Ростислав Пилявець. Фото: Володимир Загребельний/АрміяInform
Як закінчилася Друга світова війна?
Друга світова війна – це найбільший воєнний конфлікт в історії людства. Саме в цей день останній союзник Німеччини Японія капітулювала. Це є завершенням, хоча бойові дії ще продовжувалися довго. Окремі гарнізони трималися ще кілька років. Так само як ми вважаємо, що у Європі війна завершилася 8 травня. Ні, вона тривала довше. Ще 15-17 травня на території сучасних країн Балтії були німці. І дехто не складав зброю до кінця місяця. Тобто 2 вересня 1945 року – це офіційна дата підписання акта про беззастережну капітуляцію. Для світу це означало багато. Це був злам всієї існуючої системи.
Які були втрати у Другій світовій війні?
Ніколи не можемо говорити про точні втрати. Вперше про втрати у війні сказав сам Сталін, що загинуло сім мільйонів радянських людей. Це була перша цифра. За Брежнєва вона вже складала понад 20 мільйонів. Горбачов озвучив 28 мільйонів. У Думі РФ була цифра 42 мільйони. Дві країни, які не можуть порахувати свої втрати – це колишній Радянський Союз і Китай.
Тому що в цих країнах була зневага до одного окремого людського життя?
І це теж. Але тут питання ведення обліку. В армії є журнали бойових дій. В них все чітко. З цивільними втратами складніше. Є кілька різних методів обчислення цих втрат. У Радянському Союзі понад 50 мільйонів загиблих, серед них українців від 5 до 10 мільйонів. Найбільш вірогідною, як на мене, є кількість 7,5-8 мільйонів. Деякі дослідники пишуть, що більше загинуло цивільного населення, ніж військових. Але насправді ця кількість приблизно однакова.
Чому зараз побутує думка, що російсько-японський конфлікт не завершено?
Вони справді не укладали мир. Це питання Курильських островів. Японці наполягають на поверненні як мінімум ще двох південних островів. Москва категорично не погоджується. Японія також не погоджується визнати цей статус-кво. У 1941 році у Японії і СРСР був пакт про ненапад. Проте Радянський Союз його порушив і в серпні 1945 року почав війну проти Японії. Порушення міжнародних угод – це традиція Росії з давніх-давен.
Наскільки створення ООН було дійсно революційним кроком? І наскільки це сприяло потім впевненості людства в тому, що подібні глобальні конфлікти вже ніколи не повторяться?
Після Першої світової війни була створена Ліга Націй, яка проіснувала недовго. Радянський Союз був виключений з Ліги Націй в 1939 році через напад на Фінляндію. Потім була створена ООН на нових засадах. Проте були закладені міни уповільненої дії – вето. Одна країна Радбезу може накласти вето на рішення всіх інших. Потрібно докорінно реформувати ООН. А тоді це був дуже прогресивний крок вперед і єдиний шлях, щоб закріпити результати Другої світової війни.
Як пересічний українець сприймав Другу світову війну?
Однозначно сказати складно. Німці відпустили з полону від 300 до 500 тисяч людей – червоноармійців, переважна більшість з яких були українцями. По-перше, вони були не готові до такої кількості полонених. На початок нападу Німеччини на Радянський Союз Червона армія складала понад 5 мільйонів людей. З них до кінця 1941 року в полон потрапило 3,8 мільйони людей. Німці не були готові до такої кількості полонених. Вони відпускали тих, чиї родини проживали на підконтрольних німцям територіях. Саме українців, білорусів вони відпускали. Частину з них потім відправили працювати в Німеччину. А частину в 1943-44 роках мобілізували "Совєти". Мобілізація 1943-го – початку 1944-го була страшною. Хапали навіть 16-річних хлопців, при тому, що мобілізаційний вік був 19-49 років.
Скільки було українців у знакових битвах, наприклад під Сталінградом тощо? Як вони себе проявляли?
Тоді, як і зараз, українці вважалися одними з найкращих воїнів. Всього понад 11 тисяч людей отримали звання Героя Радянського Союзу. Серед них 2,5 тисячі складали українці. Серед генералітету понад 25% складали українці. Мати українців у складі своєї армії мріють навіть росіяни.
Ростислав Пилявець і Наталія Грабченко в студії Радіо Культура
Яке зараз ставлення суспільства до УПА? Чи на сьогодні ми правильно проартикулювали для суспільства цю історію і всю нашу вдячність цим неймовірним людям?
Правильно. Але, на жаль, і донині в окремих випадках трапляється неоднозначне ставлення до УПА. Героями зараз більшість населення вважає ОУН-УПА. Раніше ці відсотки були дуже скромні. Тобто ми рухаємося в правильному напрямку. Бандерівці – це була лише одна гілка українського визвольного руху. Були й інші гілки. Тут потрібно знайти консенсус, а не казати, що "ми бандерівці". Вони були молоді, рішучі й найактивніші. Росіяни називають Бандеру зрадником, проте він ніколи не присягав на вірність Росії. Він завжди служив українському народу. Бандера був прапором, за яким йшли. Реальною постаттю був Шухевич. Він очолював УПА. Після нього був Кук.
Маючи приклад Японії із застосуванням ядерної зброї, чому людство не вивчило цей урок, що ядерна зброя – це однозначне зло і не можна дискутувати навіть приблизно на цю тему?
Так, це зло. Але якби не було цього зла, було б інше зло. Зло породжує зло. Якби всі країни разом відмовилися від ядерної зброї… але це неможливо. Україна спробувала це зробити. Проте інші країни на це не пішли. Вони розуміють, що ядерна зброя – це сила і статус.
Друга світова війна посилила термін "Голокост" реальними трагічними подіями і людськими жертвами. Це один із моментів, які ми із соромом згадуємо, оскільки одні вбивали, а інші мовчали.
Так. Серед українців теж такі були. Хтось мовчав, а хтось брав участь у вбивствах. Але також були і ті, хто переховував євреїв. Серед 8 мільйонів українських втрат у Другій світовій війні понад мільйон складали жертви Голокосту. Жертви Голокосту – це не тільки євреї. Це роми, українські патріоти тощо. За таке не просто карати треба, за таке потрібно викреслювати з історії. "Ніколи знову" – це гарне гасло, але це гасло бездіяльності. Потрібно протистояти цьому, щоб цього не сталося. Активно діяти всупереч намаганням ворога.
Друга світова війна закінчилася капітуляцією агресора, а не перемир’ям. Зло було покаране. Чому тоді США сьогодні вдають, що можна якось інакше?
Ми говоримо не про США, а про Трампа і його оточення. Тоді світ був рішучий, тому що Гітлера не стало, нацистський режим був зламаний. Сьогодні ситуація інша. Зло живе.
