані заробітки, але все одно його приватизують і потім продають. А інші люди, наприклад, ті ж ВПО, не мають доступу до житла і сотні тисяч з них станом на сьогодні вимушені жити у тимчасових приміщеннях.
"Службове житло буде мати статус тимчасового житла"
Тобто, цей документ унеможливить подібні речі в майбутньому?
Унеможливить усі ці речі стосовно неправильної, скажімо так, приватизації службового житла. Але приватизація службового житла для військовослужбовців залишиться. А службове житло, згідно з новою житловою політикою, буде мати статус тимчасового житла, яке може надаватися тільки на час служби або роботи тої чи іншої людини. Людина відпрацювала, відповідно, вона це житло здає. І коли приїжджає нова людина на роботу, воно надається їй.
Соціальне житло для ВПО
Що зміниться для внутрішньо переміщених осіб?
Для внутрішньо переміщених осіб взагалі вводиться нова для України норма, новий спосіб забезпечення ВПО житлом. Це буде соціальний фонд житла, соціальне житло. Це те житло, яке можна буде взяти в оренду за досить невелику суму. Ми зараз говоримо про те, що буде аналізуватися дохід кожної родини і оренда не повинна буде перевищувати 25-30% від цього доходу. Соціальним житлом здебільшого будуть володіти громади. І громади будуть ним розпоряджатися, тому що вони знають, скільки до них приїхало ВПО, де їх потрібно розмістити. Більше того, попри те, що сьогодні законопроєкт ще на розгляді, наші європейські партнери, наприклад, Європейський інвестиційний банк уже почав фінансування будівництва соціального житла в 10 громадах. І будемо сподіватися, що коли закон уже буде ухвалений, у громад будуть всі повноцінні права мати таке соціальне житло, ним розпоряджатися. І законом також передбачено, що громада може навіть таке житло надавати безкоштовно, тому що є різні категорії населення, які, можливо, не зможуть оплачувати. Така можливість буде. Та орендна плата, яка буде надходити за оренду соціального житла, буде направлятися в спеціально створений фонд. Він називається "Револьверний фонд і нього гроші можна буде витрачати лише на те, щоб обслужити таке житло, заплатити за його експлуатацію. Якщо там буде згенерована більш-менш велика сума, то можна буде збудувати або придбати нове соціальне житло. Тобто розширити фонд соціального житла для громади. І, до речі, цей законопроєкт не єдиний в реформуванні житлової політики. Наступний закон, який потрібно буде ухвалити, це якраз "Про фонд соціального житла". Потім потрібно буде ухвалити нове законодавство про управління житловим фондом. Тобто вся житлова політика в Україні буде переглянута.
Олена Шуляк. Фото: facebook/ShuliakOlena
Робоча група розглянула 481 із 1916 правок до законопроєкту
До другого читання цього законопроєкту подали десь 3 тисяч поправок. Чого саме вони стосуються і скільки потрібно часу, щоб їх опрацювати?
2924 правки було подано. Тисячу з лишком ми домовилися з представниками однієї опозиційної сили зняти, бо це був "поправочний спам". Зараз у нас 1916 правок і з них десь тисяча також є "спамом". Робоча група станом на сьогодні розглянула 481 правку з 1916. Звичайно, весь "поправочний спам" ми відхиляємо, ведемо з колегами перемовини стосовно того, щоб вони відкликали всі недолугі речі для того, щоб потім, коли законопроєкт вийде на розгляд до комітету, а потім до Верховної Ради, такого "спаму" не було. Зараз у нас йдуть обговорення загальних термінів, йдуть обговорення стосовно того, щоб військовослужбовці, представники Нацполу і ДСНС виводились в окреме законодавство. Йде дискусія, яким чином повинен працювати "Револьверний фонд". Я сподіваюсь, що серпень-вересень робоча група ще попрацює, а вже у жовтні можна буде розглядати безпосередньо на комітеті.
"Жодна реформа неможлива без елементу цифровізації"
Законопроєкт передбачає створення цифрової системи для обліку житлового фонду та управління житловими чергами. Що це буде і як це відбуватиметься?
Мені здається, що в нашій країні вже жодне законодавство, жодна реформа неможлива без елементу цифровізації. Цифровізація зарекомендувала себе як антикорупційний запобіжник, як система, яка дозволяє планувати більш ефективно певні речі. Тому в реформі житлової політики і передбачений такий великий цифровий механізм – це велика аналітична цифрова платформа, до якої будуть вноситись не просто дані про черги, про житловий фонд, а там буде інформація і про всі програми. Тобто про муніципальні програми, місцеві програми, про державні програми. Про те, як працювати з "єОселею" і хто з органів місцевого самоврядування компенсує по "єОселі" чи іншій програмі відсотки тощо. І взагалі людина, яка захоче поліпшити свої житлові умови, буде заходити в цю програму, реєструватися… Вся інформація, яка вже міститься в інших реєстрах, просто буде аналізуватися за допомогою цієї аналітичної платформи, яка й запропонує найкращі варіанти. Для когось вона запропонує фінансово-кредитні механізми, наприклад, "єОселю", можливо якийсь лізинг з правом викупу тощо. Для когось, коли вона проаналізує і побачить низький дохід, запропонує виключно соціальне житло. Для когось можливо будуть пропозиції від роботодавців і буде запропоноване службове житло з можливістю переїзду. Таким чином і людина буде отримувати більше варіантів для того, щоб ухвалювати рішення, і держава буде мати всю інформацію в єдиному місці для того, щоб взагалі планувати і прогнозувати.
Національна житлова стратегія
До речі, питання планування і прогнозування також закладено в цьому законопроєкті. Згідно із цим законопроєктом, в держави повинна бути Національна житлова стратегія, щоб було відповідне бачення, як буде розвиватися житловий фонд в Україні. Більше того, кожний регіон з урахуванням своїх особливостей і національного бачення буде розробляти свою житлову регіональну стратегію. Це буде вже відповідне планування для того, щоб бачити, чи потрібно в якомусь регіоні щось будувати, чи, можливо, навпаки потрібно в цей регіон запрошувати молодих спеціалістів, бо там існує вже фонд житла тощо.
"Понад 90% всіх угод, які стосуються орендного ринку – у "сірій зоні"
Коли ухвалять цей закон і чи вдасться ним вдосконалити ринок оренди житла?
Ми вже неодноразово говорили про оренду житла. В цьому законопроєкті, звичайно, є теми, які стосуються оренди житла. Але якщо ми хочемо, а ми дуже хочемо зробити так, щоб орендне житло вивести із "тіні"… Ми сьогодні чітко розуміємо, що більш ніж 90% всіх угод, які стосуються орендного ринку, перебувають у "сірій зоні" Тому що ті, хто надають житло в оренду, не дуже хочуть сплачувати податки. А вони досить високі сьогодні – це 18% ПДФО і 5% військовий збір. А ті люди, які беруть житло в оренду, залишаються незахищеними, тому що всі ці договори не є офіційними. І якщо там, не дай Боже, щось трапляється, то ці люди без жодних прав і навіть не знають, куди їм йти і яким чином розбиратися з тим орендодавцем. Тому цього закону буде замало. На мою думку, потрібно буде вносити зміни до Податкового кодексу для того, щоб змінювати оподаткування саме в цій сфері, бо воно на сьогодні досить високе. У нас є статистика. Торік уряд розробляв відповідну програму щодо надання субсидій людям, які надають житло в оренду для ВПО. Програма дуже гарна, але нею користується дуже невелика кількість людей, тому що, повторюсь, високі податки. По-друге, не завжди є відповідна довіра, що потрібно саме за такими договорами надавати в оренду. Для того, щоб це правильно простимулювати, звичайно, потрібно спочатку створити такі умови, щоб всі хотіли це робити. Тому попереду ще багато роботи, щоб врегулювати повністю орендний ринок і вивести його "з тіні".
Комплексний план просторового розвитку
Президент підписав законопроєкт № 9549 щодо використання земельних ділянок для розбудови цифрової інфраструктури. Що саме він передбачає і чим він важливий?
У 2021 році ми робили досить велику реформу і з 1 січня 25-го року всі українські громади вже повинні були мати нову розроблену сучасну містобудівну документацію. Тобто комплексний план просторового розвитку. Вона в собі об'єднує і частину землевпорядної документації, і частину містобудівної, і є своєрідним "статутом розвитку громади". Звичайно, повномасштабне вторгнення зруйнувало плани багатьох і багато громад не встигли виконати цю роботу. Хтось просто її не хотів робити, в когось не було коштів, а для прифронтових територій розроблення такого документу зараз точно не в пріоритеті.
Що це означає на практиці?
Із 1 січня 2025 року практично більшість інвестиційних проєктів, проєктів будівництва зупинилися, тому що громади не встигли розробити нову документацію. Тому була правка до цього закону і перенесли термін на 1 січня 2028 року. З одного боку, це дає відповідний термін для громад швиденько зібратися і почати розробляти, а з іншого – це говорить про те, що до 1 січня 2028 року ми ще будемо жити за дуже застарілими документами. Наприклад, Київ не розробив план просторового розвитку і живе за Генпланом, який починали розробляти ще в 1997 році. Звичайно, він не відповідає сучасним реаліям, викликам. До цього Генплану Києва постійно вносяться зміни через детальні плани території тощо. Але я би хотіла донести думку, що не потрібно зупинятися. Якщо ми хочемо розвиватися сучасно, за новими правилами, без хаотичної забудови, то потрібно публічно розробляти таку документацію, залучати громадськість, викладати її потім на Містобудівний кадастр, щоб всі бачили – тут можна будувати, тут зелені зони, тут культурна спадщина тощо.
"Потрібно планувати свою діяльність і позбавлятися від хаотичної забудови"
Ще є законопроєкт № 13437, який стосується прифронтових територій і передбачає, що плани просторового розвитку відтерміновується до дня скасування воєнного стану +3 роки. Що з цим проєктом і, власне, чому папери важливі?
Важливі тому, що потрібно планувати свою діяльність і якось уже позбавлятися від хаотичної забудови. Цей законопроєкт ухвалений в результаті широких обговорень на Конгресі місцевих і регіональних влад. Їх організовував офіс Конгресу. Були присутні десь 1700 людей на зв'язку. І ми вирішили, що для тих громад, які не на прифронтових територіях, а в центральній, у західній частині України, термін перенесення такого документу – це 1 січня 2028 року. А для прифронтових громад цей термін повинен бути подовжений – це буде 3 роки після закінчення воєнного стану. Бо для цих громад, повторюсь, на першому місці все ж стоять більш критичні і пріоритетні питання, які пов'язані з тим, як відновитися від російської навали, пошкоджень і як повернути людей, ніж розробляти документ. Цей документ досить дорогий, як і будь-який якісний документ. Тому для прифронтових громад розробка такого документу буде перенесена на трошки більший термін.
