Ілюстративне фото: facebook/el.shuliak
Видатки на оборону – 2,8 трлн грн
Уряд представив проєкт державного бюджету на 2026 рік, в якому заявлені рекордні оборонні видатки. Ваша колега, голова бюджетного комітету Роксолана Підласа, відверто заявила, що це фактично все, що в нинішніх умовах може дозволити собі держава. Скільки загалом коштів закладається на наступний рік і, зокрема, на програму "єВідновлення"? Чи вистачить коштів на реалізацію таких проєктів?
Почну з того, що бюджет на 26-й рік формувався за такими ж принципами, що й на 25-й рік. Основні видатки йдуть на забезпечення Сил безпеки і оборони – 2,8 трлн грн. Це величезні кошти. Це майже 30% валового внутрішнього продукту (ВВП). Жодна країна в світі немає таких витрат для того, щоб підтримувати Сили безпеки і оборони. Але ми зараз в умовах повномасштабного вторгнення і для нас питання забезпечення Збройних сил України на сьогодні в пріоритеті. Звичайно, там є багато інших програм, які особливо пов'язані з розвитком. Я б не хотіла казати, що вони мають другорядне значення, але вони виходять на другий план у порівнянні з тим, що нам потрібно фінансувати Сили безпеки і оборони.
"На "єВідновлення" передбачено майже 7 млрд грн"
Щодо тих програм, якими я опікуюся, а це житлове забезпечення за програмою "єВідновлення", за іншими державними програмами, "єОселя", забезпечення ветеранів житлом і взагалі формування нової житлової політики, то в бюджеті на 2026-й рік немає якогось дива. Майже 7 млрд грн передбачено на "єВідновлення". Торік було більше. Було передбачено 4 млрд плюс 15. До речі, ці 15 млрд були вже знайдені наприкінці року, коли подивилися на всі програми Міністерства соціальної політики, знайшли економію і перенаправили їх на "єВідновлення". Тому я сподіваюсь, що в цьому році, можливо, буде зроблений такий аудит, своєрідна інвентаризація залишків коштів і ці гроші будуть направлені на забезпечення житлом.
До речі, якщо говорити про забезпечення житлом ветеранів, то там ситуація набагато краща. Тому що ветерани, які мають інвалідність І та ІІ групи, отримають в 2026-му році 5,7 млрд грн саме на житло. А це на 1,7 млрд більше, ніж в 2025-му році. Я б хотіла сказати, що Міністерство ветеранів дуже послідовне в своїй політиці стосовно забезпечення ветеранів житлом. Джерело цих грошей є державний бюджет, вони направляються за заявами місцевої влади безпосередньо у вигляді субвенції. Я нагадаю, що для того, щоб отримати такі гроші і придбати нову домівку, потрібно стояти у відповідній черзі – це такий квартирний облік, який веде місцева влада. Для цього потрібно звернутися або до виконкому міськради, або до ЦНАПу. І всі ветерани, які не мають у власності свого житла або мають забезпечення житлом менше ніж 13.65 м² на одну особу, можуть скористатися такою підтримкою від держави. І дуже добре, що ця програма розширюється, повторююсь, завдяки лідерській позиції Міністерства ветеранів.
"Забезпечення житлом у трійці основних пріоритетів держави"
Виходить, що з 18 мільярдів, передбачених у держбюджеті на заходи з ветеранської політики, на вирішення житлового питання планується витратити 5,7 млрд грн. Які суми і на що їх спрямують?
Як я вже говорила, на сьогодні держава забезпечує ветеранів, які мають інвалідність І та ІІ групи. Плюс держава приділяє увагу родинам загиблих. Вони також стоять на такому обліку разом з ветеранами і з цих грошей може фінансуватися житлове питання для таких людей також. Тут величезна відповідальність лежить, звичайно, на місцевій владі, тому що яким чином буде відбуватися цей квартирний облік, як на місцях ведеться інформаційна кампанія, щоб кожна людина, яка потребує такої державної підтримки у сфері житла, знала цю інформацію, знала куди звернутися, які документи потрібно оформити, як їх подати, як потім скористатися можливістю, коли вже є ці відповідні кошти, можливо потрібно людям допомогти підібрати відповідне житло – це все сьогодні робить місцева влада. Міністерство ветеранів забезпечує механізм таких субвенцій, а місцева влада дає свою потребу і веде вже безпосередньо адміністрування на місцях. До речі, ми дивилися по областях і немає такого, що одна область отримує більше грошей, інша – менше. Тобто більш-менш рівномірно розподіляються гроші від Міністерства ветеранів на забезпечення цих потреб. Вони, на жаль, сьогодні в нас величезні, тому що забезпечення житлом стоїть у топ три завдань і пріоритетів держави.
"Ухвалення цього законопроєкту є індикатором українського плану Ukraine Facility"
16 липня парламент ухвалив у першому читанні законопроєкт про основні засади житлової політики. Ваш комітет веде цей проєкт. Чи будете ви готові вивести його на друге читання в цьому році? І якщо його ухвалять, то як він буде фінансуватися в наступному році?
Ми не просто будемо готові. Ми зобов'язані його вивести на ухвалення в сесійній залі в другому читанні, тому що ухвалення цього законопроєкту є індикатором українського плану Ukraine Facility. Я нагадаю, що за цим планом Україна до 2927-го року отримує 50 млрд євро. І якщо подивитись на кількість індикаторів, їх понад 150, вони різні, то цей законопроєкт для українського бюджету коштує щонайменше 400 млн євро. Тому для нас це надзвичайне завдання. До речі, в парламенті вже є низка законопроектів, один із них у віданні нашого комітету, які не були підтримані парламентом, не набрали 226 голосів, і сьогодні бюджет недоотримав ці гроші. Але ці гроші не втрачені. Потрібно ухвалити відповідні індикатори і тоді від Євросоюзу надійде відповідне фінансування.
"Публічність і прозорість – частина нашої євроінтеграції"
У нас було декілька невдалих спроб запровадити нагляд за законністю рішень в органах місцевого самоврядування. Зараз у нас уже йде третя спроба. Розуміємо, що на місцях не завжди радо схвалюють таку ідею, коли за усіма актами, які ухвалюються місцевою владою буде здійснюватися відповідний нагляд. Нагадаю, про які ми акти говоримо. Це питання, пов'язані з виділенням земельних ділянок, це питання, пов'язані з тарифами, і це питання призначень на керівні посади в комунальні підприємства. Тобто все те, що хвилює людей, громаду, ті рішення, які інколи місцева влада може здійснювати незаконно. Ми планували, що буде створений "великий реєстр" всіх актів, які ухвалює місцеве самоврядування, щоб кожна людина на єдиному майданчику могла зайти і подивитися, яке рішення ухвалено ОМС. Така публічність і прозорість – це частина нашої європейської інтеграції. Але такий реєстр також не задовільнив наших стейкхолдерів у вигляді місцевого самоврядування, тому новий законопроєкт, який зараз зареєстрований у Верховній Раді, не передбачає можливості створення такого реєстру. Я вважаю, що це помилка. Але на сьогодні, якщо нам потрібно виконати і запровадити такий нагляд за законністю рішень, ми будемо рухатись невеликими кроками, а запровадження реєстру буде вже наступним етапом. Будемо пояснювати, роз'яснювати, надавати всі дані, інформацію для того, щоб такий документ мав можливість існувати в Україні.
Олена Шуляк. Фото: facebook/ShuliakOlena
"Основна мета нової житлової політики – створити в Україні ефективний фонд соціального житла"
Із законопроєктом щодо житлової політики пов'язано безпосередньо питання оренди. Кілька днів тому ви написали про соціальну оренду: "Якщо цей механізм запрацює, то це дозволить родинам, що потребують поліпшення житлових умов, витрачати на оренду житла не більше 25-30% свого доходу. А деяким категоріям держава оренду субсидуватиме повністю. Але для цього потрібно ухвалити аж 3 закони..". Враховуючи, як повільно працює Рада і брак коштів, чи не залишиться це лише добрим побажанням?
Будемо сподіватись, що не залишиться, тому що основна мета нової житлової політики – це все ж таки створити в Україні ефективний фонд соціального житла. Ми зараз зіткнулися з тим, що в наших громадах практично не існує такого фонду. І коли громада має приймати внутрішньо переміщених осіб, чи якось реагувати на надзвичайні ситуації, вона практично немає тих квадратних метрів, куди можна поселити навіть тимчасово людей. Тому наші зусилля, як законодавців – створити таке законодавче поле, щоб цей соціальний фонд житла створювався. До речі, якщо ми говоримо про країни Євросоюзу, то вони давно вже пройшли цей шлях, у них є соціальне житло. Воно у власності, здебільшого, в місцевої влади, громад і громада самостійно може вже ним розпоряджатися. Тому на першому етапі ухвалюємо закон про основні засади житлової політики. Наступний закон – це закон про фонд соціального житла, він також є індикатором Ukraine Facility, його обов'язкове виконання стоїть на 26-й рік. Паралельно розробляється закон про управління житловим фондом, тому що повинні бути чіткі, зрозумілі правила, хто, як, за що відповідає, як розподіляються повноваження тощо. І паралельно наші партнери, наприклад, Європейський інвестиційний банк..., вони зараз не очікують швидкого ухвалення законодавства, але паралельно рухаються для того, щоб в 10 областях України вже почати пілотні проекти в громадах і будувати таке соціальне житло. Щоб воно перш за все допомагало тим людям, які зіткнулися з величезною проблемою, тому що або війна забрала житло, або їх соціальний статус не може задовольнити ту потребу, з якою вони зіткнулися. І ми дуже сподіваємось, що ми прийдемо до цих європейських правил, коли соціальна оренда буде залежати від доходу родини. В європейських країнах це не більше ніж 25-30%. Будуть соціальні категорії. Це можуть бути і люди з інвалідністю, і багатодітні сім'ї. Це все буде залежати від того, який соціальний статус має людина і таке житло може надаватися безплатно. Звичайно, для держави це не є безкоштовним, тому що все одно за це буде хтось платити – або місцева влада, або будуть відповідні субсидії з державного бюджету. Але фізично такий фонд соціального житла вже потрібно створити і максимально з ним працювати. Тому що наше житло, все те, що ми будували останні 7-10 років, Росія нам зруйнувала буквально за 3 роки повномасштабного вторгнення.
Без реформи житлової політики недосяжною є програмою Ukraine Facility, бо це певний маркет. Чи є ще час, аби встигнути залучити ці кошти і скільки мала б отримати Україна?
До 27-го року – 50 млрд. Кожний закон, який ми ухвалюємо – це 400-500 млн євро. Тому, якщо в нас є 2 таких основних індикатори як Закон про основи житлової політики і про фонд соціального житла, то це близько 1 млрд євро – те, що ми отримуємо до українського бюджету. Ці гроші здебільшого підуть на фінансування соціальних програм. Тут найголовніше, щоб парламентарі на таку важку складну реформу знайшли 226 голосів. Над цим потрібно додатково працювати.
"Те, що уряд розширив програму "єОселя" для ВПО – дуже добрий крок"
У вересні уряд анонсував новий етап "єВідновлення", який передбачає суттєве збільшення розміру компенсації для внутрішньо переміщених осіб, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Що конкретно передбачає цей механізм, звідки братимуть кошти і як зараз працює цей механізм компенсації?
Я би хотіла подякувати за можливість розказати про те, що нового зробила зараз держава для внутрішньо переміщених осіб. Звичайно, на 100% всі проблеми ВПО не вирішені, але те, що уряд розширив програму "єОселя" для внутрішньо переміщених осіб – це дуже добрий крок. Буквально з 10 вересня почала працювати нова програма. Якщо людина офіційно зареєстрована як ВПО, або проживає на прифронтових територіях, то вона має можливість скористатися наступною державною підтримкою: людина обирає квартиру або будь-яке житло вартістю до 2 млн грн, йде до банку-партнера, який працює за програмою "єОселя" і держава компенсує 70% першого внеску. Тобто людина на перший внесок повинна буде знайти тільки 30%. Більше того, держава буде покривати 70% всіх платежів протягом першого року. І також з державного фінансування буде забезпечено до 40 тис. грн для того, щоб оформити таку угоду Тобто заплатити нотаріусу, зробити відповідні речі, пов'язані з оцінкою, зі сплатою внесків до Пенсійного фонду тощо. І ми сподіваємося, що та частина внутрішньо переміщених осіб, яка сьогодні є економічно активною, немає житла у власності, скористається такою програмою. Нам би дуже хотілося, щоб "єОселя" більше розповсюджувалась і на внутрішньо переміщених осіб.
Друге не менш важливе питання – це програма "єВідновлення". Житло на тимчасово окупованих територіях зруйноване і люди до цього часу ще не мають доступу до таких компенсацій. Це абсолютно несправедливо. Люди, які проживають на підконтрольній території України, вже отримали кошти за пошкоджене житло. До речі, понад 100 тисяч таких українських сімей скористалися такою можливістю. Люди вже отримали житлові сертифікати, майже 20 тисяч таких сертифікатів було вже видано. А ті люди, в кого зруйноване житло на тимчасово окупованих територіях, і ці люди тут в Україні, мають статус ВПО, залишилися практично без нічого, і для них поки що такої можливості немає. Тому очікуємо від уряду. Це надзвичайне питання. Я щодня отримую десятки звернень від мешканців Маріуполя, Бахмута, з інших зруйнованих міст, які в тимчасовій окупації. Таким людям потрібно якнайшвидше ухвалити відповідні законодавчі рішення і допомагати, незважаючи на те, що в нас коштів обмаль.
