Ілюстративне фото zn.ua
"Тектонічний зсув у ставленні партнерів до зовнішньої допомоги: відтепер це експорт послуг безпеки"
Продовжуємо аналізувати проєкт Державного бюджету на 2026 рік. Як це було і в трьох попередніх бюджетах, левову частку ми витрачаємо на оборону. Тобто головне завдання бюджету 2026 року ― це також оборона. На які цифри ви звернули увагу? Адже йдеться про величезний грошовий пласт ― 4 трлн і понад 750 млрд у нас видаткова частина, а решту потрібно буде шукати.
Звісно, більше 40 млрд доларів ми очікуємо зовнішньої допомоги, і для половини з них вже абсолютно чітко зрозумілі джерела і програми. Друга половина ― це питання найближчих місяців, яке зараз пропрацьовується. Робота щодо цих 20 млрд відбувається досить активно, європейські партнери готові надавати ці кошти, і сьогодні ми чекаємо твердих офіційних запевнень, які вже матимуть силу закону. Дуже цікаво, що зараз починається зміна у ставленні наших партнерів до цього джерела зовнішнього фінансування, яке покриває майже половину видатків державного бюджету. Відтепер це ставлення ― як до експорту послуг безпеки. Тобто зовнішнє фінансування відбувається не тому, що партнери нам щось дарують і що вони філантропи, а тому, що вони зацікавлені у безпеці Європи. У тому, щоб Україна захистила себе, і тоді Європа також буде у безпеці. Я б сказав, що це тектонічний зсув у ставленні до цієї зовнішньої допомоги. Він відбувся, на мій погляд, минулого року, а у 2025-му він стає на стабільні рейки, і саме тому я впевнений, що друга половина зовнішнього фінансування, яка сьогодні має вигляд проєктів, буде затверджена до кінця цього року і в першому кварталі наступного.
"Ми маємо воювати за чужі гроші"
Уряд планує наступного року витратити на оборону близько 2 трлн 800 млрд грн, що практично дорівнює усім доходам бюджету від податків та зборів. Згідно із Проєктом, витрати на оборону зростуть на майже 170 млрд грн і становитимуть близько 27% ВВП. Можливо, наступного року з’являться механізми для залучення грошей на оборону від наших партнерів?
Ми дуже активно використовуємо кошти наших партнерів на сектор оборони і безпеки. Крім того, ми маємо розуміти, що фінансова допомога для цивільних секторів за рахунок обігу в економіці генерує додаткові податки, які також використовуються для оборони. Фактично, це непряме фінансування. Тобто ми дійсно воюємо за чужі гроші, і це прекрасно, що за чужі. Адже навіть у мирні часи різниця у ВВП з Росією у нас була приблизно у десять разів. Це означає, що фізично ми не можемо воювати за власні кошти. І коли хтось каже, що ми маємо підвищувати податки і воювати за власні кошти, то це економічна диверсія. Якщо вже сталася війна, то ми маємо воювати за чужі гроші. Наша власна економіка не повинна піддаватись надмірному податковому тиску, тому що вона зберігає можливість мирному населенню нормально існувати, а надмірне податкове навантаження економіку вбиває. Томи ми маємо просити і навіть вимагати від наших партнерів більше грошей, більше зброї, щоб усе це отримувати не з власної економіки, а ззовні. Тоді ситуація буде більш-менш збалансованою, державні інституції будуть зберігати стійкість, а люди зберігатимуть свій добробут, наскільки це можливо в умовах війни. Для цього ми маємо постійно доводити нашим партнерам, що ми витрачаємо кошти їхніх платників податків ефективно, що ці кошти не розкрадаються, а перетворюються у знищені російські збройні спроможності, зокрема йдеться про знищення об’єктів, які підживлюють можливості держави-агресорки нападати на Україну і створювати загрозу Європі. Останні події у Польщі та Естонії абсолютно чітко доводять, що плани Путіна не закінчуються Україною. Маємо правильну нагоду нагадати про це нашим партнерам і вимагати від них більше грошей.
"Соціальні виплати і прожитковий мінімум ― це дотичні речі до компенсації інфляції"
Проєкт бюджету передбачає зростання до 10% головних соціальних стандартів, себто прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати. Мінімальну зарплату пропонують підвищити з 8000 грн до 8647 грн, а прожитковий мінімум з 2920 грн до 3209 грн, підвищується також мінімальна пенсія. Це ми наздоганяємо інфляцію, яку прогнозують, до речі, на рівні майже 10%?
Так, це дії на випередження, щоб компенсувати інфляцію. Це потрібно робити. Але я хотів би нагадати, що мінімальна зарплатня найменше стосується соціальних стандартів, а скоріше стосується рівня оподаткування, тих інструментів, за рахунок яких відбувається адміністративна, примусова детінізація. Проте пенсії, соціальні виплати, прожитковий мінімум ― це дотичні речі до компенсації інфляції. Щодо мінімальної зарплатні, вона у нас достатньо висока, до неї прив’язані всілякі податки, штрафи тощо. А отже, це буде збільшувати виплати звичайних людей, коли вони платитимуть якісь податки. Тому треба правильно розцінювати і називати речі своїми іменами.
.jpg)
Олександр Крамаренко. Фото: facebook
"Фінансування стратегічних комунікацій ― це абсолютно слушна річ"
Зростуть видатки на стратегічні комунікації ― у десять разів, із 400 млн до 4 млрд грн. Центральні органи влади також отримають більше грошей, згідно з Проєктом бюджету, і найбільше фінансування отримає Верховна Рада ― близько 3 млрд 650 млн грн, що на понад 16% більше за цьогорічні цифри. Наскільки доречні такі зростання з огляду на стан війни?
Мені складно сказати про Верховну Раду, тому що потрібно дивитись, на що саме відбувається збільшення видатків. Можливо, у цьому є необхідність. Щодо стрімкого зростання видатків на стратегічні комунікації, на мій погляд, це дуже правильне рішення. Витрати на цю статтю у нас були нищівно малі, через що ми шалено страждали. Бо якісні стратегічні комунікації не можуть бути дешевими. На них потрібно витрачати кошти, наймати фахівців, можливо, лобістські компанії на Заході. Якщо цього не робити, то буде те, що було у перші два роки війни: санкції запроваджувалися дуже повільно, кошти знаходилися також дуже повільно, і так само повільно відбувалися розмови про використання заморожених російських грошей. А все це потрібно дуже підштовхувати. Свого часу ми мали пів року перерви у фінансуванні ― з кінця 2023-го до квітня 2024 року ― і заплатили за це страшну криваву ціну, тому що ми не лобіювали як слід надання нам допомоги, а жили буквально на запасах, вичавлюючи копійки зі своєї економіки, яка перебувала під бомбардуваннями і блекаутами. Відтак фінансування стратегічних комунікацій ― це абсолютно слушна річ. Я б сказав, що цього буде навіть замало. Росіяни витрачають на те, щоб залучати собі прихильників, шалені кошти ― і ми бачимо результат, скажімо, наявність проросійських політиків на Заході. Отже, є статті видатків, які точно потрібно збільшувати, йдеться про оборону і стратегічні комунікації. На оборону є так званий резерв 200 млрд грн, який оперативним чином Міністерство фінансів може спрямовувати на потрібні речі. Але нагадаю, що впродовж цього року сотні мільярдів були окремим рішеннями Верховної Ради додатково спрямовані на оборонні витрати. І я впевнений, що так само відбуватиметься і наступного року, хоча ці процеси будуть синхронізовані із зовнішньою допомогою від наших партнерів.
"Державні компанії вимагають уважного управління та виявлення дірок, через які витікають гроші"
Варто наголосити, що ситуація, коли виникає раптом фінансова дірка в компанії, як це сталося з Укрпоштою (більше 800 млн грн докапіталізації ― ред.), потребує великої уваги. Думаю, багато державних компаній вимагають дуже уважного відстеження якості управління та виявлення дірок, через які витікають гроші. Якщо державна компанія потрібна і вона працює, але виникають збитки, до держава змушена доливати грошей з бюджету, а це зменшує сумарні спроможності фінансувати й оборону, і соціальну сферу також.
Існує ймовірність, що до кінця року виникне необхідність змінювати держбюджет на 2025 рік. Це пов’язано із ситуацією на полі бою. Про яку зміну може йтися? Чи це означає, що нам терміново треба десь шукати додаткові гроші?
Тут не обов’язково покладатися на внутрішні можливості. Іде війна, ситуація постійно генерує якісь невизначеності, виникають неочікувані потреби тощо. Думаю, що тут ідеться про якісь додаткові кошти ззовні, можливо, будуть якісь додаткові запозичення. А всередині країни я хотів би, щоб спрацювала детінізація на митниці, але ця справа не така проста і швидка. Проте коли йдеться про потребу у додатковому фінансуванні війська, то, гадаю, всі розрахунки вже зроблені. І навіть зрозуміло, звідки ці гроші візьмуться.
