Президенти України та США Володимир Зеленський і Дональд Трамп. Колаж з фото Getty Images/AFP Alex Wroblewski, а також з фото AFP/Tetiana Dzhafarova
"Сподіваюся, це не перетвориться на чергову циркову виставу, які так любить влаштовувати чинний президент США"
Президент Зеленський вже заявив, що для нього є неприйнятними окремі вимоги Путіна, передусім про те, що ЗСУ добровільно залишать не окуповану Росією територію Донецької області, віддадуть її Путіну як подарунок. У даному разі Путін нібито відмовляється захоплювати решту територій Херсонської та Запорізької областей, тобто робить "поступку". Така викривлена пропозиція з боку Путіна. Трамп сказав, що він пропонуватиме таке вирішення територіальних питань, але не факт, що Зеленський погодиться. Чого ви очікуєте від завтрашньої розмови лідерів США, Європи та України?
Я сподіваюся, що оскільки були запрошені, крім президента України, і лідери Європи, то це не перетвориться на чергову циркову виставу, які так любить влаштовувати чинний президент США, а буде більш предметна і змістовна розмова заради досягнення цілей. Можливо, Трамп презентує ті пропозиції, з якими приїхав до нього Путін, і ці питання будуть обговорюватися. Але насправді там достатньо мало що може бути питанням для обговорення. Формулювання про те, що має бути укладена всеохоплююча угода, а не якісь домовленості про припинення вогню, це якраз ті деталі, в яких ховається диявол. Тому що уявити собі швидке укладання і підписання всеохоплюючої угоди між Україною та Росією зараз достатньо складно.
Якщо ми проаналізуємо війни після Другої світової, то переважна більшість із них завершувалися якимись домовленостями про припинення вогню, перемирʼя тощо. І це не випадково, що досі немає мирної угоди за підсумками Корейської війни, війни на Кіпрі та цілої низки інших війн. Тому що мирна угода означає повне врегулювання усіх питань, які стоять між державами, включно з фінансовими. Нікуди не діваються питання компенсацій та виплат за те, що відбулося в результаті цієї війни. І росіяни, мабуть, вимагатимуть ще те, щоб Україна відмовилась від фінансових претензій до них. Йдеться також про остаточний статус територій, а не про статус просто у форматі припинення вогню. Ще є багато інших питань. Саме тому переважна більшість війн не завершуються зараз мирними угодами, бо це дуже складно. А на ті мирні угоди, які реально укладаються, наприклад, домовленості, що послугували основою для мирної угоди між Ізраїлем та Єгиптом, пішли роки — на їх розробку та ухвалення. Отже, Путін цією заявою про всеохоплюючу угоду одразу нівелює все інше. Він каже, мовляв, ми будемо зараз розробляти мирну угоду. Направимо до Стамбула делегації, вони там будуть нескінченно довго сперечатися, а ми тим часом продовжимо воювати. А Трамп буде казати, що я посадив сторони за стіл переговорів, вони тривають, треба прискорити розробку мирної угоди. А як її прискорити, якщо в багатьох моментах позиції сторін протилежні? Тобто якщо розробка цієї мирної угоди відбувається без припинення вогню, то це означає, що Росія продовжує бойові дії (саме цього хоче Путін), а формально на Заході можуть говорити: переговори ж тривають, значить все нормально. У цьому, я вважаю, найголовніший ризик цієї ситуації.
"Шлях остаточної угоди про врегулювання — це шлях у нікуди"
Ви слушно нагадали, що мирна угода не завжди збігається із закінченням війни. Яка ж стратегія зараз найвигідніша для України? Переконати Трампа, що його перепусткою до Нобелівської премії може бути щось інше, а не мирна угода?
Так, Україна має піднімати ті документи, які були укладені зі Сполученими Штатами у березні цього року. Тоді українська та американська делегації у Саудівській Аравії домовилися, що спільна позиція така: безумовне припинення вогню. Крапка. Це була офіційна позиція України і США увесь цей час, аж до цих переговорів на Алясці. І раптом Трамп каже, що ми домовилися — має бути всеохоплююче врегулювання. А як же те, про що ви домовлялися з Україною? Ви його викинули на смітник? Який тоді сенс із вами щось підписувати, якщо навіть власну позицію ви можете змінювати по кілька разів, навіть якщо вона узгоджена і підписана? І мабуть, треба наголошувати на тому, що підписання тієї спільної позиції було не випадковим, тому що безумовне припинення вогню — це найшвидший спосіб реально завершити бойові дії, а отже, де-факто завершити чи призупинити війну. А якщо ми говоримо про якесь всеохоплююче врегулювання, то воно може тривати роками, і нічого не принесе Трампу в контексті його амбіцій на статус великого дипломата та лауреата Нобелівської премії. Тому що швидко розробити та ухвалити мирну угоду — це просто неможливо. Навіть за відсутності вагомих суперечностей цей складний документ може розроблятися роками. А в нашому випадку цей потенційний документ майже весь складається із суперечностей. Я б особисто акцентував увагу, що потрібно повертатися до логіки припинення вогню і вимагати цього від росіян. Не треба розстеляти червоні доріжки, а треба на росіян тиснути. Без тиску від них ви нічого не добʼєтесь. Усі маніпуляції Путіна сьогодні спрямовані на те, щоб продовжити війну і домогтися свого. Україні треба буде спиратися на спільну позицію з європейськими партнерами, робити все максимально спокійно та виважено. Треба памʼятати головне: шлях остаточної угоди про врегулювання — це шлях у нікуди.
"Він же абсолютно шизонувся на ідеї несправжності України, а ви пропонуєте укладати з ним угоди?"
Обговорюється також так зване письмове зобовʼязання Путіна про те, що він не нападатиме на Україну та Європу. Що це за документ такий?
Думаю, що "письмове зобовʼязання не нападати" — це, можливо, публіцистичний зворот для медіа. Гіпотетично він міг би називатися "протокол" або "меморандум". Але у Путіна вже були зобов’язання не нападати на Україну і на інші держави, існує купа документів, які не були денонсовані на початок війни у 2014 році або ж на початок повномасштабного вторгнення у 2022-му.
Петро Олещук. Фото: Interfax-Ukraine
Наприклад, Великий договір про дружбу і співробітництво, який підписували президенти Кучма і Єльцин. Пригадуємо ту фразу Єльцина: "Встав уранці — і подумав, що я зробив для України?".
Або міждержавний договір про кордони, який підписав уже Путін, або той же Будапештський меморандум. І багато інших документів, які Росія прямо порушила. Тому я не розумію, що може завадити росіянам порушити будь-який інший папірець, який вони підпишуть. У них завжди є ідеологічне обґрунтування.
Останнім часом у ЗМІ фігурував такий момент, що Путін на зустрічі з Трампом нібито приніс якісь карти та інші документи, які, з точки зору Путіна, повинні доводити штучність української держави. Я би використав цей момент і наголосив на ньому, мовляв, дивіться — він же абсолютно шизонувся на ідеї несправжності України, а ви пропонуєте нам укладати з ним якісь угоди? Очевидно, він їх завтра порушить, бо вважає, що Україна — це не справжня держава. Ми постійно акцентуємо увагу на тому, що росіяни — імперці, які просто відкидають право України на існування, їх не цікавлять якісь конкретні території чи гарантії, щоб Україна не вступила в НАТО, а вони так сильно цього бояться. Нічого подібного. Вони зараз все що завгодно підпишуть, а потім скажуть: це все одно несправжня держава, тому ми не зобов’язані це виконувати.
"Немає десь вивіски російською — і Путін знайде "підстави" для нової агресії"
Щодо мовного питання. Путін, звісно, наполягатиме на офіційному статусі російської мови. Українське суспільство зараз тотально проти цієї ідеї, а що влада? Чи є у неї готовність іти на ці вимоги?
Ніхто не піде на умови, які є токсичними з точки зору політичної підтримки. Але окремі політики знову почали просувати тему російської мови і захисту російськомовних. І це вигідно Путіну, бо такі норми дали б йому змогу в майбутньому активно втручатись у внутрішні справи України, наприклад, розпочати "СВО"-2, бо десь там російська мова нібито не вживається. А росіяни дуже вправно вміють перетворювати захист прав на винятковое становище російської мови. Немає десь вивіски російською — права російськомовних порушені. І Путін знайде "підстави" для нової агресії.
Я би тут аргументував просто. Україна вступає до Євросоюзу. Відтак вона буде спиратися на відповідні європейські документи, які захищають у тому числі й різноманітні мовні права різноманітних мовних меншин. Тож після вступу Україна керуватиметься європейськими нормами, а в разі їх порушення будь-хто може звертатися до Європейського суду, щоб відновити свої права. Якщо Росія хоче захисту російської мови та російськомовних в Україні, то вона повинна сприйняти шлях України до Євросоюзу як доконаний факт.
КОНТЕКСТ
Спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф заявив 17 серпня, що американський та російський лідери під час саміту на Алясці домовилися про "надійні" гарантії безпеки для України, зокрема про захист за аналогом 5 статті НАТО. Про це Віткофф сказав в ефірі американського телеканалу CNN. Віткофф назвав ці гарантії такими, що змінюють "правила гри". Спецпредставник Трампа стверджує, що у межах укладення потенційної мирної угоди Путін також погодився "законодавчо закріпити", що РФ не нападатиме на будь-яку іншу "територію" в Україні або в Європі. Також, за словами Віткоффа, очільник Кремля нібито "пішов на деякі поступки" щодо п’яти регіонів України. Спецпредставник не назвав конкретних деталей, лише зазначивши, що тим самим РФ "не поглинатиме" всі українські території, і що тепер Кремль розглядає "обмін територіями" на нинішніх лініях зіткнення на фронті, а не на адміністративних кордонах "принаймні деяких з п’яти регіонів" України.
Крім цього Віткофф підкреслив, що Вашингтон не нав'язує Києву рішення про можливі територіальні поступки, а лише виступає в ролі посередника між українською та російською сторонами.
Ці питання будуть обговорюватись під час зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі 18 серпня, на якій також будуть присутні низка європейських лідерів та генеральний секретар НАТО Мак Рютте, зазначає Суспільне.
Тим часом президент Франції Еммануель Макрон після участі в онлайн-конференції лідерів держав "Коаліції рішучих" заявив 17 серпня, що Росія не прагне миру. Насправді, констатує Макрон, Путін хоче капітуляції України. Заяву Макрона наводить французький телеканал BFM TV. "Ми хочемо миру: міцного, тривалого миру, якому передуватиме повернення полонених, невинних людей, і який поважатиме суверенітет та територіальну цілісність усіх країн", — наголосив лідер Франції. "Є лише одна держава, яка пропонує мир, що буде капітуляцією: Росія", — резюмував Макрон. Разом із іншими європейськими лідерами президент Франції прямує до Вашингтона, де 18 серпня, як планується, вони зустрінуться із президентом США Дональдом Трампом та українським лідером Володимиром Зеленським.
17 серпня Зеленський відвідав Брюссель та зустрівся із головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і взяв участь в онлайн-конференції "Коаліції охочих". Він підкреслив, що "Коаліція охочих" підтримує Київ та погоджується, що кордони держав не мають змінюватись "силоміць". "Усі підтримують, що ключові питання мають вирішуватись за участю України у тристоронньому форматі: Україна, США, російський керівник", — сказав Зеленський. Також він назвав "історичною" озвучену Трампом готовність США взяти участь у гарантіях безпеки для України.
"Гарантії безпеки за результатами нашої спільної роботи мають бути дійсно дуже практичними й давати захист на землі, у небі та на морі, а також мають розроблятись за участю Європи", — додав Зеленський.