Ілюстративне фото із сайту Pixabay
Мінімум наповнення водосховищ фіксується, як правило, в середині березня
Пане Вікторе, від чого залежить обсяг води у водоймах? На що зараз звертає увагу Укргідроенерго? Чи справді ситуацію можна вважати загрозливою?
Обʼєм води у водосховищах залежить як від природних чинників, так і від того, як ці водосховища експлуатують. У коливаннях водосховищ можна виділити три часові складові.
► Перше – коливання протягом доби, адже вночі, як відомо, вода гідроелектростанціями практично не скидається, тому, приміром, у Київському водосховищі на кілька сантиметрів рівень води зростає, натомість у місті Києві — знижується.
► Крім того, можна говорити про коливання протягом тижня. В суботу-неділю гідроелектростанції працюють менше, тому що менші потреби в електроенергії. Відповідно, на вихідних відбувається накопичення води, а в понеділок гідроелектростанції починають більше працювати і на кінець тижня водосховища трохи спрацьовуються.
► Але найбільші коливання характерні для річних або сезонних змін і тут треба враховувати те, що найбільша водність більшості річок — це друга половина весни. Найбільші наші потреби для зрошення, водного господарства — це липень-серпень, а в електроенергетиці доволі значними є потреби в грудні-січні.
Тому режим роботи водосховищ є таким: після того, як закінчилося водопілля (як правило, наприкінці травня), водосховища є повністю наповненими. Потім, коли починається спекотна погода, зрошення, водосховища потрохи спрацьовуються. Однак у зиму треба увійти таким чином, щоб у водосховищах залишалося доволі багато води, адже це той період, коли електроенергії потрібно найбільше. Тому взимку водосховища поступово спрацьовуються і цей мінімум фіксується, як правило, в середині березня, напередодні початку чергового водопілля, коли вода починає прибувати і водосховища поступово знову відновлюються.
Зима була малосніжною, але поступово водосховища наповнити вдалося
А наскільки на ситуацію вплинуло те, що було мало снігу? Чи відчуваємо ми наслідки того, що як слід не поповнювалися водойми?
Так, треба згадати, що ця зима була малосніжною. У водосховища мало надійшло води і, відповідно, гідроенергетика від цього постраждала, тому що не було чим виробляти електроенергію. Однак поступово водосховища таки вдалося наповнити. В цьому можна переконатися, дивлячись на супутникові знімки.
А наскільки такі дефіцити можуть поповнювати дощі? Як це розподіляється в просторі, коли десь випадає чимало дощів, а десь у цей час посуха?
У нас основним обʼєктом, з якого забирається найбільше води і який має найбільше значення для України, є річка Дніпро. Більша частина стоку Дніпра формується на території Росії та Білорусі, тому тут треба звертати увагу на ці дощі. На щастя, існують ресурси, які дають можливість подивитися на те, які дощі були на території згаданих держав місяць тому чи два. Червень та липень були доволі дощові і це, зрештою, дозволило ці водосховища наповнити.
Стосовно ж території України, зокрема й її південних частин, то тут основну роль відіграють дощі, які випадають у нас. Наприклад, річки Південний Буг чи Рось — це суто українські річки, їхня водність залежить тільки від опадів, які випадають на території цих річкових басейнів. Якщо дощів мало, то багато річок зменшили водність, а деякі — або перестали текти, або пересохли зовсім.
В Україні більше тисячі водосховищ
Пане Вікторе, а скільки на сьогодні в Україні водосховищ і в якому вони стані?
У нас приблизно 40 тисяч ставків і трохи більше тисячі водосховищ, враховуючи водосховища в Криму та на окупованій території Донецької та Луганської областей. Тим не менше, переважна більшість — це наші західні області. Водосховища створювалися десятиліттями, деякі — навіть у ХІХ столітті, й використовуються для різноманітних потреб — гідроенергетики, водопостачання, риборозведення та відпочинку людей.
"На нас очікує поступове настання маловоддя, особливо в південній частині України"
А як стосуються українських водосховищ та водойм зміни клімату?
Підвищення температури повітря супроводжується зменшенням концентрації розчинених газів, в тому числі кисню. Тому традиційно влітку, особливо в найспекотніші дні, трапляється таке негативне явище як замори риби. Передусім це трапляється на півдні України, де температура води може підніматися до 35 градусів. Це один аспект змін клімату.
.jpg)
Віктор Вишневський. Скриншот із відео
Другий аспект — за період інструментальних спостережень, які в Україні тривають майже 140 років, температура на наших територіях підвищилася приблизно на 3 градуси. Що таке 3 градуси? Наприклад, відмінність у середній температурі між Києвом і Одесою менше 2,5 градусів. Це означає, що підвищення температури на території України на 3 градуси – це наче територія України змістилася на 500 км на південь. А кількість опадів на території України майже не змінилася. Це наводить на думку, що випаровування мало збільшитися і тієї води, яка колись випадала на нашу територію, на сьогодні фактично стає менше. Поступово зменшується водність річок, а деякі — взагалі припинили своє існування. Це ті реалії, з якими Україна вже стикнулася і які, на жаль, прогнозуються на майбутнє. Тож на нас очікує поступове зростання посушливості і настання маловоддя, особливо в південній частині України.
Лідерами зі зрошення є дві області — Одеська та Черкаська
А як змінюється сільське господарство залежно від того, що у нас відбувається з водоймами та кліматом?
Відомо, що в нас за останні 2-3 десятиліття змінилася сфера вирощування культур. Соняшник заполонив більшість регіонів України, включно з Волинню, Рівненською областю. Культури, які потребували доволі багато води, виходять з ужитку. Сільське господарство тепер враховує кліматичні зміни, але й повертається увага до зрошення. Зрозуміло, що зараз воно є незрівнянно меншим, ніж ще 5 років тому, передусім через те, що була зруйнована Каховська ГЕС 6 червня 2023 року. Адже саме з цього водосховища забиралося найбільше води і зрошувалося в Криму, Херсонській області, Дніпропетровській та Запоріжжі. Тепер лідерами зі зрошення є дві області — Одеська та Черкаська. Забір води із Росі та її приток певною мірою позначається на тому, що водність Росі різко зменшилася.
Тож водність не дає нам особливих змін на малу гідроенергетику?
Кліматичні зміни показують, що до цього треба підходити з песимістичними настроями. Натомість зростає сонячна радіація і це певний поштовх для розвитку сонячної енергетики, яка бурхливо розвинулася за останні 10 років.
Зруйноване росіянами Каховське водосховище: верби заввишки 3 метри
А що з дном греблі Каховського водосховища? Що там відбувається?
Більша частина водосховища заросла вербою. Я здивований, наскільки природа потужна: я був там в червні минулого року і бачив вербу заввишки 3 метри. Це неймовірний приріст. Зараз вона, звичайно, стала ще вищою, однак не може 30-40 дерев рости на одному квадратному метрі. Тож з кожним місяцем і роком кількість дерев, які ростуть на дні, буде зменшуватися. Водночас залишатимуться найпотужніші дерева, які будуть забирати всі наявні ресурси речовин, які там ще залишилися. Водночас залишилися карти та аерофотознімки, які показують те, як виглядало Каховське водосховище до його створення, й на них видно, що лісу там було зовсім мало. Ба більше, на дні вже спущеного водосховища можна було побачити лісосмуги.
Зверну увагу, що при аналізі тих карт мені не вдалося побачити жодного села. Обʼєкт, який називався "великий луг" або "внутрішня дельта Дніпра" мав таку властивість, що кожної весни заливався водою. Відповідно, проживання на цій території було неможливим. Вода сходила, місцеві люди на човнах перебиралися на цю землю, починали вирощувати городину, утримувати худобу. Це тривало до пізньої осені. Проте, повторюся, сіл там не було і сільське господарство було обмеженим.
Тож можна сказати, що все повертається на початок?
Тепер доведеться внести деякі коригування через кліматичні зміни. Підвищення температури в Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській областях на 3 градуси — це незрівнянно більше випаровування й потреб у воді для того, щоб виростити будь-що, в тому числі природну рослинність. Її буде неминуче менше, ніж напередодні створення Каховського водосховища.
